іменем України
Справа №377/803/16-к
Провадження №1-кп/377/15/17
03 березня 2017 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області ОСОБА_7 ,
старшого інспектора ювенальної превенції патрульної поліції Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12016110270000297 від 14.10.2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, громадянина України, учня 11-го класу Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за наступних обставин.
14 жовтня 2016 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд зі скейт-майданчиком, розташованим в центральному парку міста Славутича Київської області, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_9 та зажадав, щоб останній зі свого мобільного телефону зателефонував своєму товаришу ОСОБА_10 , в якого за кілька хвилин до цього ОСОБА_4 на скейт-майданчику просив велосипед, щоб з'їздити до магазину.
На телефонний дзвінок потерпілого ОСОБА_9 його товариш ОСОБА_10 не відповів, тоді ОСОБА_4 запропонував потерпілому передати йому свій мобільний телефон “Meizu m2” в пластиковому чохлі, щоб самостійно здійснити дзвінок ОСОБА_10 .. На вимогу ОСОБА_4 . ОСОБА_9 зі свого мобільного телефону набрав абонентський номер ОСОБА_10 та передав мобільний телефон ОСОБА_4 ..
Після цього ОСОБА_4 , тримаючи в руках мобільний телефон потерпілого ОСОБА_9 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету, скориставшись тим, шо потерпілий не чинить йому опору, утримуючи вказаний мобільний телефон при собі, ігноруючи вимоги потерпілого ОСОБА_9 припинити злочинні дії, з місця вчинення злочину зник, тим самим відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон “Meizu m2”, вартістю 3249 гривень, в пластиковому чохлі, вартістю 214 гривень та зі встановленою в нього сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 3493 гривні.
Відповідальність ОСОБА_4 за цей злочин передбачена ч. 1 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю і показав, що 14 жовтня 2016 року після 17 години він знаходився в центральному парку м.Славутича. Поряд зі скейт-майданчиком він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_9 та підійшовши до нього, попросив, щоб він зі свого мобільного телефону зателефонував його товаришу ОСОБА_10 , оскільки в нього не було коштів на рахунку його мобільного телефону. На телефонний дзвінок ОСОБА_9 його товариш ОСОБА_10 не відповів, тоді він запропонував потерпілому передати йому свій мобільний телефон, щоб самостійно здійснити дзвінок ОСОБА_10 .. На його вимогу ОСОБА_9 зі свого мобільного телефону набрав абонентський номер ОСОБА_10 та передав йому мобільний телефон. Після цього він, тримаючи в руках мобільний телефон потерпілого ОСОБА_9 , вирішив його викрасти, ігноруючи вимоги потерпілого повернути йому телефон, та побіг разом з мобільним телефоном в напрямку Київського кварталу. З Київського кварталу він повернувся до Бєлгородського кварталу, в якому проживає, і по дорозі витягнув з мобільного телефону сім-карту, вважаючи, що таким чином не зможуть визначити місце знаходження телефону. Приблизно через годину він був виявлений працівниками поліції біля свого під'їзду, а телефон був у нього вилучений. В скоєному злочині щиро розкаюється.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, в яких просили проводити судове засідання за їх відсутності. Претензій до обвинуваченого не мають. Враховуючи, що за відсутності неповнолітнього потерпілого та його законного представника можливо з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, то вирішено питання про проведення судового розгляду без неповнолітнього потерпілого та його законного представника.
Законний представник ОСОБА_5 позитивно охарактеризувала свого сина та пояснила, що він усвідомлює про те, що накоїв, і більше вчиняти злочини не буде.
Представник служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області ОСОБА_7 , пояснила суду, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в службі у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області з жовтня 2016 року після вчинення інкримінованого злочину, за час знаходження його на обліку з ним та його матір'ю проводилась профілактична робота, вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Старший інспектор ювенальної превенції патрульної поліції Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 суду пояснив, що після вчинення даного злочину ОСОБА_4 було поставлено на облік в сектор ювенальної превенції патрульної поліції Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції у Київській області, та проводиться з ним профілактична робота по запобіганню вчинення злочинів. Вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності повного визнання неповнолітнім обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість неповнолітнього обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення йому покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
При цьому суд бере до уваги, що, обвинувачений вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Має постійне місце проживання, де проживає з матір'ю, вітчимом, старшим братом та молодшою сестрою, за місцем проживання характеризується формально позитивно. Обвинувачений навчається в 11 класі Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 за екстернатною формою навчання з 17.10.2016 року, за місцем навчання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-педіатра ДЗ «СМСЧ № 5 МОЗ України» не перебуває, проте згідно довідки лікаря-нарколога ДЗ «СМСЧ № 5 МОЗ України» від 01.03.2017 року обвинувачений перебуває на профілактичному обліку у лікаря-нарколога, раніше не судимий.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітнього № 01-30/88 від 24.10.2016 року ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На час обстеження санітарно-гігієнічні умови проживання відповідають загальноприйнятим нормам. Квартира облаштована відповідними меблями. У Едуарда є окреме спальне місце та стіл для підготовки уроків, він забезпечений продуктами харчування, одягом та взуттям, гуртки та секції не відвідує.
Згідно Звіту про неповнолітнього у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, складеного службою у справах сім'ї та дітей виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 02 березня 2017 року, неповнолітній ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Неповнолітній відхилень від нормального для його віку рівня розвитку немає. Розладів психіки та поведінки неповнолітнього не виявлено, всі свої дії усвідомлює повністю. Проживає разом з матір'ю, вітчимом, старшим братом та меншою сестрою. Стосунки між ОСОБА_12 та матір'ю доброзичливі. У розмові з дорослими веде себе адекватно та спокійно. Неповнолітній обвинувачений забезпечений усім необхідним для проживання та розвитку. Едуард навчається в 11 класі Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 на екстернатній формі навчання. Зі слів класного керівника має переважно початковий та середній рівень знань. Раніше ОСОБА_4 займався футболом, на даний час гуртки та секції не відвідує. Обвинувачений прагне до спільної діяльності з ровесниками й бажає бути визнаним, прийнятим товаришем. Він шкодує про свої протиправні дії, бажає виправитись та у подальшому не допускати протиправних діянь. Можливе подальше перевиховання неповнолітнього без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу неповнолітнього обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого злочину, його поведінку після вчинення злочину, думку законного представника, представника служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, старшого інспектора ювенальної превенції патрульної поліції Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції у Київській області, відсутність до нього претензій потерпілого та законного представника потерпілого, суд вважає за необхідне призначити неповнолітньому обвинуваченому покарання, яке передбачене санкцією частини першої статті 186 КК України, у виді громадських робіт.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Документально підтверджених судових витрат немає.
За правилами ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: мобільний телефон “Meizu m2” в пластиковому чохлі, який переданий на зберігання законному представнику потерпілого, необхідно залишити у законного представника потерпілого ОСОБА_11 ..
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Строк відбування громадських робіт обчислювати з дня початку їх фактичного виконання засудженим.
Речові докази: мобільний телефон “Meizu m2” в пластиковому чохлі, який переданий на зберігання законному представнику потерпілого ОСОБА_11 , необхідно залишити у законного представника потерпілого ОСОБА_11 ..
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги в
ирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1