01 березня 2017 року Справа № 915/56/17
Господарський суд Миколаївської області у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі судового засідання Берко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01/53-978 від 30.12.2016 року,
ОСОБА_2, довіреність № 01/53-26 від 27.02.2017 року,
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 2 від 16.01.2017 року,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 94,
до Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток”,
54006, м. Миколаїв, вул.. Маршала Василевського, 55-а (ідентифікаційний код 34437926),
про стягнення грошових коштів у сумі 1 739 866,00 грн., -
Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” про стягнення боргу за активну електроенергію за період з серпня по грудень 2016 року в сумі 1 739 866,00 грн.
Ухвалою суду від 25.01.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.02.2017 року.
15.02.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 01.03.2017 року.
01.03.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку з арештом коштів на рахунках, підтвердив, що об'єми споживання позивачем визначені вірно, письмовий відзив по суті спору не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
06.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством “Миколаївобленерго” (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/3120 (Договір) та додатки до нього (а.с. 9-36).
Договір та додатки підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 4 104, 9 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”.
Приєднана потужність у точках підключення становить 4 104, 9 кВт.
Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару.
Відповідно до п. 2.3, 2.3.1 Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього договору.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків № 10 “Порядок розрахунків” (Додаток № 10) та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (Додаток № 4).
У пункті 1 Додатку № 4 до Договору (а.с. 35) сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 21 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій формі, згідно зразку, підписаного “Акту про використану електричну енергію”.
Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу “Акт про прийняття-передавання товарної продукції”. Підписаний та скріплений мокрою печаткою “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” споживач зобов'язується повернути постачальнику на протязі п'яти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію (арк. 25)
Пунктом 1 Додатку № 10 до Договору (а.с. 36) сторони передбачили, що розрахунковими вважається період з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальними режимом використання постачальника.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.
Пунктом 3 Додатку № 10 до Договору сторони також передбачили, що рахунки на оплату за розрахунковий період мають бути оплачені споживачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За період з серпня по грудень 2016 року позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 2 401 727 кВт*г на загальну суму 1 741 108,95 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за вказаний період та виставленими постачальником рахунками на оплату (а.с. 39-64).
Згідно розгорнутого розрахунку заборгованості відповідача за спірний період (а.с. 38) у серпні 2016 року відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 1 242,95 грн.
Заборгованість в сумі 1 739 866,00 грн. (1 741 108,95 - 1 242,95) залишилась несплаченою.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 26 098,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” (54006, м. Миколаїв, вул.. Маршала Василевського, 55-а, ідентифікаційний код 34437926, р/р 26008054204784 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461, ідентифікаційний код 24789699) заборгованість за активну електроенергію за період з серпня по грудень 2016 року в сумі 1 739 866,00 грн. (один мільйон сімсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 00 коп.)
3. Стягнути з Комунального підприємства “Спеціалізоване комунальне підприємство “Гуртожиток” (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55-а, ідентифікаційний код 34437926, р/р 26008054204784 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (ідентифікаційний код 24789699, юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 94, на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610) судовий збір у сумі 26 098,00 грн. (двадцять шість тисяч дев'яносто вісім грн. 00 коп.)
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складений 06.03.2017 року.
Суддя В.О. Корицька