Справа № 520/16693/15-ц
Провадження № 2/520/6080/17
27.02.2017 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Єгоровій Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору розірваним,
10.12.2015 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11198569000 від 15.08.2007 року по кредиту та процентам у розмірі 71312 доларів 72 цента США та пені у розмірі 71263 гривні 18 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 26572 гривні 05 копійок.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2015 року відкрито провадження по справі на підставі наданої до суду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено по справі попереднє судове засідання на 02 лютого 2016 року о 11 годині 15 хвилин.
01 лютого 2016 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору розірваним та стягнення грошових коштів, в якій позивач просить суд:
- визнати кредитний договір №11198569000 від 15.08.2007 року укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 розірваним;
- вимоги відповідача задовольнити частково;
- стягнути на користь відповідача згідно заявлених вимог 1525519 гривень 81 копійка.
Також 01.02.2016 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про понесення слухання справи призначеного на 02.02.2016 року на іншу дату, у зв'язку з перебуванням у командировці до міста Києва.
До вказаної заяви представником ОСОБА_1 не було надано жодного доказу на підтвердження перебування у командировці до міста Києва.
У попереднє судове засідання призначене на 02.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 або його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлялись належним чином, у зв'язку з поданою заявою представника відповідача про перенесення слухання справи, судом було ухвалено відкласти проведення попереднього судового засідання на 24.02.2016 року.
У попереднє судове засідання призначене на 24.02.2016 року з'явився представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який заявив клопотання про відкладення попереднього судового засідання для надання строку для можливого врегулювання спору мирним шляхом, у зв'язку з чим судом було ухвалено відкласти проведення попереднього судового засідання на 23 березня 2016 року.
У попереднє судове засідання призначене на 23.03.2016 року відповідач ОСОБА_1 або його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлялись належним чином, представник відповідача був належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, дата якого узгоджувалась з ним особисто у минулому судовому засіданні (а.с.72). Однак, до суду надійшла заява від представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим попереднє судове засідання було відкладено.
У попереднє судове засідання призначене на 18.08.2016 року відповідач ОСОБА_1 або його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлялись належним чином. Однак, до суду надійшла заява від представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим попереднє судове засідання було відкладено на 12 жовтня 2016 року.
У попереднє судове засідання призначене на 12.10.2016 року відповідач ОСОБА_1 або його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлялись належним чином, відповідач був належним чином повідомленим, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.97). Однак, до суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки на цей час його викликано на допит. До вказаної заяви представником відповідача ОСОБА_2 не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин, однак у заяві було зазначено, що представник зобов'язується у наступне судове засідання надати докази на підтвердження. У зв'язку з чим у попередньому судовому засіданні було оголошено перерву до 15 листопада 2016 року.
У попереднє судове засідання призначене на 15.11.2016 року відповідач ОСОБА_1 або його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлялись належним чином, позивач був належним чином повідомленим, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.103). У зв'язку з чим, судом було визнано неявку відповідача та його представника без поважних причин, ухвалено прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним, закінчено проведення попереднього судового засідання та призначено справу до судового розгляду на 18 січня 2017 року.
У судове засідання призначене на 18 січня 2017 року відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним ОСОБА_1 та його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, однак ОСОБА_1 надав до суду заяву про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що його представник в цей час перебуває в апеляційній інстанції, а він не має юридичної освіти та не може приймати участь по справі особисто. До заяви ОСОБА_1 не було надано жодного доказу на підтвердження.
У зв'язку з чим, судом було відкладено судове засідання на 27.02.2017 року о 10 годині 00 хвилин.
У судове засідання призначене на 27 лютого 2017 року відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним ОСОБА_1 та його представник не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
27.02.2017 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що представник в цей час перебуває в іншому судовому засіданні.
До вказаної заяви представником не було надано жодного доказу на підтвердження, у зв'язку з чим судом було відмовлено у заяві представника відповідача про відкладення розгляду справи та визнано повторну неявку ОСОБА_1 та його представника без поважних причин.
Суд також зазначає, що відповідно до ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Частиною 3 ст. 76 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.
ОСОБА_1 було особисто зазначено у зустрічному позові, що його місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також є його адресою реєстрації відповідно до довідки відділу адресно-довідкового бюро ГУДМС України в Одеській області (а.с.49) та саме за цією, адресою направлялись судові повістки на адресу ОСОБА_1.
Судові повістки на адресу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надсилались за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 6, кв. 37, яка була особисто ним зазначена у заявах поданих до суду.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Зазначаємо, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 про зміну адреси суд не повідомляли.
Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрито ще 18.12.2015 року, тобто більше року тому, з часу якого ОСОБА_1 та його представник постійно вживали заходи для відкладення розгляду справи, а саме: або надавали до суду заяви про відкладення розгляду справи без надання жодного доказу на підтвердження обставин викладених у неї, у той же час знаючи про розгляд справи однак не отримуючи судових повісток, або не з'являлись до судових засідань не отримуючи за адресою мешкання судові повістки, що фактично робило не можливим повідомлення ОСОБА_1 та його представника про дату, час та місце проведення судового засідання, про зміну адреси суд не повідомляли.
Не належне виконання позивачем за зустрічним позовом та його представником своїх процесуальних обов'язків призводить до постійних відкладень судових засіданнях, що в свою чергу призводить до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки, оскільки майже усі судові засідання відкладались за клопотаннями саме ОСОБА_1 та його представника або у зв'язку з їх неявкою.
Така позиція позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представника в сукупності розцінюється судом як така, що спрямована на затягування розгляду справи, що є порушенням розгляду справи упродовж розумного строку та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України (1618-15), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивач за зустрічним позовом та його представник повторно не з'явились в судове засідання будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань; судом відмовлено у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем та його представником не доведено поважність не можливості з'явитись до суду; заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України суд дійшов висновку та вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору розірваним, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України, суд,
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору розірваним - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особи, які не були присутні у судовому засідання протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Головуючий Калініченко Л. В.