ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
28 жовтня 2009 р. Справа № 14/128
за позовом СПД ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до відповідачів 1.ТзОВ Фірми "Квант"
вул. Подільська,42, м.Тернопіль, 46000
2.ФОП ОСОБА_2
АДРЕСА_2
про стягнення заборгованості в сумі 436 800, 00 грн
Суддя Булка В.І.
при секретарі судового засідання Кріцак В.М.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 369 від 29.11.08.
Від відповідача 1: Притула В.Д., представник, довіреність № 369 від 29.11.08
Від відповідача 2: не з"явились.
Представнику позивача та відповідача 1 роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.
Суть спору: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 436 800,00 грн.
В судовому засіданні 29.04.09, 21.05.09, 22.05.09, 28.05.09 та 28.10.09 здійснювався запис розгляду справи за допомогою технічних засобів (диск CD-R, серійний номер 03-02277).
В судових засіданнях оголошувались перерви.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:
-невиконання відповідачем 1 договору купівлі-продажу товару від 18.04.08, а саме: п. 2.4, котрим передбачено термін оплати за товар;
- невиконання відповідачем 2 договору поруки 1/д від 18.04.08, відповідно до якого відповідач 2 взяв на себе обов'язок перед позивачем відповідати за зобов'язанням відповідача №1 за договором купівлі-продажу від 18.04.08;
-ст.526 Цивільного кодексу України, котрою передбачено загальні умови виконання зобов"язання;
-ст.543 Цивільного кодексу України, якою встановлено солідарний обов"язок боржників.
Відповідач1 позов не визнає, свою правову позицію мотивує тим, що на підприємстві відсутні будь-які документи з приводу придбання електротерапевтичного обладнання та подав суду свої заперечення.
Відповідач 2 в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив. Проте, в попередніх судових засіданнях вказував, що позов не визнає, що він безпосереднього відношення до отримання проданого обладнання не мав, товар придбав відповідач 1, ТзОВ “Фірма “Квант”, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. №3359 від 23.04.09).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив, що між позивачем і відповідачем 1, 18.04.2008 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача №1 електротерапевтичне обладнання CGM-M3500 в кількості та в терміни, передбачені договором, а відповідач 1 зобов'язувався прийняти дане обладнання та сплатити за нього грошові кошти.
Відповідно до п. 1.2. договору купівлі-продажу від 18.04.08 кількість товару становить тридцять одиниць. Згідно п. 2.2. договору купівлі-продажу від 18.04.08 сума договору складає 436 800,00 грн., вартістю 14 560,00 грн. за одиницю.
18.04.08 позивачем відповідачу 1передано тридцять електротерапевтичних апаратів на загальну суму 436 800,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 18.04.08, накладною № 11 від 18.04.08 та довіреністю серії ЯЖХ №093456 на отримання товару, видана відповідачем 1.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем взяті на себе зобов'язання, згідно договору купівлі-продажу від 18.04.08 виконано в повному обсязі.
Згідно п. 2.4. зазначеного вище договору, термін оплати становить дев'яносто днів з дня укладення договору. Проте, оплату відповідач 1 за придбаний товар не провів, але претензій щодо якості чи комплектності проданого обладнання відповідачем не заявлялось. Доказів про здійснення оплати відповідач 1 суду не представив.
У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Згідно п.1 ст.615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Пунктом 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами 18.04.08 укладено договір поруки 1/д, згідно якого відповідач 2 взяв на себе обов'язок перед позивачем відповідати за зобов'язанням відповідача 1 за договором купівлі-продажу від 18.04.08.
Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (п. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).
Пункт 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки взяті на себе зобов'язання відповідач 1 не виконав, суд приходить до висновку, що позивач має право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання повністю до обох боржників одночасно.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договори: купівлі-продажу товару від 18.04.08 та поруки 1/д від 18.04.08 укладені в межах чинного законодавства - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо висновків №1929 судово-почеркознавчої експертизи від 12.08.09 та №1830 судово-технічної експертизи від 04.09.09 суд зазначає наступне. В судовому засіданні представником позивача пояснено, що в договір купівлі-продажу товару від 18.04.08, акт прийому-передачі електротерапевтичного обладнання від 18.04.08р., договір поруки № 1/д від 18.04.08р., довіреність серії ЯЖХ № 093456 від 18.04.08р. та накладна № 11 від 18.04.08р були підписані і проставлені печаткою директором ТзОВ Фірми "Квант" в присутності безпосередньо позивача, що підтверджено відповідачем 2.
Висновком №1830 судово-технічної експертизи від 04.09.09 встановлено, що п"ять відтисків простої круглої печатки від імені ТзОВ Фірма "Квант" на договорі купівлі-продажу товару від 18.04.08, акті прийому-передачі електротерапевтичного обладнання від 18.04.08р., договорі поруки № 1/д від 18.04.08р., довіреності серії ЯЖХ № 093456 від 18.04.08р. та накладній № 11 від 18.04.08р нанесені за допомогою тієї ж простої круглої печатки ТзОВ Фірма "Квант".
Таким чином, суд не бере до уваги висновок №1929 судово-почеркознавчої експертизи від 12.08.09, оскільки достовірно неможливо встановити чи сам директор під час підписання цих документів не намагався змінити свій підпис. Суд враховує і той факт, що зразки підписів відбиралися не безпосередньо від директора ТзОВ "Квант" Ваврик С.І., а досліджувалися з документів, які були підписані 2006-2007 роках набагато раніше ніж підписані зазначені вище документи: договір купівлі-продажу товару від 18.04.08, акт прийому-передачі електротерапевтичного обладнання від 18.04.08р., договір поруки № 1/д від 18.04.08р., довіреність серії ЯЖХ № 093456 від 18.04.08р. та накладна № 11 від 18.04.08р. (квітень 2008 року).
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Представником позивача доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, і є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідачів.
На підставі наведеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,202,204,509,526,543,553,554,615,629,651,655,692, Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України суд -
позов задоволити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Квант”, м. Тернопіль, вул. Подільська, 42 (код 14029316) та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2) заборгованість в розмірі
436 800,00 грн., 4 368,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка В.І.
Рішення підписане 30.10.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судді Гандера Мар"яна Василівна