Номер провадження: 11-сс/785/284/17
Номер справи місцевого суду: 522/17213/16,1-кс/522/2033/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.02.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
підозрюваної: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурору відділу ювенальної юстиції прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року.
Вказаною ухвалою в відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фрунзе Слободзейського району, громадянки Республіки Молдова, з неповною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, яка має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , та обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 07.04.2017 року, заборонивши підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22 години до 8 години ранку наступної доби, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що ні прокурором ні слідчим не були доведені ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не надано докази які б свідчили, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Не погоджуючись з ухвалою прокурор подав апеляцію, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2017 року скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та неправильним застосуванням кримінального-процесуального законодавства, а також закону України про кримінальну відповідальність, обрати підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком 15 діб, посилаючись на те, що ОСОБА_8 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, є громадянкою Республіки Молдова (ПМР), не має міцних соціальних зв'язків, та не має місця реєстрації на території України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, адвоката та підозрювану, які заперечували проти задоволенні апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, в тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність у нього родини й утриманців, тощо.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.
Колегія вважає, що, розглядаючи клопотання слідчого, суд першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 332 КК України, та наявність достатніх підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України
Беручи до уваги правові позиції, викладені у рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" про необхідність при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вирішувати питання про застосування альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням даних про особу підозрюваного, та встановлених обставин, передбачених ст.178 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги прокурора та про наявність достатніх підстав у застосуванні у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладанням на неї обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.
Крім того колегія врахувала пояснення свідка ОСОБА_10 яка взяла на себе відповідальність по забезпеченню належної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 та пояснила, що ОСОБА_8 є її племінницею, страждає хронічним захворюванням, має малолітню дитину 2014 року народження, та буде проживати разом з нею і дитиною в приватному будинку, та виконувати всі покладені на неї, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки.
Також колегія врахувала, що підозрювана, на момент, коли вона погодилась на пропозицію переправити через державний кордон України громадян Республіки Молдова, була неповнолітньою.
За таких обставин колегія вважає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали зазначені положення діючого законодавства були дотримані.
Керуючись ст. 181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року якою у відношенні ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 07.04.2017 року, заборонивши підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22 години до 8 години ранку наступної доби, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4