28 лютого 2017 р. Справа № 632/2278/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника відповідача Дюміна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2017р. по справі № 632/2278/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.12.2016 року позивач, ОСОБА_2, звернулася до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, в якому просила суд:
- визнати неправомірними рішення відповідача від 29.08.2016 року за №89/Г-14 та від 02.12.2016 року за №186/Г-14 щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію державного службовця у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, починаючи з 01.06.2016 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.03.2016 року за №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури та інших органів», в редакції постанови від 02.09.2015 року №644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» на підставі довідки Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області №113/г/20-27-05-46 від 29.11.2016 року, виходячи з посадового окладу заступника начальника у розмірі 3963,00 грн. з урахуванням складових: надбавки за спеціальне звання (2 ранг) - 120,00 грн., надбавки за вислугу років (30%) - 1124,90 грн., надбавки за високі досягнення у праці (50%) - 2653,95 грн., премії (77,1%) - 3055,47 грн., а також без уточнення суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, довічно;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вважає відмову відповідача в перерахунку пенсію державного службовця необгрунтованою, незаконною, такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо відмови їй у перерахунку та виплаті пенсії державного службовця у розмірі 90% від заробітної плати відповідної категорії державного службовця з урахуванням не включених у розрахунок заробітної плати при виході на пенсію матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період до 07 червня 2016 року залишено без розгляду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо відмови їй у перерахунку та виплаті пенсії державного службовця у розмірі 90% від заробітної плати відповідної категорії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на підставі зміненого з 01.12.2015 року та окремо з 01.05.2016 року розміру заробітної плати за період з 07 червня 2016 року до 07 грудня 2016 року та довічно відмовлено у повному обсязі через їх безпідставність.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 15.11.2006 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію як державний службовець відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати, яку отримувала на останній посаді перед виходом на пенсію.
На пенсію позивач виходила з посади начальника Первомайського відділення Лозівської ОДПІ Харківської області. При виході на пенсію позивач не знала, що їй у розмір пенсії не були включені надані їй матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 4322,65 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1186,57 грн. та розмір індексації заробітної плати у розмірі 127,29 грн., що є обов'язковим для включення відповідно до діючого законодавства і що зроблено відповідачем не було.
У зв'язку з викладеним позивач окремо звернувся до відповідача із заявами від 15.11.2016 року та від 18.08.2016 року відповідно, в першій з яких провести перерахунок пенсії виходячи з не облікованих при призначенні пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, а в другій провести перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів за останнім її місцем праці перед виходом на пенсію.
Відповідач повідомив позивача листами №147/Г-14 від 17.11.2016 року та від 89/Г-14 від 29.08.2016 року про відмову в перерахунку пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи в перерахунку позивачу пенсії державного службовця діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Судом установлено, що позивач з 15.11.2006 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію як державний службовець відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати, яку отримувала на останній посаді перед виходом на пенсію.
Позивач звернувся до відповідача із заявами від 15.11.2016 року та від 18.08.2016 року відповідно, в першій з яких провести перерахунок пенсії виходячи з не облікованих при призначенні пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, а в другій провести перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів за останнім її місцем праці перед виходом на пенсію.
Листами №147/Г-14 від 17.11.2016 року та від 89/Г-14 від 29.08.2016 року, скерованим на адресу позивача відповідач повідомив останнього про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії (а.с. 15,17).
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 45 Закону 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-1У у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (ст. 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонду України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 63 Закону № 1058-1У, п.п. 1, п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.
Згідно п. 4.3 Порядку рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, дана норма регламентує порядок підписання рішень пенсійного органу про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.
Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів розгляду заяви позивача від 19.10.2016 року про перерахунок пенсії та прийняття рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону 1058-IV.
З матеріалів справи убачається, що позивач 18.08.2016 року звернулась до пенсійного органу з належною заявою, вважаючи що наявні підстави для проведення перерахунку її пенсії (а.с. 16).
Зазначені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, що є підставою для скасування постанови Первомайського міськрайонного суду від 11.01.2017 року щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, а з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України (для повного захисту прав позивача про захист яких він просить) прийняти нову постанову, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області розгянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії державного службовця та прийняти відповідне рішення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовним вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з огляду на приписи п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_2 та прийняти зазначене рішення.
Також колегія суддів зазначає, що здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії, визначені Законом № 1058-1У, зокрема ч. 5 ст. 45 № 1058-1У.
Пунктом 4.7 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії як державному службовцю, керувався положеннями п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України - адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Частиною 2 ст. 162 КАС України установлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, - про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, КАС України у якості засобів юридичного захисту передбачає можливість оскарження до суду рішення суб'єкта владних повноважень одночасно з вимогою до цього суб'єкта щодо прийняття рішення.
Частиною 2 ст. 162 КАС України також установлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу та своїм рішенням визначати переможця.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалення рішення про зобов'язання здійснення перерахуноку пенсії ОСОБА_2, законодавцем віднесено до виключної компетенції Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.02.2015 р. по справі № 826/17640/14.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії як державному службовцю, оскільки прийняття такого рішення або прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії Законом № 1058-1У віднесено до компетенції пенсійних органів.
Інші доводи та заперечення на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.01.2017р. по справі № 632/2278/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії державного службовця та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бондар В.О.
Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.