Справа № 755/11270/15-к
"21" лютого 2017 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середня, студента 4 курсу Київського національного університету будівництва і архітектури, працюючого кур'єром в ТОВ «СК БУД», військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,
Згідно обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2014 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 зайшов до магазину «Зара», що розташований в ТРЦ «Скаймол» за адресою: м.Київ, проспект Ватутіна, 2-Т, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свої злочинні наміри, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_6 викрав товар, який належить ТОВ «Зара Україна», а саме: взуття чоловіче (артикул 5042/302/100/41), закупівельною вартістю 1165 гривень 84 копійки, та футболку (артикул 1259/305/800/04), закупівельною вартістю 307 гривень 50 копійок, а всього на загальну суму 1473 гривні 34 копійки.
В подальшому ОСОБА_6 , виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, попрямував до виходу з магазину. Не сплативши за вищевказаний товар, ОСОБА_6 пройшов повз рамку сигнальних воріт, тим самим намагався з місця вчинення злочину зникнути, але був затриманий працівником охорони магазину.
В результаті вищевказаних дій ОСОБА_6 намагався спричинити ТОВ «Зара Україна» матеріальний збиток на загальну суму 1473 гривні 34 копійки.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), коли особа вчинила усі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, однак свій злочинний умисел до кінця довести не змогла з причин, що не залежали від її волі.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки особа перестала бути суспільно небезпечною, на підставі ст.48 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, є студентом ВУЗу. Вчинений ним злочин - є злочином середньої тяжкості. ОСОБА_6 в ході досудового та судового слідства щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, потерпілий не має до нього жодних претензій, у зв'язку з чим цивільний позов не заявлено. З моменту вчинення злочину (вересень 2014 року) пройшов значний час, змінилася економічна обстановка в країні, зокрема курс валют та розмір мінімальної заробітної плати. Висновок проведеної судової психіатричної експертизи підтверджує, що особа ОСОБА_6 перестала бути суспільно небезпечною. Із урахуванням викладеного, захисник просить суд звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, а саме у зв'язку з тим, що особа перестала бути суспільно небезпечною.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та закрити кримінальне провадження, додавши, що розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, надані йому законом права заперечувати проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та на проведення судового провадження в повному обсязі.
Крім того, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Усі викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердив. Після вчинення ним злочину він багато обмірковував, що стало причиною цього, спілкувався з батьками та старшою сестрою і усвідомив недопустимість подібних вчинків як ним особисто, так і іншими членами суспільства. До скоєного він ставиться виключно негативно, зробив для себе висновки та впевнений, що більше ніколи не вчинить злочин. Після вчинення злочину він працевлаштувався кур'єром, значно покращився рівень його навчання. В даний час він проживає з батьками, навчається на 4 курсі ВУЗу, працює, виключно позитивно характеризується за місцем проживання і навчання. Просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України та закрити провадження.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням висновку судової психологічної експертизи №1913/16-61 від 25.05.2016 року та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_4 проти задоволення клопотання сторони захисту, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував та пояснив, що будь-яких претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого він не має.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України заперечував, вважаючи, що передбачені законом підстави звільнення відсутні.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали клопотання та подані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину здійснюється судом.
На підставі ст.44 КК України встановлено, щоособа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно зі ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
На підставі ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у нового злочину.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у скоєному щиросердно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, зробив для себе правильні висновки щодо недопустимості вчинення злочину у подальшому, є студентом 4 курсу Київського національного університету будівництва і архітектури, після вчинення злочину, а саме з 01 липня 2015 року, постійно працює кур'єром в ТОВ «СК БУД», за місцем проживання, навчання та роботи характеризується позитивно. Згідно досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, а саме характеристик з місця навчання, успішність обвинуваченого ОСОБА_6 після працевлаштування значно покращилася.
Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку судової психологічної експертизи №1913/16-61 від 25.05.2016 року:
1. Ознак девіантних соціально-психологічних установок на реагування на подразники оточуючого середовища у делінквентній формі зовнішньоповедінкових проявів у структурі особистості ОСОБА_6 не виявлено.
2. Зміна соціальної обстановки (з жовтня 2014 року по теперішній час) навколо ОСОБА_6 вплинула на його індивідуальність.
Вплив на особистість підекспертного обставин високого ступеню стресогенності детермінували появу внутрішньої, каталізували переоцінку системи цінностей, призвели до посилення системи внутрішнього самоконтролю, активізували інфантильні механізми реагування та протидії стресу, детермінували компенсаторний прояв накопиченого внутрішньо психічного напруження через гуманістичноспрямовану, соціально схвалювану діяльність (самоактуалізацію та самовдосконалення власної особистості, творчість, міжособистісні стосунки тощо).
3. Делінквентної (антисоціальної) предиспозиції ОСОБА_6 на вчинення ним дій, що суперечать правовим нормам, загрожують соціальному порядку та благополуччю оточуючих не виявлено.
Враховуючи викладене, а також думку представника потерпілого, який в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, суд приходить до висновку, що вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази (висновок експерта, характеризуючі особу обвинуваченого матеріали) підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_6 може бути визнаний таким, що перестав бути суспільно небезпечним, оскільки сам він та обстановка навколо нього зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового злочину.
Таким чином, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки та закрити провадження відносно нього, оскільки на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.
Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 196,56 гривень за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок №118тв від 29.11.2014 року). Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов по справі не заявлений. Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.44, ст.48 КК України, ст.ст.100, 284, 286, 288, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, - звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.
Кримінальне провадження №12014100040013031 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, - закрити.
Речові докази - взуття чоловіче (артикул 5042/302/100/41) та футболку (артикул 1259/305/800/04), що знаходиться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_4 , - залишити йому.
Стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок №118тв від 29.11.2014 року) в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 56 копійок.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Києва.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1