ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
20 жовтня 2009 р. Справа № 17/116
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" вул. Воровського, 4, м.Київ, 04053
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" вул. Січових Стрільців, 39-І, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200
про стягнення 29682 грн. 86 коп.
За участю представників:
Від позивача: Корецька Н.І. - представник, (довіреність 322/100-382 від 31.10.09)
Від відповідача: не з"явились,
встановив: заявлено позов про стягнення 29682 грн. 86 коп., в тому числі 26915грн. 84 коп. основного боргу, 382 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань, 281 грн. 43 коп. - 3% річних, 2102 грн. 62 коп. пені.
Представник позивача в судове засідання 20.10.09 подав заяву (вх.№8937 від 20.10.09) в якій просить стягнути з відповідача 382 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань, 281 грн. 43 коп. - 3% річних, 2102 грн. 62 коп. пені та повідомив про сплату основного боргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 23.09.09 відповідачем одержана, ухвала суду від 06.10.09 повернулась з відміткою пошти про те, що за зазначеною адресою відповідач не проживає.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.09 місцезнаходження відповідача значиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 39-І, м.Коломия, Івано-Франківська область.
З огляду на те, що ухвалами суду явка відповідача не визнавалась обов'язковою відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
01.01.2008 року між ТзОВ "Аркона" (покупець) та ТзОВ "Союз-Віктан Трейд" (постачальник) було укладено договір поставки за №0023/531.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування і промислові товари в асортименті партіями (надалі - продукція і/або товар) на умовах, визначених у цьому договорі. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції, що поставляється, вказується у видаткових (товарних чи товаро - транспортних) накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.2.4 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складення накладної).
На виконання умов договору позивач поставляв, а відповідач одержував товар, що підтверджується видатковими накладними: № РН-31-006533 від 16.04.09 на суму 20173 грн. 26 коп., № РН-31-006534 від 16.04.09 на суму 541 грн. 08 коп., № РН-31-006535 від 16.04.09 на суму 370 грн. 44 коп., № РН-31-008025 від 14.05.09 на суму 9877грн. 56 коп., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений й товар, станом день звернення з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 26915 грн. 84 коп.
Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору належним чином не виконував.
Борг в сумі 26915 грн. 84 коп. сплачений відповідачем після порушення провадження у справі, тобто з порушенням строків встановлених п.2.4 договору.
За таких обставин, в частині стягнення основного боргу в сумі 26915 грн. 84 коп. слід припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку недотримання термінів оплати продукції, вказаних у п.п.2.4 договору, покупець оплачує в користь постачальника пеню в 0,3% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.
Статтею 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 2102 грн. 62 коп. за період з 23.04.09 по 08.09.09, яка вираховувалась в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, від неоплаченої суми, за кожний день прострочення, що не суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті боргу встановлений судом, вимога позивача про стягнення 588 грн. 07 коп. пені підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань за період з 23.04.09 по 07.09.09 в сумі 382 грн. 97 коп. та 3 % річних за період з 23.04.09 по 08.09.09 в сумі 281 грн. 43 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню .
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 2102 грн. 62 коп. пені, 281 грн. 43 коп. - 3 % річних та 382 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 26915 грн. 84 коп. основного боргу припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,546,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193,230,231,265 Господарського кодексу України 49,83, 82-84, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" вул. Січових Стрільців, 39-І, м.Коломия, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 30106223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" вул. Воровського, 4, м.Київ (ідентифікаційний код 33643230) 2102 грн. 62 коп. пені, 281 грн. 43 коп. - 3 % річних та 382 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань, 296 грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 26915 грн. 84 коп. основного боргу припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення підписане 26.10.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"