"27" лютого 2017 р.Справа № 923/1089/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДП «Торговий дім «Херсон» ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Спельта»Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Таран С.В. Герасименко Ю.С. Гладка А.О., довіреність № б/н, дата видачі: 24.11.16
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», м.Херсон
на ухвалу господарського суду Херсонської області
від 01.12.2016р.
у справі№ 923/1089/16
за заявою кредитора до боржника Розпорядник майнаХерсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», м.Херсон Клигіна Ірина Володимирівна
пробанкрутство
Кредитор Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулась до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Спельта», м. Херсон на підставі ст.ст. 10-12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.10.2016р. прийнято заяву Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» до розгляду.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.12.2016р. про порушення справи про банкрутство задоволено заяву ініціюючого кредитора, порушено провадження у справі про банкрутство боржника Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта»; визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до боржника Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Спельта» в сумі 2 702 126,38грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клигіну І.В.; вирішено інші процедурні питання; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 31.01.2017р.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» ТОВ «ВКФ «Спельта» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.12.2016р.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 01.12.2016р. Дочірнє підприємство «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» звернулось з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» від 01.12.2016р. у справі № 923/1089/16 та відмовити Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС України у Херсонській області у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта».
Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на наступне:
- боржник не отримував жодного повідомлення про існування даної справи, що підтверджується матеріалами справи, де наявні поштові конверти із відміткою пошти про їх повернення, у зв'язку з чим боржник був позбавлений можливості надати відзив на заяву ініціюючого кредитора;
- суд першої інстанції не дослідив повно та всебічно обставини, викладені в заяві ініціюючого кредитора, що призвело до безпідставного її задоволення;
- сума вимог кредитора ОДПІ повністю забезпечена заставою майна боржника, у тому числі майном, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, а тому відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд повинен був відмовити у прийняті заяви про порушення справи про банкрутство, оскільки вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника;
- постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14, не є доказом безспірності вимог кредитора та неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом встановленого законом строку, оскільки у ній зазначене невірне найменування боржника, дане рішення не відповідає вимогам, встановленим для виконавчого документу згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що перешкоджало його виконанню. Податковий орган зобов'язаний був звернутись до Херсонського окружного суду з метою встановлення порядку та способу виконання зазначеної постанови в порядку, встановленому ст. 263 КАСУ;
- у наданих суду інкасових дорученнях всупереч вимогам п.п. 12.2-12.4 Інструкції № 22 реквізит «Платник» не відповідає найменуванню боржника, зазначеному у постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14, у реквізиті «Призначення платежу» наявне посилання на інше рішення суду;
- надані до заяви про порушення справи про банкрутство документи не є доказами безспірності вимог саме до боржника Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», інкасові доручення перебували на виконанні у банку лише декілька днів, містять невірні реквізити, а отже не є доказами вжиття податковим органом заходів щодо стягнення податкового боргу у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, протягом встановленого законом строку;
- Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області не додала доказів вжиття заходів із стягнення з Боржника готівкових коштів у порядку, передбаченому ст. 95.4 Податкового кодексу України, застосування адміністративного арешту, передбаченого ст.ст. 94.1 Податкового кодексу України, не вжив заходів із переведення боргу дебіторів Боржника на податковий орган у порядку, встановленому ст. 87.5 Податкового кодексу України;
- ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2013р. у справі № 2а-599/11/2170 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано, постанову Херсонського окружного адміністративного суду змінено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.10.2010р. №0004012301/0 563 465,19грн. - за основним платежем та 256 505,61грн. - за штрафними санкціями. Отже 10.07.2013р. було узгоджене податкове зобов'язання за ППР (податковим повідомленням - рішенням) №0004012301/0 від 15.10.2010р. у розмірі 2 345 431грн.-563 465,19грн.=1 781 965,81грн. за основним платежем та 1 936 514,50грн.-256 505,61грн.=1 680 008,90грн. за штрафними санкціями. 28.09.2015р. 1 174 061,70грн. було списано на підставі інкасового доручення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції № 1340 від 21.09.2015р. у рахунок погашення спірного податкового боргу, таким чином станом на 28.09.2015р. податковий борг за основним платежем згідно ППР № 0004012301/0 від 15.10.2010р. становив 607 904,11грн. та 1 680 008,90грн. за штрафними санкціями;
- сума штрафних санкцій за ППР № 0004012301/0 від 15.10.2010р. у розмірі 1 680 008,90грн. безпідставно була визнана судом першої інстанції безспірною вимогою ініціюючого кредитора, оскільки дана сума мала бути включена до складу конкурсних вимог у встановленому законом порядку;
- строк давності щодо податкового боргу згідно ППР № 0004012301/0 від 15.10.2010р. минув 20.07.2016р., тому податковий у розмірі 607 904,11грн.за основним платежем та 1 680 008,90грн. за штрафними санкціями є безпідставним, та мав бути списаний у ІІІ кварталі 2016року (до 30.09.2016р.), дані вимоги є безнадійними, а тому не є беспірними;
- правовою підставою виникнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 417 835,23грн. стали самостійно узгоджені боржником податкові зобов'язання у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 12.06.2014р.та від 16.07.2014р., однак це становить менше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати безспірних вимог ініціюючого кредитора, необхідних для порушення справи про банкрутство боржника (480 000,00грн.).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» до провадження та призначено до розгляду на 27.02.2017р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника боржника у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно до приписів ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пунктами 2, 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Статтею 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області у якості безспірності вимог на суму 2 702 126,38грн. послалась на наявність постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14, інкасові доручення з відмітками установ банків про повернення інкасових доручень без виконання в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника, реєстр інкасових доручень, відповіді банків, акт опису майна від 02.06.2014р. № 59/21-03-25-01-11 Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, рішення № 236 про опис майна у податкову заставу та інші.
