"01" березня 2017 р. Справа № 917/348/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 14-94 від 18.04.14 р.);
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 29-14/13 від 03.01.17 р.)
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№511П/3-38) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року, винесену за результатами розгляду заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вх.№16233 від 28.12.2016 року) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі №917/348/16
за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава,
про стягнення 40 150 588,74грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року у справі №917/348/16 (головуючий суддя Погрібна С.В., суддя Пушко І.І., суддя Ціленко В.А.) заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу у справі №917/348/16 від 09.12.2016 року задоволено. Визнано наказ господарського суду Полтавської області від 09.12.2016 року у справі №917/348/16, виданий на виконання рішення від 22.09.2016 року та постанови від 22.11.2016 року таким, що не підлягає виконанню.
Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на ч.1 ст.3 Закону від 03.11.2016р. №1730-VIII зазначає, що для участі в процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання, відповідач повинен бути включений до відповідного реєстру. На даний час, як зазначає позивач, порядок ведення та користування реєстром Кабінетом Міністрів України не затверджено, а отже, і відповідач до реєстру не включений, у зв'язку з чим застосування положень вказаного закону до спірних правовідносин є неможливим. Як вказує позивач, оскільки рішення господарського суду Полтавської області від 26.09.2016 року у справі №917/348/16 є чинним, а заборгованість за виданим на його виконання наказом відповідачем не погашена, у останнього існує обов'язок виконати рішення суду у даній справі.
Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що погашення основної заборгованості відповідачем відбулось до звернення до суду із даним позовом, тобто до набрання чинності Закону від 03.11.2016р. №1730-VIII (30.11.2016 року), а отже, нараховані позивачем 3% річні, інфляційні втрати та пеня, підлягають списанню. Доводи позивача про не включення відповідача до відповідного реєстру, відповідач вважає безпідставними, оскільки положення вказаного закону щодо списання нарахованих сум 3% річних, пені та інфляційних втрат на основний борг, що погашений до 30.11.2016 року, на думку відповідача, не вимагають включення боржників до реєстру та укладення з ними договорів. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
В судовому засіданні 01.03.2017 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.
Відповідач в судовому засіданні 01.03.2017 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року - без змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
26.09.2016 року господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі № 917/348/16 про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 531969,57грн. пені, 337 333,40грн. 3% річних, 2648532,17грн. інфляційних та 181102,23 грн. судового збору, нарахованих на заборгованість по оплаті вартості газу, придбаного для потреб населення в 2014 році (а.с.1 матеріалів оскарження ухвали).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2016 року у справі №917/348/16 змінено, зазначивши до стягнення 886 615,95 грн. пені та 206 700,00 грн. судового збору, в решті - рішення суду залишено без змін (а.с.7 матеріалів оскарження ухвали).
На виконання вказаного рішення та постанови, 09.12.2016 року господарським судом Полтавської області видано наказ про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 886615,95 грн. пені, 337333,40 грн. 3% річних, 2648532,17грн. інфляційних та 206700 грн. судового збору (а.с.14 матеріалів оскарження ухвали).
28.12.2016 року Полтавське обласне комунальне виробничого підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось господарського суду Полтавської області із заявою №29-17/327827 про визнання наказу від 09.12.2016 у справі №917/348/16 року таким, що не підлягає виконанню (а.с.15 матеріалів оскарження ухвали).
Заява відповідача мотивована тим, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон від 03.11.2016р. №1730-VIII, ч.3 ст.7 якого передбачено, що на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності цим законом, неустойка, інфляційні нарахування та проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом. Відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Полтавської області від 26.09.2016 року у справі №917/348/16 встановлено факт сплати відповідачем суми основного боргу до подання позовної заяви, ( а отже і до набрання чинності вказаного вище Закону) у зв'язку з чим, відповідач вважає, що нараховані позивачем 886 615,95 грн. пені, 337 333,40 грн. 3% річних, 2648532,17 грн. інфляційних втрат підлягають списанню з 30.11.2016 року, відповідно до вказаного закону.
