Справа № 521/20319/15-ц
Провадження № 2/521/788/17
23 лютого 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Леонова О.С.,
при секретарі Малиш О.Л.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», ОСОБА_3, третьої особи АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
22.12.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», ОСОБА_3, третьої особи АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 27.12.2012 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_3 керуючи тролейбусом б/н 2001, який належав комунальному підприємству «Одесміськелектротранс», в м. Одесі по вул. Розумовській, напроти будинку № 12/10, витримав безпечний боковий інтервал та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «Ніссан» держ. № НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини гр. ОСОБА_3, який порушив вимоги п.13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 і скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 589477 від 27.12.2012 року.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2013 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні вказаного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП був найманим працівником КП «ОМЕТ» та керував тролейбусом, який належить КП «ОМЕТ».
Як вбачається зі наданих документів КП «ОМЕТ» уклало Договір про закупівлю послуг із страхування від 16.02.2012 року.
Оскільки він постійно користувався і на момент скоєння ДТП відповідачем ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_2 знаходився під його управлінням, а також будучи уповноваженим володільцем зазначеного транспортного засобу ОСОБА_5, на підставі відповідної довіреності, якою він уповноважувався правом користування, розпорядження цим автомобілем та відповідно правом представляти інтереси власника у всіх підприємствах, установах, організаціях щодо звернення та отримування грошових коштів у випадках спричинення автомобілю ушкодження, та саме він поніс усі матеріальні витрати, пов'язані з ремонтом пошкодженого автомобілю, відповідно до умов Договору про закупівлю послуг із страхування від 16.02.2012 року, він звернувся до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» про виплату страхового відшкодування, за наслідками настання події ДТП, яка мала місце 27.12.2012 року в м. Одесі за участю тролейбуса «ЗІУ» б/н 2001 під керуванням водія ОСОБА_3 та його автомобіля НОМЕР_3. До заяви ним, надані всі необхідні документи, а саме: направлення від КП «ОМЕТ» (зареєстроване); ксерокопії завірені підписом паспорту, ІПН, водійського посвідчення, технічного посвідчення на авто; довідка з ДАЇ про ДТП; ксерокопія страхового полісу ОСЦПВ на авто; незалежна експертиза(оригінал); постанова суду з мокрою печаткою; банківські реквізити карткового рахунку для виплати, за вхідним № 1257 від 07.08.2013 року.
Однак, 13.09.2013 року за вих. №499 від АТ «СГ» Ю.БІ.АЙ», на його адресу та на адресу відповідача КП «ОМЕТ» надійшла відповідь у якій зазначено, що КП «ОМЕТ» було порушено обов'язок своєчасного внесення страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика.
Враховуючи порушення страхувальником умов Договору страхування в частині, не повідомлення про випадок, не подання встановленого переліку документів, допущення грубої необережності та несплати чергового платежу, керуючись зазначеними нормами законодавства у сфері страхування, а також умовами Договору страхування, у АТ «СГ» Ю.БІ.АЙ» відсутні правові підстави для визначення заявленої події страховим випадком та відповідно виплати страхового відшкодування.
Тобто, йому було відмовлено у відшкодуванні завданої шкоди внаслідок ДТП з вини водія КП «ОМЕТ» ОСОБА_3, у зв'язку із порушенням останніми умов договору страхування (порушення обов'язку своєчасного внесення страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика).
Звернувшись до керівництва КП «ОМЕТ» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП з вини їх водія - ОСОБА_3, він отримав відповідь, що всі транспортні засоби їх підприємства застраховані, а тому всі претензії щодо відшкодування необхідно спрямовувати до страхової компанії.
Відповідно до висновку №1824 експертного авто - товарознавчого дослідження з зазначенням вартості матеріального збитку від 18.07.2013 року вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_3, 2000 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП, станом на 27.12.2012 року складає 4074,06 грн.
На день складання висновку авто - товарознавчого дослідження курс долара США складав 8 грн., а вартість запасних частин на автомобіль залежить від курсу долара, оскільки виготовляються вони за кордоном, а отже й продаються вони згідно курсу долара (4074,06/8 грн.=509 доларів США 25 центів).
