Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" жовтня 2009 р. Справа № 12/1121
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Маньковська Т.О.- дов. № 22-Д від 26.05.08р.
від відповідача Кулик Т.Б.- дов. б/н від 04.04.09р.
розглянув справу за позовом Акціонерного комерційного банку "Новий" (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями" "Деревообробного комбінату "Сімонов і компанія " (с. Білокоровичі, урочище Басівка Олевського району )
про стягнення 148580,19 грн. та 19786,12 дол. США.
В судовому засіданні від 21.10.09р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:15 год. 22.10.09р.
У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 6483,26 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1752,17 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 11550,68 дол. США прострочених процентів, 123583,19 грн. інфляційних, 24997,00 грн. 3% річних, 197,86 дол. США і 1485,81 грн. держмита та 118,00 грн. інфляційних.
21.10.09р. на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові зміни до позовної заяви (а.с.77-78) від 15.10.09р., згідно яких останній просить стягнути з відповідача 11500,68 доларів США прострочених процентів, 123583,19 грн. інфляційних, 24997,00 грн. 3% річних, 115,51 дол. США і 1485,81 грн. держмита та 118,00 грн. інфляційних, а також повернути АКБ "Новий" 82,35 дол. США.
Отже, фактично вказаною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог.
Врахувуючи, що вказане не суперечить положенням ст.22 ГПК України, зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, зміни до позовної заяви приймаються судом до розгляду.
Спір вирішується в межах зменшених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з врахуванням вищевказаних змін до позовної заяви, з підстав викладених у позовній заяві та змінах від 15.10.09р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила частково, з вказаних у відзиві на позовну заяву мотивів.
Під час розгляду справи оглядались матеріали справи № 12/179 за позовом АКБ "Новий" до ТОВ "Підприємство з іноземними інвестиціями" "Деревообробного комбінату "Сімонов і компанія " про розірвання кредитного договору №56043 від 05.10.05р. та стягнення 1543661,98 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з позовної заяви, 05.10.2005р. між Акціонерним комерційним банком «Новий» (позивач) та ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Деревообробний комбінат „Сімонов і компанія" (відповідач) було укладено кредитний договір № 56043 (надалі - „кредитний договор").
Згідно з умовами вказаного кредитного договору (а.с.8-11) позивач надав Відповідачу кредит в розмірі 275 000, 00 дол. США (двісті сімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів) строком з 05.10.2005р. по 05.10.2007 р. зі щомісячною сплатою відсотків у розмірі 12, 5 % річних.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору погашення кредиту повинно було здійснюватися Відповідачем згідно графіку.
Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується меморіальними валютними ордерами (а.с.18-22):
-№ 66_52 від 06 жовтня 2005 року на суму 50 000, 00 дол. США;
-№ 66_32 від 07 жовтня 2005 року на суму 54 000, 00 дол. США;
-№ 66_ 5 від 20 жовтня 2005 року на суму 40 000, 00 дол. США;
-№ 66_33 від 25 жовтня 2005 року на суму 131 000, 00 дол. США.
Додатковою угодою № 1 від 10 січня 2006 року до кредитного договору № 56043 була встановлена плата за користування кредитом у розмірі 16% річних (а.с.12).
Додатковою угодою № 2 від 31 січня 2006 року до кредитного договору № 56043 (а.с.13) були змінені строки оплати відсотків за користування кредитом.
Додатковою угодою № 3 від 31 травня 2006 року до кредитного договору № 56043 (а.с.14) були внесені зміни до п. 1.1. кредитного договору та встановлено новий графік погашення кредиту відповідачем.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання згідно з п. 1.1. кредитного договору № 56043 та не сплатив заборгованість по кредиту, починаючи з серпня 2006 року.
Відповідач також порушив свої зобов'язання, встановлені п.1.4. кредитного договору, щодо сплати відсотків за користування кредитом та не сплатив відсотки за період з 31.05.2006р. по 29.11.2006р.
Також відповідачем порушені умови п. 4.5. кредитного договору, згідно з якими він зобов'язаний був надавати АКБ „Новий" щоквартально довідки про рух коштів за минулий квартал за поточними рахунками, відкритими в інших банках та довідки про кредити, гарантії, отримані в інших банківських установах.
04.07.2006р. за вих. № 3/4-1302/1 на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості за кредитним договором № 56043 від 05.10.2005р. (а.с.19), яку останній залишив без задоволення.
Згідно з умовами п.3.2 кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору, кредитор (АКБ „Новий") має право вимагати від ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Деревообробний комбінат „Сімонов і компанія" дострокового повернення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 305675,64 дол. США, з яких: 275000,00 дол. США простроченого кредиту; 22060,28 дол. США прострочених відсотків; 2126,13 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту; 989,23 дол. США - пеня за порушення строків повернення відсотків; 5500,00 дол. США - штраф за невиконання кредитного договору, що в гривневому еквіваленті, як вказав позивач, становить 1543661,98 грн. (справа 12/179).
15.03.07р. (дата підписання 28.03.07р.) господарським судом Житомирської області було винесено рішення по справі №12/179 про розірвання кредитного договору № 56043 від 05.10.05 та стягнення з відповідача на користь позивача за період з 31.05.06р. по 10.12.06р. включно:
- 1388750,00 грн. - сума основної заборгованості;
- 111404,41 грн. - прострочені відсотки;
- 10736,96 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту;
- 4995,61 грн. - пеня за порушення строків повернення відсотків;
- 27775,00 грн. - штраф за невиконання кредитного договору;
- 15521,62 грн. витрат по сплаті держмита;
- 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Позивач зазначив, що з 11.12.06р. по 07.04.07р. (дата розірвання Договору) включно боржник не виконав свої зобов'язання за п.п.1.1, 1.4 кредитного договору щодо сплати заборгованості по кредиту та процентам.