За твердженням заявника постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14 (а.с. 149-151) адміністративний позов задоволено в повному обсязі, стягнуто кошти з рахунків Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу:
- по податку на прибуток (інші платники податку) в сумі 3 458 352,85грн. до Державного бюджету;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 417 835,23грн. до Державного бюджету.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
До заяви кредитора додаються також копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.
Згідно п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
При цьому, Податковим кодексом України встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
Так, пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
Враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження», доказами безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.
Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження».
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 року у справі № 920/629/14, яка відповідно до ст.111-28 ГПК України повинна враховуватись усіма судами загальної юрисдикції.
Так, звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», кредитор Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області зазначила, що боржник має борг в сумі 2 702 126,38грн., з яких:
- податковий борг - 1 022 117,49грн.;
- штрафні санкції - 1 680 008,89грн.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволено в повному обсязі, стягнуто кошти з рахунків Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу:
- по податку на прибуток (інші платники податку) в сумі 3 458 352,85грн. до Державного бюджету;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 417 835,23грн. до Державного бюджету.
Заявником відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу від 11.04.2014р. № 5042-25.
Заявником - Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області до заяви додано копії інкасових доручень: № 1381 від 06.11.2014р. на суму 417 835,23грн., № 1382 від 06.11.2014р. на суму 417 835,23грн., № 1386 від 06.11.2014р. на суму 3 458 352,85грн., № 1391 від 06.11.2014р. на суму 3 458 352,85грн., № 1384 від 06.11.2014р. на суму 417 835,23грн., № 1385 від 06.11.2014р. на суму 417 835,23грн., № 1475 від 18.11.2014р. на суму 417 835,23грн., № 220 від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., № 221 від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., № 222 від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., № 217 від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., № 216 від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., № 32 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 34 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 33 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 40 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 30 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 29 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн., № 36 від 13.01.2016р. на суму 2 284 291,15грн.; реєстр № 1390 інкасових доручень від 06.11.2014р. на суму 3 458 352,85грн., реєстр № 1480 інкасових доручень від 18.11.2014р. на суму 3 458 352,85грн., реєстр № 217 інкасових доручень від 23.03.2015р. на суму 417 835,23грн., з відмітками установ банків про повернення інкасових доручень без виконання в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника або неможливістю виконання у зв'язку з початком процедури ліквідації банку. Тобто, інкасові доручення виставлялися для сплати боржнику через банківські установи у період з листопада 2014р. до січня 2016р. включно, не були оплачені боржником у повному обсязі, що становить період прострочення платежу значно більший, ніж три місяці.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в ході стягнення з боржника суми заборгованості на підставі інкасового доручення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у рахунок погашення податкового боргу списано 1 174 061,70грн. Дані відомості підтверджені як заявником, так і боржником по справі.
Таким чином, на день звернення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області із заявою про порушення справи про банкрутство, сума заборгованості становила 2 702 126,38грн. ((3458352,85грн.+ 417835,23грн.)- 1174061,70грн.= 2702126,38грн.), з яких: податковий борг 1 022 117,49грн., штрафні санкції 1 680 008,89грн.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що заявником було дотримано вимоги ст. ст. 1, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та надано усі необхідні документи на підтвердження безспірності вимог до боржника, їх розміру більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та невиконання грошового зобов'язання протягом трьох місяців після встановленого строку їх виконання.
Для вжиття заходів згідно ст. 95 Податкового кодексу України щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, контролюючий орган здійснив перевірку його майнового стану, та встановив відсутність майнових активів, які можливо продати у рахунок погашення податкового боргу. Вказане підтверджується матеріалами справи, а саме:
- рішенням ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 236 від 11.04.2014р. про опис майна у податкову заставу;
- Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 67620787 від 08.09.2016р., в якій зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відносно боржника - відомості відсутні;
- актом опису майна № 59/21-03-25-01-11 від 02.06.2014р. Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області підтверджено відсутність на день складання цього акту майна, що може бути описано у податкову заставу.