Курс долару США на момент подачі позову складає 23,81 грн., то спричинений йому збиток внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія КП «ОМЕТ» ОСОБА_3 складає 12125,25 грн. (509,25 доларів США *23,81 грн.=12125,25 грн.)
Вартість відновлювального ремонту склала 380 грн. у відповідності з актом виконаних робіт, вартість матеріального збитку у відповідності із висновком №1824 експертного авто - товарознавчого дослідження складає на сьогоднішній день 12125,25 грн., витрати на експертні послуги склали 400 грн.
Сума загального відшкодування складає 12125,25 грн.+380 грн.+400 грн.=12905,25 грн.
Крім того, йому була заподіяна моральна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка виразилась в перенесеному стресі, що негативно вплинуло на стан його здоров'я, самопочуття, що відповідно викликає занепокоєння його родини та близьких. Наслідки даної події призвели до проблематизації його життя, погіршили гармонійні адаптовані умови життєдіяльності. А також тривале й повне ігнорування правомірних вимог щодо відшкодування шкоди з боку відповідача, душевних стражданнях у зв'язку з необхідністю відновлення автомобіля, обов'язок про утримання якого лежить на ньому.
На тривалий період часу суттєво змінився спосіб життя, з'явилася необхідність адаптуватися до нових, дискомфортних умов пересування та існування. У зв'язку з необхідними значними матеріальними витратами були порушені актуальні життєві плани, на тривалий період зникла можливість побудови та реалізації нових життєвих планів, нової продуктивної самореалізації.
Всі негативні наслідки дорожньо-транспортної пригоди призвели до неможливості повноцінної життєдіяльності, тобто завдали значних моральних страждань йому та його родині, призвели до втрати психологічної рівноваги, а також значних матеріальних витрат.
Моральну шкоду заподіяну йому та його родині внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він оцінює в 50000 грн.
Просить суд стягнути з комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на його користь суму матеріальної шкоди завданої ДТП у розмірі 12905,25 грн., стягнути з відповідача комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на його користь моральну шкоду заподіяну йому ДТП в сумі 30000 грн., стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду заподіяну йому ДТП в сумі 20000 грн., стягнути з комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на його користь судові витрати у розмірі 630 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому позовні вимоги не визнала та надала суду письмові заперечення (а.с.37-40), де зазначила, що у позовних вимогах ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
Відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.
Представник третьої особи ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» в судове засідання не з'явився, але надав суду письмові пояснення (вхід. 35924 від 18.08.2016 року) з проханням справу розглянути за відсутності представника та з урахуванням наданого письмового пояснення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
27.12.2012 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_3 керуючи тролейбусом б/н 2001 в м. Одесі по вул. Разумовській, напроти будівлі №12/10, не витримав безпечний боковий інтервал та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Працівники ДАІ у протоколі зазначили, що водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2013 року ОСОБА_3 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.8)
Представником КП «ОМЕТ», визнано в судовому засіданні, що ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП був найманим працівником КП «ОМЕТ» та керував тролейбусом, який належить КП «ОМЕТ».
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована відповідно до ОСОБА_1 №АВ/6051691 (а.с.9)
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля НОМЕР_5 є ОСОБА_5 (а.с.12).
Позивач ОСОБА_4 на підставі довіреності від 19.01.2012 року, виданої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, був уповноважений ОСОБА_5 бути його повноправним та правомочним представником з питань розпорядження (продажу, міни, страхування, надання в оренду або у позичку, проходження техогляду, зняття з обліку в ДАІ) належним йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 144967, виданого 10.07.2008 року РЕВ №12 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, автомобілем марки «NISSAN MAXIMA», 2000 року випуску, який має номер шасі (кузова, рами) № JN1CCUA33U0072694 тип ТЗ - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.20).
Як вбачається з висновку №1894 експертного, товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля «NISSAN MAXIMA» держ. номер НОМЕР_6, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 4074,06 грн.