Позивач надав суду заперечення на заяву відповідача, в яких зазначив, що застосування положень Закону України від 03.11.2016р. №1730-VIII до спірних правовідносин є неможливим, оскільки на даний час не затверджено порядок ведення відповідного реєстру, а отже, відповідач не включений до нього, у зв'язку з чим не може брати участь у процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання (а.с.17 матеріалів оскарження ухвали).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року у справі №917/348/16 (головуючий суддя Погрібна С.В., суддя Пушко І.І., суддя Ціленко В.А.) заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу у справі №917/348/16 від 09.12.2016 року задоволено. Визнано наказ господарського суду Полтавської області від 09.12.2016 року у справі №917/348/16, виданий на виконання рішення від 22.09.2016 року та постанови від 22.11.2016 року таким, що не підлягає виконанню (а.с.19 матеріалів оскарження ухвали).
Вказана ухвала обґрунтована тим, що матеріалами справи №917/348/16 підтверджується погашення заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ до подання позовної заяви та до набрання чинності Законом України від 03.11.2016р. №1730-VIII, а отже, нараховані пеня, інфляційні нарахування та 3% річних підлягають списанню відповідно до норм зазначеного вище Закону.
Колегія суддів враховує наступне.
Відповідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника … визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
В ч. 4 ст. 117 ГПК встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково…
30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII (далі-Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно ст. 1 вищевказаного Закону терміни вживаються у такому значенні:
заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону це, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості;
реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства;
учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Статтею 3 цього Закону врегульовано порядок участі підприємств у процедурі врегулювання заборгованості, відповідно до якої для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідачем не надано доказів участі підприємства у процедурі врегулювання заборгованості у визначеному законом порядку.
Частиною 3 регламентовано, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в рішенні господарського суду Полтавської області від 26.09.2016 року відповідачем заборгованість за спожитий природний газ, поставлений за договором № 1948/14-ТЕ-24 від 12.02.2014 року, була погашена повністю у 2014 році, тобто до вступу в дію 30.11.2016р. від 03.11.2016р. №1730-VIII.
Проте, вказаний Закон не встановлює порядку та строків списання, як і не містить норм які-б передбачали автоматичне списання нарахованих пені, інфляційних втрат та річних з дня набрання чинності законом, або встановлювали процесуальні наслідки набрання ним чинності.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Порядок списання заборгованості підприємства, як правило, складається з таких етапів: утворення учасником процедури списання комісії зі списання заборгованості; здійснення списання заборгованості відповідно до фінансової звітності підприємства зі складенням протоколу списання, який надсилається компанії постачальнику природного газу, яка проводить відповідне списання заборгованості, яка обліковується за цим підприємством, у своїй звітності, про що надсилає повідомлення підприємству виробнику теплової енергії.
Таким чином, зазначений процес є двостороннім, із впорядкуванням фінансової документації для обох підприємств.
Отже, враховуючи наведене, списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних, здійснюється не автоматично, а відповідно до певної процедури, яка має засвідчуватись відповідними документами.
Відповідачем документально не підтверджено списання заборгованості за рішенням суду перед позивачем.
При цьому, підставою виникнення обов'язку відповідача зі сплати пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є рішення суду від 26.09.2016 року та постанова суду від 22.11.2016 року у справі №917/348/16, які набрали законної сили до набрання чинності Законом .
Таким чином, обов'язок відповідача з виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.09.2016 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 року у справі №917/348/16 виник до набрання чинності наведеним вище законом.
Слід зазначити, що Законом внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 03.11.2016р. №1730-VIII) виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України від 03.11.2016р. №1730-VIII неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед НАК"Нафтогаз України", .... що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Згідно ч.2 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Таким чином, виходячи із наведеного, законом передбачено можливість закінчення державним виконавцем виконавчого провадження за наявності обставин списання заборгованості згідно Закону.
Колегія суддів зазначає, що частина 4 ст. 117 ГПК визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто, обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника.
Відповідачем не надано доказів списання заборгованості, яка обліковується за підприємством відповідача зі сплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за рішенням суду від 26.09.2016 року у справі №917/348/16, а тому неможливо зробити висновок про відсутність обов'язку боржника перед кредитором з виконання наказу від 09.12.2016р., або видачі його помилково, що позбавляє господарський суд підстав для застосування приписів ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України до судового наказу у даній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року у справі №917/348/16 - скасуванню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 99, 101, пунктом 2 статтею 103, п.4 ч.1 ст.104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.01.2017 року у справі №917/348/16 скасувати.
В задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання судового наказу у справі №917/348/16 від 09.12.2016 року таким , що не підлягає виконанню -відмовити.
Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м.Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1600 грн.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 01.03.2017 року.
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н.В.