ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 31/195 25.06.08
За позовом 1. Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут
"Спецавтоматика", м. Київ
2. Калугіної Людмили Петрівни, м. Київ
3. Наконечної Ніни Володимирівни, м. Київ
До 1. Хорошко Олени Захарівни, м. Київ
2. Хорошко Олексія Миколайовича, м. Київ
Третя особа без самостійних вимог
на стороні позивача Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ
про визнання договору недійсним
Суддя Н.І.Качан
Представники сторін :
Від позивача 1. Красовська Е. - голова правління, Хімчук Н.І. - пред. по довір.
Від позивача 2. Калугіна Л.П.
Від позивача 3. не з'явився
Від відповідача 1. Кіян А.В. - пред. по довір.
Від відповідача 2. Кіян А.В. - пред. по довір.
Від третьої особи Гіленко А.М. - пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору дарування цінних паперів , укладеного між Дорошко О.З. та Дорошко О.М. від 26.02.2008р. та зареєстрованого в реєстрі за № 205.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2008р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд спору на 21.05.2008р.
В судовому засіданні21.05.2008р. представник позивача 1. надав заяву про уточнення позовних вимог з метою захисту переважного права акціонерів на придбання акцій товариства .
Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. розгляд справи відкладено на 19.06.2008р.В судовому засіданні 19.06.2008р. було оголошено перерву до 25.06.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України та оголошено резолютивну частину рішення .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов оспорив , мотивуючи тим , що акціонери закритого акціонерного товариства не є співвласниками майна товариства і між ними відсутні відносини спільної часткової власності і тому не вбачає підстав для застосування ч.4 ст.362 ЦК України. Крім того аналізуючи положення Статуту , вважає ,що останнім не передбачено саме переважного права акціонерів на продаж і передачу своїх акцій іншим акціонерам і цей порядок визначається загальними зборами акціонерів. Оскільки з цього приводу збори не скликались то відповідно й обов'язку у акціонерів -відповідачів повідомляти інших акціонерів про відчуження своїх акцій не виникло. При відсутності в статуті правових обмежень робить висновок ,що акціонері вправі вільно відчужувати належні їм акції іншим ніж продаж способом.
Третя
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані по справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
26 лютого 2008 року Хорошко О.З. (Відповідач 1) подарувала Хорошку О.М. (Відповідачу2) за договором дарування №205 цінні папери -прості іменні акції ЗАТ «Проектний інститут «Спецавтоматика»(Позивача) -у кількості трьох штук, номінальною вартістю 50 гривень за кожну.
Ч.3. ст.81 Господарського Кодексу України передбачено , що акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
. Статутом ЗАТ «Проектний інститут «Спецавтоматика »(ст. 6.5) визначено , що «акціонери можуть продавати, передавати будь-яким способом належні їм акції і іншим Акціонерам Товариства у порядку, визначеному загальними зборами Товариства».
В засіданні суду встановлено, що порядок продажу або передачі акцій іншим акціонерам не було визначено і з цього питання загальні збори не скликались. Позивачі вважають, що відповідно до норм ст.81 ГК України переважне право на придбання акцій Відповідача 1 належить саме акціонерам Товариства, а тому Відповідач 1 повинен був перед відчуженням акцій запропонувати їх викупити Позивачам або іншим акціонерам Товариства.
Крім того, позивачем 2 та позивачем 3 заявлене усне клопотання про зазначення в судовому рішенні при його винесенні про необхідність прийняття на загальних зборах питання щодо порядку відчуження акцій, як це передбачено в п.6.5. Статуту. Дане клопотання прийняте судом та визнано таким ,що підлягає задоволенню.
Позивачі вважають, що в результаті відчуження акцій за договором дарування від 26.02.08. №205, відповідачі порушили переважне право на придбання акцій, передбачене п.3 ст.81 Господарського кодексу України та п.6.5. Статуту Товариства.
Судом прийнято до уваги, що за Рішенням Конституційного Суду України від 11.05.05. №4-рп/2005 (Справа №1-11/2005 про права акціонерів ЗАТ), “положення пункту 1, абзацу першого пункту5 статті4 Закону України “Про власність” у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами”.
Порушення відповідачами переважного права акціонерів на придбання акцій визнається судом як таке, що порушує охоронюваний законом інтерес акціонерів, офіційне тлумачення якого дається також і в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.04. №18-рп/2004 (Справа №1-10/2004).
Ст. 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права і Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
У ст.150 Конституції України встановлено, що до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України та з питань, передбачених цією статтею, Конституційний суд ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, а отже -і вищезазначені Рішення Конституційного Суду України.
На цих підставах ґрунтується і рішення Конституційного суду України від 14.12.00. №15-рп/2000 (Справа №1-31/2000) (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), в якому, зокрема зазначено, що обов'язок виконання Рішення Конституційного Суду України є вимогою ч.2 ст.150 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів, як це встановлено ч.2 ст.8.
Заперечення наведені відповідачем судом не можуть прийняті до уваги, оскільки :
Твердження про те, що “переважне право акціонерів на придбання акцій визнається не при будь-яких способах їх відчуження, а лише при їх продажу” суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 11.05.05. №4-рп/2005 (Справа №1-11/2005 про права акціонерів ЗАТ);
позиція відповідача про те, що “в цивільно-правовому розумінні поняття продаж -більш вузьке, ніж в податковому і охвачує лише відчуження майна за грошові засоби” не відповідає діючому законодавству, оскільки за своєю правовою природою договір дарування, як і договір купівлі-продажу, передбачає відчуження (безоплатне у разі дарування та відплатне -при укладенні договору купівлі-продажу) майна у особи на користь іншої особи;
доводи про те, що “Статутом товариства не передбачено саме переважного права акціонерів на продаж і передачу своїх акцій іншим акціонерам” спростовуються тим, що переважне право акціонерів як таке передбачене Господарським Кодексом України;
трактування Статуту товариства в такій редакції, за якою “ зі змісту ст.6.5. Статуту товариства витікає, що акціонери можуть продавати, передавати будь-яким способом належні їм акції будь-кому і в тому числі акціонерам товариства” є вільним тлумаченням положень Статуту, і не відповідає фактичним обставинам справи та положенням Статуту Товариства.
Крім того , при укладанні договорів дарування цінних паперів діють особливі вимоги .а саме повинні бути зазначені не тільки ім'я учасників договору ,але і реквізити юридичної особи ( ст. 90 ЦК ) та відповідне погодження ,що не повинно суперечити її установчим документам. Спірний договір по формі має недотримання цих вимог.
Враховуючи викладені вище обставини, положення чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому. визнаються такими , що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 90,203, 215 ЦК України, ст. 81 ГК України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір від 26.02.08. №205 дарування цінних паперів -простих іменних акцій ЗАТ «Проектний інститут «Спецавтоматика» -у кількості трьох штук, номінальною вартістю 50 гривень за кожну, укладений між Хорошко О.З. та Хорошко О.М.
3. Судові витрати покласти на відповідачів .
( з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження),
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.І.Качан