Справа № 375/149/17
1-кп/379/19/17
03.03.2017 року
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща матеріали кримінального провадження №12016110250000474 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Стінка Бучацького району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, не працюючого, військовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,
25.11.2016 року приблизно о 06 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виявив відсутність нарізаних ним напередодні колод деревини в своєму подвір'ї та запідозрив у вчиненні крадіжки вказаних предметів свого сусіда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що по телефону повідомив чергову частину Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області.
Після приїзду працівників Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла сварка, яка стала причиною неприязних відносин між ними.
Цього ж дня, 25.11.2016 року приблизно о 13 годині ОСОБА_4 прийшов до місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до будинку та повторно почав сварку з ОСОБА_5 .
Під час сварки у ОСОБА_4 на грунті існуючих неприязних відносин з ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень.
З метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, передбачаючи можливі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись мотивом особистої неприязні, що виник на грунті попередньої сварки, наніс йому кулаком правої руки один удар в обличчя, від якого ОСОБА_5 впав на підлогу кімнати. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс багаточисленні удари ногами в область тулуба з обох сторін та ліву частину голови ОСОБА_5 , завдавши останньому фізичного болю та заподіявши тілесні ушкодження, з якими потерпілого 01.12.2016 року госпіталізовано до Рокитнянської центральної районної лікарні.
Згідно висновку СМЕ №3Д від 23.01.2017 складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, при проведенні судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: крововилив на повіці лівого ока, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень; забій лівої вушної раковини; закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили розлад здоров'я більше 6 днів; закрита то ракоабдомінальна травма з переломом ребер з обох сторін, розрив селезінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, погодившись із обставинами викладеними в обвинувальному акті. Він щиро кається в скоєному і просить його суворо не карати, врахувавши, що в подальшому він зобов'язується не вчиняти подібних дій, та те, що він сприяв працівникам поліції у розкритті вказаного злочину.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти його волі, дати можливість виховувати дітей, він повністю примирився з обвинуваченим.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Суд обговорив можливість застосування до ОСОБА_4 ст..69 КК України, проте підстав для застосування не знаходить.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , що він раніше не судимий, вперше скоїв тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, має на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, примирився з потерпілим, суд вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи обставини справи та вище викладені дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що він як особа не є суспільно-небезпечним і його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і застосовує до нього ст.75 КК України, вважаючи за недоцільне направляти обвинуваченого для відбування покарання, зобов'язавши його на підставі ст. 76 КК України повідомляти органи пробації про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд , -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного основного покарання, встановивши іспитовий строк три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області: тканину білого кольору зі слідами речовини світло-бурого кольору в спец пакеті №3491702 - знищити; шкіряну зимову куртку та джинсові штани синього кольору в спец пакеті №2019159 - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий:ОСОБА_1 Потеряйко