ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 52/174 17.12.08
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикної С.О., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал»
до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»
про про зобов'язання укласти договір
За участю представників сторін :
від позивача: Якобчук І. О. -дов. № 230 від 30.09.2008 року; Левківської О.П., дов. №231 від 30.09.2008 року
від відповідача: -Носкової А.В., дов. № У07/111 від 10.01.2008 року.
У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про зобов'язання укласти договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води № 03-017-1-1-1 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Бальзака, 48 А,) в редакції позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що для вироблення відповідачем комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води використовується холодна вода, єдиним виробником якої в м. Києві є позивач, і тому укладення між ними договору на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води, є обов'язковим відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.09.2007 року №1220 «Про укладення договору на виробництво комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання».
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві та поясненні. Зокрема, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і порушують принцип свободи договору.
У судових засіданнях 03.10.2008 року та 28.11.208 року оголошувались перерви відповідно на 28.11.2008 року та на 17.12.2008 року.
У судових засіданнях від 28.11.208 року та 17.12.2008 року позивач надав суду письмові пояснення.
Через канцелярію суду 28.11.2008 року позивач заявив клопотання про витребування доказів (запит до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України), яке судом було відхилене у зв'язку з його безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач надіслав відповідачу супровідними листами від 11.02.2008 року №08/374 (42 договори), 23.01.2008 року № 08/106 (207 договорів), 13.12.2007 року №08/5113 (474 договори), 30.11.2007 року №08/4989 (172 договори) проекти договорів на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води в кількості 895 одиниць (окремо на кожний центральний тепловий пункт відповідача) у двох примірниках, які підписані зі сторони позивача.
Відповідач підписав та повернув позивачу лише частину з направлених йому договорів, а саме, 44 одиниці. Всі інші проекти договорів, які направлені позивачем, відповідач не підписав і не повернув позивачу.
Серед цих проектів і проект договору № 03-017-1-1-1 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Бальзака, 48 А,).
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти зазначений договір в редакції позивача.
Ст.3 ЦК України передбачає, що свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За вимогами ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
П. п.2 та 3 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Пунктом 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У даному випадку пропозиція позивача не була прийнята відповідачем.
Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюється Господарським кодексом України (далі -ГК України).
Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.
Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом (п.3 ст.179 ГК України). Спори, що виникають при укладені даних договорів, вирішується судом (ч. 1 ст. 187 ГК України).
Як зазначено вище, предметом спірного договору є надання позивачем послуг відповідачу з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води.
Судом встановлено, що даний договір не пов'язаний з державним замовленням та його укладення не є обов'язковим на підставі закону.
За таких обставин, враховуючи, що спірні правовідносини не пов'язанні з державним замовленням та їх існування не є обов'язковим на підставі закону, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Отже, вимоги позивача про зобов'язання укласти договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води № 03-017-1-1-1 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Бальзака, 48 А,) в редакції позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Чебикіна С.О.