про повернення апеляційної скарги
20 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2017, −
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2017 на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На зазначену постанову від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2017 та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Дослідивши зміст вказаної апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.
Ч.2 ст.294 КУпАП окрім визначення строку на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення також визначає коло суб'єктів такого оскарження і передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В той же час, загальні вимоги оформлення будь-якого документу вимагають наявність такого реквізиту, як підпис. Саме підпис підтверджує волевиявлення особи, від імені якого такий документ складається.
Натомість, подана апеляційна скарга не містить підпису апелянта, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити відповідність змісту апеляційної скарги волевиявленню особи, від імені якої її було подано.
Крім того, апеляційну скаргу подано особою, яка не надала жодних документів на підтвердження своїх повноважень, у зв'язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави для встановлення суб'єкта оскарження. До того ж апелянт, подаючи апеляцію на постанову в справі про адміністративні правопорушення, керується цивільно-процесуальним законом України, з огляду на що, така апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження.
За таких обставин враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2017 від імені ОСОБА_2 подана в рамках ЦПК України та не відповідає обов'язковій формі встановленій для документу, при цьому повноваження апелянта ніяким чином не підтверджено, зазначена апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, що не позбавляє її права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції із дотриманням вимог ч.2 ст.294 КУпАП.
Окремо судом зауважується, що в даному випадку мають місце відносини, пов'язані з притягненням особи до адміністративної відповідальності у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, що регулюються КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, −
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2017, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, − повернути особі яка її подала.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М.Ігнатов