м. Миколаїв
02 березня 2017 року Справа № 814/328/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2,Первомайське,Жовтневий район, Миколаївська область,57232
доЖовтневої об'єдананої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63-а, корп. А,Миколаїв,54050
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.01.2014р. № 0000041500,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (далі-позивач, ТОВ, товариство) звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, податкова, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041500 від 17.01.2014 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підстав таких висновків протиправним, а також не відповідає нормам податкового законодавства.
Відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
У період з 03.12.2013 р. по 06.12.2013 р. податковою проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за червень, липень, серпень, вересень 2013 р., яке за рахунок від'ємного значення з ПДВ, декларувалось за лютий-серпень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №227/15-34539925 від 23.12.2013 року. На підставі висновків акту перевірки податковою прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041500 від 17.01.2014 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 874798 грн., у тому числі за червень 2013 р. на 282108 грн. та за липень 2013р. на 592690 грн., та нарахування штрафних санкцій на суму 437399 грн.
Виходячи із змісту акта перевірки, підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ за червень липень 2013 року на 874798 грн. є неправомірне включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого позивачем ТОВ "Компанія Система - 4" у зв'язку з придбанням блендерів у кількості 2 шт., ТОВ «Епіцентр-К» з придбання газонокосарки та кухні «Валерія», у ТОВ «Теплий Дім» придбання кондиціонерів у загальній кількості (у перевіряємих періодах) 14 шт та отримання послуг з монтажу кондиціонерів, у ТОВ «Кронос-Авто» придбання автокамери. На думку контролюючого органу вищезазначені товари та послуги не можуть бути використані позивачем у своїй господарській діяльності в процесі виробництва цукру.
Суд погоджується з позицією позивача про те, що такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду на таке.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у в оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди початій використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, у перевіряємий період позивачем було придбано у ТОВ «Теплий Дім» кондиціонери (14 шт.) та отримано послуги з їх монтажу, при цьому реальність здійснення даних операцій не заперечується відповідачем.
Суд погоджується з доводами позивача, що обладнення придбане у контрагента ТОВ «Теплий дім» використано для здійснення господарської діяльності, з огляду на наступне.
Основоположним документом, що регламентує питання організації охорони праці на підприємстві є Закон про охорону праці.
Статтею 13 Закону передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно - правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Крім того, статтею 6 цього Закону визначено: умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Отже, дотримання вимог безпечних умов праці, приведення робочих приміщень та місць працівників у відповідність до загальних вимог законодавства України у сфері охорони праці є безпосереднім обов'язком роботодавця.
Крім того, перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2013 року №994, визначено: приведення основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема установок для кондиціювання повітря у приміщеннях виробництва та робочих місцях та для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, відноситься до господарської діяльності підприємства.
Таким чином, товариство правомірно включило до складу податкового кредиту ПДВ з придбання та встановлення кондиціонерів у своїх виробничих та адміністративних приміщеннях.
Також, у перевіряємий період позивачем для своєї основної діяльності - виробництво цукру, було придбано обладнання, яке безпосередньо бере участь у процесі виробництва, в тому числі у ТОВ «Компанії «Система-4» було придбано пристрій Блендер Hamilton Beach HBB250S-CE у кількості 2 шт. на загальну суму 5300,00 грн, у тому числі ПДВ 883,33 грн для приготування хім.. реактивів в хімічній лабораторії. Сума ПДВ, яка була сплачена ТОВ «Компанії «Система-4» на основі податкової накладної була включена до складу податкового кредиту в липні 2013 р. Також для автомобіля, який належить Товариству, була придбана автокамера 6.50-16 с/г (автошина) у ТОВ «Кронос -Авто». Даний автомобіль використовується у господарській діяльності підприємства. ПДВ з придбання автокамери було включено до складу кредиту в серпні 2013 р. на основі податкової накладної.
Що стосується ТОВ «Епіцентр-К», а саме податковий кредит з придбання кухні «Валерія» на суму 2199,00 грн, у тому числі ПДВ 366,50 грн, то в ході розгляду справи позивачем доведено, що зазначена сума ПДВ не включалася до складу податкового кредиту в серпні 2013 р.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, таку обставину як установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.
Отже, суд вважає висновки відповідача про те, що придбання вищезазначених товарів та послуг не пов'язано із здійсненням господарської діяльності, є необґрунтованими, оскільки придбання цього обладнання (кондиціонерів, блендеру та ін.) здійснювалось позивачем у межах основного виду господарської діяльності позивача - виробництва цукру та з урахуванням законодавства про працю.
Виписані ТОВ «Теплий дім», ТОВ «Компанія «Система-4», ТОВ «Кронос-Авто», ТОВ «Епіцентр-К» податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, невідповідність зазначених у них даних фактичним обставинам господарських операцій Жовтнева ОДПІ не встановлена та під час розгляду справи не заперечувалось, а відтак, зазначені податкові накладні є належною підставою для формування Товариством податкового кредиту за результатами відносин із зазначеними підприємствами.
Враховуючи викладене, суд вважає відмову у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ і зменшення розміру від'ємного значення цього податку протиправними, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000041500 від 17.01.2014 року.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №266 від 31.01.2014 року в сумі 487,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є.В. Марич