ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
29 жовтня 2009 р. Справа № 6/93
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ТзОВ Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" вул. Трудові резерви,6, м.Дніпропетровськ,49041
до відповідача підприємеця ОСОБА_3 АДРЕСА_1
про відшкодування збитків завданих нестачею вантажу при перевезенні в сумі 87174грн00коп.
За участю представників сторін:
Від відповідача: представник ОСОБА_2 (довіреність № 3478 від 30.08.2008 р.),,
Від позивача: представник Годованець В.В. (паспорт серії АЕ НОМЕР_1, довіреність № 980 від 05.10.2009 р.)
В судовому засіданні присутній представник ЗАТ "ЗТОС "Барва" в якості свідка.
СУТЬ СПОРУ: подано позов про відшкодування збитків пов'язаних із нестачею вантажу при перевезенні вантажу автотранспортом в сумі 87174грн00коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем умов перевезення вантажу та спричинення внаслідок ДТП недостачі вантажу при перевезенні, чим завдано позивачу збитки на суму 87174грн. Вважає, що згідно вимог чинного господарського законодавства перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення, а тому просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача суму завданих збитків.
Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому проти позову заперечив з мотивів викладених у відзиві. Зокрема, зазначив, що ДТП сталося з вини невстановленого легкового автомобіля, що підтверджено протоколом працівників ДАІ по місцю пригоди, а відтак перевізник не може нести відповідальність за втрачений вантаж, оскільки така втрата мала місце не з його вини. Просить суд в позові відмовити.
В судовому засіданні 29.10.2009 року позивачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ завод тонкого органічного синтезу «Барва». Клопотання мотивовано тим, що ЗАТ завод тонкого органічного синтезу «Барва»є вантажовідправником втраченого вантажу та може надати суду пояснення у справі, які необхідні для повного та всебічного розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Розглянувши в судовому засідання подане клопотання, суд відмовив в його задоволенні, оскільки позивач у своєму клопотанні не обґрунтував і не навів підстав, які б свідчили про те, що рішення у вказаному спорі може вплинути на права, обов'язки та законні інтереси ЗАТ завод тонкого органічного синтезу «Барва».
Однак, представник ЗАТ завод тонкого органічного синтезу «Барва», надав суду пояснення у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що на підставі заявки від 16.06.2009 року, підприємець ОСОБА_3 як перевізник власним транспортом зобов'язався доставити замовнику ТОВ «ПМТЗ «Інженерний Центр «Реагент»вантаж.
Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити перевезення вантажу встановлену плату.
Як передбачено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
16.06.2009 року, згідно товарно-транспортної накладної № 528/404 вантаж - етаноламін в кількості 20 тон було завантажено на складі ЗАТ Завод тонкого органічного синтезу «Барва»на транспортний засіб перевізника № АТ 42-58 для перевезення позивачу.
17.06.2009 року на 647 км.430 м. автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, відбулось ДТП за участі транспортного засобу перевізника, в зв"язку з чим автомобіль останнього допустив з'їзд в кювет з подальшим перекиданням. Внаслідок перекидання стався витік етаноламіну.
Із поданих в матеріали справи довідки Кіровоградської роти ДПС ДАІ № 13092 від 08.07.2009 року та листа Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області № 69/14339 від 11.08.2009 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини невстановленого автомобіля, який виїхавши на зустрічну смугу та не набравши боковий інтервал, зіткнувся із автомобілем «Рено»н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом н.з. НОМЕР_3, внаслідок чого відбулось перекидання автомобіля відповідача і витік вантажу (етаноламіну).
Як видно з матеріалів справи в подальшому етаноламін було перевантажено до іншого транспортного засобу, що надав відповідач, і доставлено на склад замовника ТОВ ««ПМТЗ «Інженерний Центр «Реагент».
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі продукції складений 24.06.09 року на складі позивача, з якого вбачається що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відбулось пошкодження вантажу і його нестача в кількості 5,8 тон на суму 87174 грн.00 коп. Вказаний акт підписано як представниками позивача так і представником відповідача.
Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що представники обох сторін визнали факт нестачі вантажу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди .
Відповідно до ч.1 ст.314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого вантажу, якщо не доведе, що втрата нестача, або пошкодження стались не з його вини.
Дана норма кореспондується із положеннями ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.
Із зібраних в матеріалах справи доказів ( довідки УМВС України в Кіровоградській області від 17.06.09, від 08.07.09, від 11.08.09, протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп"яніння від 17.06.09, схема пригоди, лист від 11.08.09 №69/14339 містяться в матеріалах справи), вбачається, що ДТП відбулося не з вини транспортного засобу що належить перевізнику - підприємцю ОСОБА_3, а з вини іншого невстановленого автомобіля.
Таким чином, з огляду на вище наведене та враховуючи той факт, що втрата вантажу відбулась внаслідок неправомірних дій третіх осіб, якими перевізник не міг керувати і наслідків яких не міг запобігти, в діях останнього немає вини за втрату вантажу, а тому, в спірному випадку, тягар відшкодування за втрачений вантаж не може бути покладений на перевізника.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 668 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладеного договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.
З доданого представником позивача договору купівлі-продажу укладеного 19.06.07 між ТОВ «ПМТЗ «Інженерний Центр «Реагент», як покупцем та ЗАТ Завод тонкого органічного синтезу «Барва»як продавцем, не вбачається, що сторони досягли домовленостей і погодили інші умови щодо переходу ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу дії ст.34 цього ж Кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ч.2 ст. 668, ч.ч.1,3 ст.909, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України, ч.1ст. 314 Господарського кодексу України, ст. ст. ст.33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Грица Ю.І.
рішення підписане 03.11.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
03.11.09