вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2017 р. Справа № 911/448/17
Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом:
1) Міністерства оборони України, м. Київ;
2) Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ;
до:
1) Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський гуртовий ринок”, с. Щасливе, Бориспільський район;
про визнання недійсним договору іпотеки та витребування договору іпотеки
Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулись в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, ТОВ „Київський гуртовий ринок” про недійсним договору іпотеки № 151410Z21 від 27.10.2010 р., укладеного між ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” та ТОВ „Київський гуртовий ринок”, в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 9, 6043 га, кадастровий номер 3220881700:03:002:0117, що розташована за адреосю: Київська область, Бориспільський район, Сошниківська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства; витребування від ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” завірену належним чином копію договору іпотеки № 151410Z21 від 27.10.2010 р., укладеного між ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” та ТОВ „Київський гуртовий ринок”, щодо передачі в іпотеку земельної ділянки площею 9, 6043 га, кадастровий номер 3220881700:03:002:0117, що розташована за адреосю: Київська область, Бориспільський район, Сошниківська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства.
Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.п. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 ст. 6 цього ж закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
Частиною 6 ст. 6 цього ж закону передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:
подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Пунктом 2.9. цієї ж Постанови передбачено, що у разі об'єднання позовних вимог майнового характеру відповідно до статті 58 ГПК, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом (абзац перший частини шостої статті 6 Закону). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт повного надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один з позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума останнього зменшується пропорційно долі заявлених ним вимог.
Якщо до господарського суду звертаються кілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
У разі коли судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, а один з кількох позивачів звільнений від сплати судового збору, інший позивач (інші позивачі) зобов'язаний сплатити мінімальну суму судового збору в повному обсязі.
Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.
До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 67 від 30.01.2017 р. про сплату судового збору на суму 1 600, 00 грн, розмір якого не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”. Належного доказу, що б підтверджував сплату позивачами судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачами до позовної заяви не додано.
Згідно з ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути Міністерству оборони України, Київському квартирно-експлуатаційному управлінню позовну заяву № 303/25-708 від 08.02.2017 р. (вх. № 491/17 від 14.02.2017 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Суддя В.М.Бацуца