ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.11.2016Справа №910/3948/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Стеценко Т.М. - за довіреністю від 31.07.2015 року.
В судовому засіданні 16 жовтня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У жовтні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з У березні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Княжа" (відповідач) про стягнення 17 018,61 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/8402191.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/3948/16. Розгляд справи призначено на 06.04.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 27.04.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 року призначено у справі №910/3948/16 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2016 року провадження у справі № 910/3948/16 зупинено.
У жовтні 2016 року до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/3948/16 разом з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 11.10.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року поновлено провадження у справі № 910/3948/16. Призначено розгляд справи на 16.11.2016 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд, -
25.06.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування № 28-0199-РМ2-13-00440.
Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, автомобілем марки «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (2012 року випуску).
Вказаний транспортний засіб страховик прийняв на страхування на випадок заподіяння збитків, в тому числі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 14.02.2015 року на перехресті пр. Московський та майдан Повстання в м. Харкові, коли водій автомобіля «Заз», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, в результаті допустив зіткнення із автомобілем «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 43 753,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4649 від 05.03.2015 року.
Відповідачем було частково повернуто суму страхового відшкодування в розмірі 26 234,86 грн.
Позивач стверджує, що його страхувальнику було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення Правил дорожнього руху України водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом АІ/8402191, у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню 17 018,61 грн. страхового відшкодування.
Відповідач у відзиві вказав, що позивач розраховано страхове відшкодування без урахування фізичного зносу.
Оцінивши в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як встановлено судом, страховий випадок настав 14.02.2015 року на перехресті пр. Московський та майдан Повстання в м. Харкові, коли водій автомобіля «Заз», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, в результаті допустив зіткнення із автомобілем «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.02.2015 року у справі № 753/1282/15-п, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Мартовицьким ОСОБА_5 дорожнього руху України. Останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_6 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Заз», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8402191.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи заперечення відповідача проти позову в частині розміру завданих страхувальнику позивача збитків, судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика) коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Відповідно до висновку № 110/16 судової автотоварознавчої експертизи від 11.10.2016 року вартість ремонту автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (з урахуванням фізичного зносу, який розрахований у зв'язку із тим, що вказаний автомобіль був пошкоджений в ДТП - а.с. 70), складає 33 928,31 грн.
З огляду на викладене, суд надає критичної оцінки ремонтним калькуляціям, за яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 49 769,78 грн.
Згідно з абзацом 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", те, що полісом № АС/8402191 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 500,00 грн., сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «Заз», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 7 193,45 грн. з розрахунку 33 928,31 грн. (розмір збитку, визначений експертом) - 26 234,86 грн. (сплачено відповідачем) - 500,00 грн. (франшиза).
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА" (03038, м. Київ, вулиця ФЕдорова Івана, будинок 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524), грошові кошти: 7 193,45 грн. (сім тисяч сто дев'яносто три гривні 45 копійок) страхового відшкодування та 582,45 грн. (п'ятсот вісімдесят дві гривні 45 копійок) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.
Суддя Цюкало Ю.В.