23 лютого 2017 року , о 16:15 годині,
Справа № 808/3211/16
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів - 5» про стягнення податкового боргу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 735847,87 гривень, що складається з податкових боргів з податку на додану вартість - 257549,19 гривень, з податку на прибуток - 62397,59 гривень, з орендної плати за землю - 415901,09 гривень, що виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань та прийняття податкових повідомлень-рішень.
14.12.2016 позивач подав до суду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій зменшив суму податкового боргу на суму часткової сплати - 95255,47 гривень (19569,35 гривень з ПДВ, 62397,59 гривень з податку на прибуток, 13288,53 гривень з орендної плати за землю). 02.02.2017 позивач також подав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій зазначив, що після подання позову й заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 14.12.2016 відповідач частково погасив податковий борг на суму 160212,73 гривень, а саме: 47702,65 гривень - з ПДВ, 112510,08 гривень - з орендної плати за землю.
Позивач, з урахуванням заяв про зміну (уточнення) позовних вимог від 14.12.2016 й 02.02.2017, просить стягнути з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, податкових борг у розмірі 480379,67 гривень, з яких 190277,19 гривень - з ПДВ, 290102,48 гривень - з орендної плати за землю.
У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, також надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов не визнає.
Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до ст. 203 ПК, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що відповідач подав до ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року №9172845730 від 17.08.2015, де самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 5355 гривень (а.с.19-20); податкові декларації з ПДВ за липень й серпень 2016 року №9145538836 від 15.08.2016 й №9171628695 від 19.09.2016, в яких самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 50816 гривень й 1395 гривень (а.с.21).
Також судом встановлено, що відповідачу, на підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК, була нарахована пеня на загальну суму 205759,41 гривень, з яких відповідач самостійно сплатив 5776,22 гривень.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено, що відповідач подав до ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9021005241 від 23.02.2015, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 251535,15 гривень, що повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 20961,26 гривень впродовж січня - листопада 2015 року, а в грудні 2015 року - 20961,29 гривень (а.с. 28-30).
Судом встановлено, що 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, на підставі вищевказаної декларації за 2015 рік №9021005241, відповідачу нараховано податкове зобов'язання за липень-листопад 2015 року в розмірі 20961,26 гривень за кожний місяць, а 30.01.2016 - за грудень 2015 року у розмірі 20961,29 гривень.
Також судом встановлено, що відповідач подав до ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9020554494 від 19.02.2016,де самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 359784,06 гривень, що повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 29982,01 гривень впродовж січня- листопада 2016 року, а в грудні 2016 року - 29981,95 гривень (а.с. 31-33).
Судом встановлено, що 01.03.2016, 30.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016, на підставі вищевказаної декларації за 2016 рік №9020554494, відповідачу нараховано податкове зобов'язання за січень-серпень 2016 року в розмірі 29982,01 гривень за кожний місяць.
Окрім того, судом встановлено, що Мелітопольською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю за 2014 рік ПАТ «ЗЗБВ-5», результати якої викладені в акті №937/08-32-12-03/01235679 від 09.06.2016 (а.с.34). На підставі останнього прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004491203 від 07.07.2016 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за штрафними (фінансовими) санкціями на 170 гривень (а.с.35). Дане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 13.07.2016, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.36).
Також, судом встановлено, що відповідачу, на підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК, нараховано пеню на загальну суму 70979,84 гривень.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, «податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку». Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК, «податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків».
Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК, «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом». Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, «у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».
Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».
Таким чином, сума податкового зобов'язання ПАТ «Завод залізобетонних виробів-5», визначена ним самостійно та не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, з урахуванням заяв про зміну (уточнення) позовних вимог від 14.12.2016 й 02.02.2017, є податковим боргом та складає 190379,67 гривень з ПДВ й 290102,48 гривень з орендної плати за землю.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».
Судом встановлено, що ОДПІ вживались заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» №3449-25 від 12.01.2015 на 1673470,83 гривень, яку отримано уповноваженою особою відповідача 14.01.2015 (а.с. 39).
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.
Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість пред'явленого позову.
Оскільки на момент судового розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути у судовому порядку.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів - 5» (ЄДРПОУ 01235679, адреса: 72311, м. Мелітополь Запорізької області, Каховське шосе, буд. 20) у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг у розмірі 480379 (чотириста вісімдесят тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 67 копійок, з яких:
- податок на додану вартість - 190277 (сто дев'яносто тисяч двісті сімдесят сім) гривень 19 копійок на р/р 31113029700013, державний бюджет м. Мелітополя, ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 14010100;
- орендна плата за землю - 290102 (двісті дев'яносто тисяч сто дві) гривні 48 копійок на р/р 33217815700013, місцевий бюджет м. Мелітополя, ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 18010900.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш