Справа № 202/5139/16-ц
Іменем України
01 березня 2017 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Герасименка В.А., відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Звернувшись до суду, позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 16 вересня 2006 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 820, посилаючись на те, що від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. З липня 2015 року шлюбні відносини між ними припинені, проживають окремо. Вважає, що примирення між ними неможливе.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій позов підтримала та просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище "Іванова".
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, але підтвердив, що в липні 2015 року припинили з позивачем шлюбні відносини, примиритися не можуть.
Суд, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову за наступних підстав:
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 вересня 2006 року.
Мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В липні 2015 року сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо.
Судом вживалися заходи щодо примирення подружжя, але примирення між ними не відбулося.
Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Виходячи із взаємовідносин сторін, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, приймаючи до уваги всі обставини життя сторін, категоричне небажання позивача зберегти шлюб, суд вважає, що їх подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України після розірвання шлюбу прізвище позивачу за її заявою слід залишити «Іванова».
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., понесені при зверненні до суду з цим позовом.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 16 вересня 2006 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 820, розірвати.
Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити «Іванова».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Ю. Марченко