16.02.2012 року між ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» та КП «Одесміськелектротранс» укладено договір про закупівлю послуг зі страхування №45.
20.08.2013 року позивач звернувся до ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» із заявою про виплату страхового відшкодування, за наслідками настання події ДТП, яка мала місце 27.12.2012 року в м. Одесі за участю тролейбуса «ЗІУ» б/н 2001 під керуванням водія ОСОБА_3, до заяви ним, надані всі необхідні документи, а саме: направлення від КП «ОМЕТ» (зареєстроване); ксерокопії завірені підписом паспорту, ІПН, водійського посвідчення, технічного посвідчення на авто; довідка з ДАЇ про ДТП; ксерокопія страхового полісу ОСЦПВ на авто; незалежна експертиза(оригінал); постанова суду з мокрою печаткою; банківські реквізити карткового рахунку для виплати, за вхідним № 1257 від 07.08.2013 року.
13.09.2013 року за вих. №499 від АТ «СГ» Ю.БІ.АЙ», на адресу позивача та на адресу відповідача КП «ОМЕТ» надало відповідь у якій зазначило, що враховуючи порушення Страхувальником та потерпілою особою умов Договору страхування в частині, несвоєчасного повідомлення про випадок (протягом два дня), не подання встановленого переліку документів у передбачені Договором Страхування строки, не внесення Страхувальником чергового платежу, у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» були відсутні правові підстави для визнання заявленої події страховим випадком та відповідно виплати страхового відшкодування.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.1) ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до вимог п. 3,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.
Виходячи з системного аналізу положень ЦК України, суб'єктом відповідальності за ст. 1187 ЦК України є власник об'єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, під яким слід розуміти особу, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1195 ЦК шкода, яка підлягає відшкодуванню, якщо договором або законом не збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, поділяється на дві складові: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, пов'язані із завданням шкоди здоров'ю на лікування, в тому числі санаторно-курортне, посилене харчування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01. 03. 2013 року, передбачено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
За положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, на користь ОСОБА_4 з КП «ОМЕТ» підлягає стягненню вартість матеріальної шкоди, спричинена власнику автомобіля «NISSAN MAXIMA» держ. номер НОМЕР_1, 2000 р.в., пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, станом на 27.12.2012 року встановленої відповідно до висновку №1894 експертного, товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, у розмірі 4074,06 грн. і витрати на експертну оцінку автомобіля (квитанції № 31-501 к від 17.07.2013 р.) у розмірі 380 грн., а у сумі 4454,06 грн., яка підлягає стягненню з КП «Одесміськелектротранс».
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сім'ї або близьких родичів, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розглядаючи вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, суд виходив з принципу розумності і справедливості, врахував характер істотних вимушених змін у життєвих стосунках позивача, емоційні переживання позивача та дійшов висновку, що внаслідок дій відповідача, позивачу дійсно була завдана моральна шкода, оскільки були порушені його нормальні життєві стосунки, заподіяні психологічні страждання, пов'язані з вирішенням питання відшкодування завданої шкоди, що призвело до суттєвих змін у його життєдіяльності. Сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. відповідає обсягу моральних страждань позивача, а тому приходить до висновку про достатність відшкодування моральної шкоди саме в такому розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України передбачає відшкодування шкоди юридичної або фізичної особи, завданої їх працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїв ДТП 10.01.2013 року працюючи водієм КП «ОМЕТ», тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем КП «ОМЕТ», тому відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України за шкоду завдану позивачу ОСОБА_4 під час виконання своїх трудових обов'язків, повинен нести його роботодавець КП «ОМЕТ».
Оскільки відповідальність за заподіяння моральної шкоди працівником під час виконання трудових обов'язків несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 1000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (судовий збір згідно квитанції від 22 грудня 2015 р.) пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 445,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 223-225 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», ОСОБА_3, третьої особи АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_4 суму матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 4454,06 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі по 445,40 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст. 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Рішення ухвалене і надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Головуючий суддя О.С. Леонов