Заборгованість по процентам за період з 30.11.06р. по 07.04.07р., за підрахунками позивача, з урахуванням частково проведених відповідачем розрахунків, за вказаний період, склала 11550,68 дол. США (а.с.81).
На день розгляду справи заборгованість не змінилася. Докази додатково проведених розрахунків у матеріалах справи відсутні.
Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 01.09.06р. по 07.04.07р. 123583,19 грн. інфляційних та 24997,00 грн. 3% річних (а.с.16-17) за несвоєчасно проведені розрахунки по кредиту в сумі 275000,00 дол. США.
Відповідач факт наявності заборгованості за кредитним договором у вказаній позивачем сумі не заперечив. Згідно письмового відзиву (а.с.61) підтвердив укладення сторонами кредитного договору від 05.10.05р. та його розірвання за рішенням суду від 15.03.07р.
Вважає, що оскільки позовні вимоги ґрунтуються на кредитному договорі та вищевказаному рішенні суду, згідно якого з відповідача стягнуті кошти на користь позивача у гривнях, то за даним позовом також кошти мають бути стягнуті виключно у гривневому еквіваленті по курсу, який існував на час виникнення зобов'язань, а не станом на день пред'явлення даного позову. Тому позовні вимоги про стягнення коштів в доларах США відповідачем не визнаються.
Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі слідуючого.
У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно договору, позовні вимоги про стягнення заборгованості по простроченим процентам є обгрунтованими та не суперечать нормам чинного законодавства.
При цьому, враховуючи заперечення відповідача стосовно валюти, в якій нараховано заборгованість, суд вважає за доцільне зазначити, що у відповідності до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Водночас ч.3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Враховуючи, що правовідносини, які виникли між сторонами, грунтуються на кредитному договорі, згідно якого відповідачу надавався кредит у доларах США, що не заборонено чинним законодавством, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача заборгованість саме у вищезазначеній валюті.
За вказаних обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по простроченим процентам в сумі 11550,68 дол. США є правомірними і підлягають задоволенню.
Що стосується нарахованих до стягнення з відповідача 123583,19 грн. інфляційних та 24997,00 грн. 3% річних, позовні вимоги в цій частині суд вважає безпідставними.
Так, за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку (а.с.16,17), обраховуючи інфляційні та 3% річних, як прострочену суму позивач вказав 275000,00 доларів США, що є заборгованістю за кредитним договором. Однак на період здійснення нарахувань (з 01.09.06 по 07.04.07), вказану заборгованість визначив у гривневому еквіваленті по курсу долара США 5.05 грн. за один долар. При цьому, як вбачається з кредитного договору, валютою його виконання є долар США, що не суперечить ст. 533 ЦК України.
Враховуючи, що валютою виконання зобов'язання за кредитним договором не являється гривня і сума простроченої заборгованості по кредиту становить 275000,00 дол. США, на думку суду, у позивача відсутні підстави для стягнення за вказаним Договором інфляційних та 3% річних з визначеної у гривнях заборгованості, оскільки вказане суперечить положенням чинного законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України. Так як простроченою сумою кредиту за Договором є 275000,00 дол. США, то саме з вказаної суми мали б бути здійснені нарахування за ст. 625 ЦК України, в контексті останньої, тобто від простроченої суми.
Однак, слід зазначити, що індекс інфляції - це індекс споживчих цін, який оприлюднюється Державним комітетом статистики України.
Індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
При цьому, Наказом Держкомстату від 27.07.07р. №265 затверджено Методику розрахунку базового індексу споживчих цін, у абз. 1-3 "Передмови" якої вказано, що згідно зі статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" "...основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності".
Виконання основної функції потребує поглибленого вивчення розвитку інфляційних процесів та, відповідно, викликає необхідність аналізу альтернативних цінових індикаторів, які б краще характеризували вплив монетарної політики на розвиток інфляційних процесів.
Показником, що дає можливість оцінити інфляційну динаміку з мінімізацією ефектів шоків пропозиції, сезонних коливань окремих продуктів та адміністративного регулювання цін, є базовий індекс споживчих цін.
Згідно абз. 5 "Загальних положень" Методики, розрахунки базового індексу споживчих цін здійснюються Держкомстатом України в цілому по країні на основі Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату від 14.11.2006 N 519.
Тобто інфляційні, нарахування яких передбачене ст. 625 ЦК України, жодного відношення не мають до простроченої заборгованості по зобов'язанню, визначеному в іноземній валюті.
З вищевикладеного вбачається, що нарахування позивачем 3% річних на прострочену заборгованість, вказану в гривневому еквіваленті, є також безпідставним.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 11550,68 дол. США заборгованості по процентам. В стягненні 123583,19 грн. інфляційних та 24997,00 грн. 3% річних суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вимога позивача про повернення йому 82,35 дол. США задоволенню не підлягає, оскільки вказану суму обгрунтовано сплачено в дохід Державного бюджету України, виходячи з ціни позову при зверненні до суду. Зміна позовних вимог не являється підставою для повернення державного мита.
На підставі ст.ст. 525, 526, 625, 533 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 55,69,82-85ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія "Док сік", Житомирська обл., Олевський р-н., с. Білокоровичі, урочище Басівка, код 31816649,
на користь Акціонерного комерційного банку "Новий", 49000, м. Дніпропетровськ, пров. К. Маркса, 93, код 19361982
- 11550,68 дол. США прострочених процентів;
- 115,51 дол. США витрат по сплаті держмита;
- 44,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті суми позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 03 листопада 2009 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - позивачу
3- представнику позивача- Маньковській Т.О. (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 6 )
4 - відповідачу