Справа: № 826/778/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
28 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СВП-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВП-ГРУП» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення, постанови, -
ТОВ «СВП-ГРУП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 24.11.2015 № 44 винесене Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації;
- визнати протиправним та скасувати постанову від 24.12.2015 № 80/15/10126-26/2412/0215 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 24.11.2015 головним інспектором будівельного нагляду Є.Ф. Мельником за результатами розгляду службової записки заступника директора Департаменту - начальника відділу контролю та нагляду за об'єктами будівництва Департаменту встановлено факт невідповідності об'єкта. «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад громадського харчування - кафе по вулиці Хрещатик, 1/2 у Печерському районі м. Києва» вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, внаслідок чого прийнято рішення №44, яким:
- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад громадського харчування - кафе по вулиці Хрещатик ? у Печерському районі м. Києва» № KB 083131120771 від 22.04.2013;
- скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкт до експлуатації: «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад громадського харчування - кафе по вулиці Хрещатик, ? у Печерському районі м. Києва» № KB 143131200453 від 30.04.2013.
24.12.2015 відповідачем винесено постанову № 80/15/10/26-26/2412/0215, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 62 010 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем порушено вимоги пункту 6.3.2.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі», внаслідок чого оскаржувані акти індивідуальної дії є правомірними та скасуванню не підлягають.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що з боку відповідача під час винесення рішення, відповідно до п. 24 Порядку виконання будівельних робіт не визначено, яким саме вимогам будівельних норм не відповідає об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень під заклад харчування на вул. Хрещатик, 1/2 у Печерському районі м. Києва», а тому позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі - Положення), Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Нормами Положення визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно пункту 3 Положення, одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 4 Положення визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
Водночас в пункті 7 Положення зазначено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Крім того, пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.20111 № 553 (далі - Порядок) (на який посилається Позивач) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, що повністю узгоджується з вказаною нормою Положення, і не виключає права Держархбудінспекції безпосередньо здійснити контролюючий захід у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення Генерального директора ПрАТ «Готель Дніпро» Білика В.О. посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил нежитлового приміщення у будівлі «Дніпро» на вул. Хрещатик, ? у Печерському районі м. Києва.
Перевіркою із виїздом на місце виявлено, що на першому поверсі у лівому крилі будівлі «Дніпро» на вул. Хрещатик, ? у Печерському районі міста Києва нежитлове приміщення експлуатується під кафе - «Кофе Хауз» та має окремий вхід з вулиці, що суперечить вимогам п. 6.3.2.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».
Передумовою виникнення спірних правовідносин стали наступні обставини.
Так, згідно договору оренди, укладеного між ПрАТ «Готель «Дніпро» та ТОВ «СВП-ГРУП» (далі-Орендар) від 26.12.2012, частина нежитлового приміщення, яка розміщена на першому поверсі у лівому крилі будівлі «Дніпро», загальною площею 120,0 кв.м. на 15 років, передана Орендарю в строкове платне користування.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано подану замовником будівництва - ТОВ «СВП-ГРУП» декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлових приміщень під заклад громадського харчування-кафе на вулиці Хрещатик, ? у Печерському районі міста Києва від 22.04.2013 № KB 083131120771.
У подальшому, Інспекція зареєструвала подану замовником будівництва - ТОВ «СВП-ГРУП» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації із реконструкції нежитлових приміщень під заклад громадського харчування на вул. Хрещатик, ? у Печерському районі міста Києва від 30.04.2013 № KB 143131200453.
Позивач згідно договору оренди № 01-05/13 передав ТОВ «Кофе Хауз Україна» в строкове платне користування невідокремлену частину зазначеного приміщення для розміщення закладу громадського харчування - КАФЕ.
Як вже зазначалось, перевіркою з виїздом на місце встановлено, що нежитлове приміщення на першому поверсі у лівому крилі будівлі «Дніпро» на вул. Хрещатик, ? у Печерському районі міста Києва експлуатується під кафе - «Кофе Хауз» та має окремий вхід з вулиці, що суперечить вимогам п. 6.3.2.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».
Пунктом 6.3.2.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі», визначено, що підприємства харчування, розташовані в готелях, слід поділяти на відкриті (загальнодоступні, але з переважним обслуговуванням проживаючих у готелі, що мають доступ як з готелю, так і з населеного пункту, де знаходиться готель) і закриті, які обслуговують лише проживаючих. Вхід до закладів ресторанного господарства (ресторан, кафе, бар) для готелів категорії від ** до ***** має бути з готелю, для ресторанів у готелях категорії від *** до ***** може бути і окремий вхід з вулиці, але це не стосується закладів ресторан.
Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок) згідно п. 24 Порядку Декларацію може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував у разі, в тому числі, встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Правовий аналіз зазначених вище норм в контексті фактичних обставин справи дає змогу дійти висновку, що оскільки за наслідками перевірки орендованого позивачем приміщення контролюючим органом виявлено невідповідність об'єкта вимогам будівельних норм - порушення пункту 6.3.2.2 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі», то скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації є цілком обґрунтованим, а рішення від 24.11.2015 №44 правомірним, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 24.12.2015 № 80/15/10126-26/2412/0215 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до резолютивної частини вказаної вище постанови, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 62 010, 00 грн.
Згідно абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації для об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи те, що під час перевірки встановлено, що нежитлове приміщення експлуатується під кафе без прийняття в експлуатацію, а об'єкт відноситься до ІІ категорії складності, що позивачем не заперечується, то накладення на позивача штрафу в сумі 62 010, 00 грн. згідно з абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону є цілком обґрунтованим та правомірним, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СВП-ГРУП» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2017.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.