27 жовтня 2009 р. № 24/478-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. -головуючого
Заріцької А.О.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційні скаргиДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
на постановугосподарського суду міста Києва від 20.11.2008
та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 05.02.2009
у справі№ 24/478-б господарського суду міста Києва
за заявою ТОВ "Біоніс Реклама"
доТОВ "Транс Терра"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ТОВ "Біоніс Реклама" -Морозова О.Д.
від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста
Києва -Фесюнов О.В.
Постановою господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 24/478-б на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "Транс Терра" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -ТОВ "Біоніс Реклама".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2009 у справі № 24/478-б на підставі ст.ст. 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджений наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Транс Терра", провадження у справі про банкрутство припинено.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить: скасувати постанову господарського суду міста Києва від 20.11.2008 та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2009, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення місцевим судом норм ГПК України та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши пояснення представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та ТОВ "Біоніс Реклама", переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі постанову та ухвалу місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2008 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Біоніс Реклама" до ТОВ "Транс Терра" про визнання останнього банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Постановою господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 24/478-б на підставі ст.ст. 22-24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "Транс Терра" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ТОВ "Біоніс Реклама".
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в постанові господарського суду міста Києва від 20.11.2008 про визнання ТОВ "Транс Терра" банкрутом, в порушення ст. 43 ГПК України, не надано оцінки, а також належним чином не проаналізовано наявність у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заява про визнання ТОВ "Транс Терра" банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтована відсутністю ТОВ "Транс Терра" за місцем його знаходження, як доказ відсутності боржника за своїм місцезнаходженням було надано повідомлення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва за формою № 18 -ОПП про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі -виконавчий орган).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2008 провадження у справі було порушено на підставі ст. 52 Закону та зобов'язано заявника надати докази від державного органу реєстрації про наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яку надано до суду після порушення провадження у справі, містить запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстраційна дія була проведена після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Транс Терра" на підставі ст. 52 спеціального Закону, що свідчить про те, що місцевий господарський суд не дослідив докази наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, передбачених ст. 52 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на момент звернення ініціюючого кредитора з заявою.
Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме -справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження -всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор посилався на існування у ТОВ "Транс Терра" заборгованості перед ТОВ "Біоніс Реклама", що на думку заявника підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, а також відповіддю на претензію, в якій ТОВ "Транс Терра" визнало наявність заборгованості у розмірі 6650 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з 14.04.2006 набула чинності нова редакція Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до вимог статті 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, у вказаному переліку відсутні такі документи, як акт звірки взаєморозрахунків та визнана у встановленому порядку претензія.
Таким чином, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та безспірності грошових вимог до боржника.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд міста Києва без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, без належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та наявності безспірності вимог, незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "Транс Терра" та визнав постановою його банкрутом, і як наслідок, в порушення вимог чинного законодавства, оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 24/478-б за спрощеною процедурою та, у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство -банкрута на підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду міста Києва від 20.11.2008 та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2009 у справі № 24/478-б скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
М.І. Хандурін