Номер провадження: 22-ц/785/730/17
Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю. Доповідач Черевко П. М.
01.03.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Артеменка І.А., Драгомерецького М.М.
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами представника Кредитної спілки «Меркурій» - Лобової Лідії Михайлівни та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Меркурій», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до КС «Меркурій», Приватного нотаріуса ОМНО Борисової Н.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 07 жовтня 2015 року приватним нотаріусом ОМНО Борисовою Н.В. було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на квартиру під АДРЕСА_1, та за рахунок коштів, отриманих від її реалізації задовольнити вимоги КС «Меркурій» в наступних розмірах пеня за 71 день - 17314,00 грн.; прострочені відсотки - 20996,13 грн.; відсотки за 12 місяців - 54240,00 грн.; - залишок тіла кредиту, тобто сума неповернутих боржником коштів з кредиту - 43944,42 грн.; інфляція по заборгованості за кредитом та відсотками стоном на 20.07.2015 року, що складає 37834,00 грн., що разом становить 172328,55 грн.. Вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, визнано виконавчий напис №2057 від 08.10.2015 року, який видано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н. В. таким, що не підлягає виконанню.
Вважаючи рішення суду незаконним представник КС «Меркурій» - Лобова Л.М. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вважаючи рішення суду незаконним приватний нотаріус ОМНО Борисова Н.В. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 частково суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2015 року приватним нотаріусом ОМНО Борисовою Н.В. було вчинено виконавчий напис № 2057 про звернення стягнення на кв. під АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4. Зазначене нерухоме майно передано в іпотеку на підставі іпотечного договору за реєстровим № 1734, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Борисовою Н. В. 18.07.2013 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири нотаріус пропонував задовольнити вимоги КС «Меркурій» в наступних розмірах пеня за 71 день - 17314, гривень; прострочені відсотки - 20996,13 гривень; відсотки за 12 місяців - 54240,00 гривень; - залишок тіла кредиту, тобто сума неповернутих боржником коштів з кредиту - 43944,42 гривн; інфляція по заборгованості за кредитом та відсотками стоном на 20.07.2015 року, що складає 37834,00 гривень, що загалом становить 172328,55 гривень.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
07 жовтня 2015 року КС «Меркурій», надіслало на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Н. В. заяву про вчинення виконавчого напису, у якому зазначило, що загальна сума заборгованості ОСОБА_4 складає 172328 грн.55 коп.
Свої вимоги заявник обґрунтувала тим, що 20 липня 2015 року Кредитною спілкою «Меркурій» було передано Іпотекодавцеві нотаріально засвідчену заяву про сплату заборгованості з вимогою про виконання зобов'язання за вказаним Кредитним договором в повному обсязі, що підтверджує наявний внутрішній опис вкладення з відміткою поштового відділення та відміткою про повідомлення отримувача про наявність цінного листа від 21.07.2015 року.
Проте, стягувачем не було надано опису вкладення, що підтверджувало би надіслання ОСОБА_4 письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Між тим, з копії Свідоцтва приватного нотаріуса ОМНО Борисової Н. В. від 01.09.2015 року вбачається, заява що містила відомості щодо наміру КС «Меркурій» стягнути з позивача заборгованість за Іпотечним договором була повернена за адресою місця розташування приватного нотаріуса Борисової Н. В. у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 посилалася на те, що визначена відповідачем заборгованість за договором не є безспірною, оскільки, згідно наданого нею розрахунку та копій квитанцій до прибуткового касового ордеру, за вказаним кредитним договором утворилась переплата. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем не було отримано розрахунок заборгованості, у позивача не було змоги оскаржити розрахунок заборгованості наданий відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували зазначені твердження позивача КС «Меркурій» суду не надано.
Згідно з п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
Отже, документами, які підтверджують безспірність заборгованості мають бути не розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості складені кредитором, які є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків кредитора і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, а первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
У порушення зазначених вимог чинного законодавства нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив зазначені норми чинного законодавства. Викладене вказує на відсутність у напису сили виконавчого документу, через що напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 31 січня 1992 року N 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. За змістом ст. 385 ЦПК у передбаченому главою 39 цього Кодексу порядку оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обгрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем - боржник.
Правильною є позиція суду, що оскільки склад сторін у спорах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню зумовлюється особливістю цих правовідносин, суб'єктом яких нотаріус не є, то позов в частині вимог до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни задоволенню не підлягає.
За викладених обставин колегія суддів вважає, районний суд повно і всебічно досліджені обставини справі, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання авторів апеляційних скарг на невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідність виконавчого напису вимогам закону, який на їхній погляд містить всі необхідні реквізити, неправильне визначення судом суб'єктів спірних правовідносин та помилковість у визначенні предмету позову, неправильну оцінку судом обставин безспірності заборгованості, наявність у нотаріуса повного переліку визначених законом документів, які були законною підставою для вчинення виконавчого напису, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими обставинами, яким дана правильна правова оцінка.
Доводи апеляційних скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги представника Кредитної спілки «Меркурій» - Лобової Лідії Михайлівни та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: І.А. Артеменко
М.М. Драгомерецький