Судом першої інстанції вірно встановлено обґрунтованість вимог заявника, ознаки їх безспірності, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами, з врахуванням положень ч. 7 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та правомірно визнано безспірні вимоги Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» у сумі 1 022 117,49грн.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.12.2016р. складав 1 600,00грн., триста мінімальних заробітних плат - 480 000,00грн. Визнані судом безспірні вимоги в сумі 1 022 117,49грн. перевищують 480 000,00грн.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» надано належні докази безспірності вимог до боржника, які сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для порушення провадження у даній справі.
Колегією суддів не приймаються до уваги заперечення апелянта викладені в апеляційній скарзі, оскільки:
- відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних заробітних плат, при цьому до складу безспірних вимог не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Але дана норма Закону не забороняє при поданні ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство заявляти суми штрафу та пені, дані вимоги лише не враховуються як безспірні при прийнятті рішення про наявність підстав для порушення провадження у справі. Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками при порушенні справ про банкрутство слід виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо з подальшим включенням у встановленому порядку до реєстру вимог кредиторів із задоволенням у шосту чергу;
- відсутність факту звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відповідно до ст. 263 КАСУ ніяким чином не впливає на встановлений порядок виконання такого рішення контролюючим органом, оскільки фактично відбулася зміна найменування боржника, що згідно Податкового кодексу України не припиняє виконання боржником податкових зобов'язань, які існували у нього до такої зміни. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме: у постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 821/3521/14 стягнуто кошти з рахунків Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» (код ЄДРПОУ 30768893). Детальна інформація про юридичну особу-боржника містить наступні відомості: організаційно-правова форма - дочірнє підприємство, назва юридичної особи - «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», ідентифікаційний код юридичної особи - 30768893 ( а.с. 68-69, 149-151). Таким чином, Дочірнє підприємство «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» та Дочірнє підприємство «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта» є однією юридичною особою з ідентифікаційним кодом - 30768893;
- посилання апелянта на те, що заявлені кредиторські вимоги податкової інспекції є безнадійними, а тому не є безспірними, необґрунтовано відповідними правовими нормами, оскільки безспірні вимоги відповідно до ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Замість виконавчого провадження у даному випадку списання коштів з рахунків боржника повинно відбуватися в порядку, визначеному Податковим кодексом України на підставі виставлених контролюючим органом до банків боржника інкасових доручень. До списання податковим органом в установленому Податковим кодексом порядку суми податкового боргу платника податку, який є безнадійним, такий борг існує та повинен бути врахований судом, який розглядає заяву податкового органу про порушення справи про банкрутство платника податку;
- посилання апелянта щодо неповідомлення боржника про розгляд даної справи про банкрутство, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться докази повідомлення боржника (за юридичною адресою) про розгляд справи № 923/1089/16 у судових засіданнях 16.11.2016р. (а.с. 74-76) та 01.12.2016р. (а.с. 162-164). Відповідні ухвали господарського суду були повернуті Укрпоштою без вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштової кореспонденції, що свідчить про відсутність волевиявлення боржника на отримання поштової кореспонденції від господарського суду в установленому порядку. Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду;
- доводи апелянта про неможливість порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із забезпеченням вимог ініціюючого кредитора податковою заставою у повному обсязі не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). У даному випадку законодавець визначив вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника або майнового поручителя, засновані на правовідносинах з боржником, підтверджених укладенням між сторонами відповідних договорів застави (іпотеки, якщо майно є нерухомим або предметом застави є земельна ділянка) в порядку, визначеному саме цивільним законодавством. Нормами цивільного законодавства не передбачено обтяження майна податковою заставою. Податкова застава визначена ст. 14 п. 14.1.155. Податкового кодексу України як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Згідно ст. 1 п. 1.3. Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апелянтом в апеляційній скарзі не оскаржується питання щодо призначення розпорядника майна, однак колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне з даного питання надати наступні пояснення.
Кандидатура арбітражного керуючого Клигіної Ірини Володимирівни визначена господарським судом відповідно до норм ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Арбітражним керуючим Клигіною Іриною Володимирівною відповідно до приписів ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подано заяву на участь у даній справі з додатковими документами.
Враховуючи викладене, колегією суддів апеляційного господарського суду не виявлено будь-яких порушень при призначенні розпорядника майна, визначеного автоматизованою системою.
Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про порушення справи про банкрутство, правомірно з дотриманням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушив провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», ввів процедуру розпорядження майном боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клигіну Ірину Володимирівну, визначену автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, що не суперечить вимогам ст.114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції правомірно порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», введено процедуру розпорядження майном боржника, тощо, а тому підстав для її скасування з підстав, наведених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області від 01.12.2016р. є законною та обґрунтованою, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта».
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Спельта», м. Херсон залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.12.2016р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційні скарги на постанови (ухвали) апеляційного господарського суду подаються в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран