Справа № 163/409/17
Провадження №3/163/287/17
23 лютого 2017 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
за участі секретарів: Горпинко К.О., Костюк Р.М.,
представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,
захисника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №0132/205000017/17 про притягнення до відповідальності за ст. ст.471, 472 МК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає по вул.Жовтнева (ОСОБА_4), 14, в м.Знам'янка Кіровоградської області, завідуючої магазином ТОВ «ГЕОІД» (Кіровоградська область, м.Знам'янка, вул.Жовтнева (ОСОБА_4), 14, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії FB №282203, виданий 24.02.2015 року органом 3502, -
ОСОБА_2 16.01.2017 року приблизно о 23 год. 24 хв., слідуючи з України в ОСОБА_5 через митний пост “Устилуг” Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «Мерседес-Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи у дорожній сумці 20000 доларів США, з яких 9339 доларів США перевищили допустиму до вивезення за межі України норму готівки без письмового декларування та надання підтверджуючих документів їх зняття з банківських (фінансових) рахунків, чим порушила вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що вона, за вищевикладених обставин, не задекларувала за встановленою формою точної кількості переміщуваної нею валюти, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху “зелений коридор”, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.
ОСОБА_2 на розгляд справи в суд не з'явилась, однак свої права та інтереси в суді доручила представляти захиснику ОСОБА_3, згідно укладеного договору про надання правової допомоги №3/02/2017 від 10.02.2017 року.
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав на відсутність в діях його підзахисної складів правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та таку позицію мотивував тим, що ОСОБА_2 в ОСОБА_5 слідувала разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_6, однак про те, що останній також взяв з собою валюту ОСОБА_2 нічого відомо не було, тому остання вважала, що валюту вони переміщують по нормі на двох та під час проходження митного контролю, коли до неї підійшов інспектор митниці, а її чоловік в цей час перебував у службовому приміщенні митниці, на запитання митника повідомила, що переміщує валюту та вийняла її з сумки для перерахунку. В подальшому виявилось, що її чоловік також взяв з собою валюту в аналогічній сумі. Про даний факт ОСОБА_2 її чоловік попередньо нічого не повідомляв та про це вона дізналась лише на митниці. Крім цього зазначив, що на митниці подружжя ОСОБА_2 простояло у черзі близько 5 годин та при обранні смуги руху для проходження митного контролю ОСОБА_2 спала. Оскільки валюта була задекларована останньою в повному обсязі в усному порядку, умислу на порушення митних правил вона не мала, при цьому не була обізнана з дозволеною до переміщення через митний кордон України нормою валюти, просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях його підзахисної складів інкримінованих їй правопорушень, а вилучені кошти повернути останній.
Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просила накласти на останню стягнення в межах санкції ст.472 МК України та стягнути судовий збір.
Заслухавши захисника особи, щодо якої складено протокол про ПМП, показання свідка, думку представника митниці, та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно протоколу про порушення митних правил №0132/205000017/17 від 17.01.2017 року, ОСОБА_2ставиться у провину вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України.
Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті, адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та /або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Отже, обравши смугу проходження митного контролю «зелений коридор», особа несе відповідальність за порушення умов (порядку) його проходження.
Відповідно до вимог ст.197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Розділом 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі - Інструкція) передбачено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.
Тобто, з огляду на вказані положення Інструкції в розрізі вимог ч.4 ст.374 МК України, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення валюти понад 10000 євро, громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску "червоний коридор", подати письмову декларацію та підтверджуючі документи про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує еквівалент у 10000 євро.
Частиною 7 Розділу 1 Інструкції передбачено, що фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України.
З копії контрольного талона для проходження по «зеленому коридору» та інших матеріалів справи встановлено, що 16.01.2017 року через митний кордон України смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС в автомобілі марки «Мерседес-Бенц», р.н.з. ВА0002АС, слідувало дві особи: ОСОБА_6 - в якості водія та ОСОБА_2 - в якості пасажира.
Як вбачається з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205050700/2017/00024 від 17.01.2017 року, під час проведення митного контролю ОСОБА_6 було заявлено про переміщення 20000 доларів США, а ОСОБА_2 при усному опитуванні інспектором митниці повідомила, що переміщує валюту по нормі, без зазначення її конкретної суми, та добровільно надала валюту із сумки, після перерахунку якої було встановлено її кількість у 20000 доларів США.
Викладені у зазначеному акті факти та обставини в судовому засіданні також підтвердив допитаний в якості свідка головний державний інспектор УПМП Волинської митниці ДФС ОСОБА_7, який показав, що ОСОБА_6 при усному опитуванні заявив про переміщення ним та дружиною 20000 доларів США. Зазначені кошти були перераховані у службовому приміщенні митниці у присутності ОСОБА_6, а дружина останнього в цей час знаходилась в автомобілі та даної розмови не чула. В подальшому, підійшовши до автомобіля, ОСОБА_2 йому повідомила, що переміщує валюту по нормі та у службовому приміщенні митниці із сумки видала валюту для перерахунку, після чого було встановлено її суму у 20000 долів США.
Таким чином, у справі достовірно встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 переміщували через митний кордон України валюту по 20000 доларів США кожен.
Разом з цим, підтверджуючих документів про зняття валюти, яка склала понад норму, з рахунків банківської установи під час проходження митного контролю, зокрема, ОСОБА_2 не подала.
Відсутність таких документів у ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтвердив її захисник.
Твердження захисника про необізнаність ОСОБА_2 з дозволеними до переміщення через митний кордон України нормами валюти суд піддає розумному сумніву, який ґрунтується на письмових доказах та показаннях свідка ОСОБА_7, відповідно до яких, ОСОБА_2 під час проходження митного контролю вказувала на переміщення нею валюти саме «по нормі», що вказує не інакше, як про її знання такої норми.
Щодо доводів захисника ОСОБА_2 про те, що остання не знала про переміщення її чоловіком також валюти в аналогічній сумі, то суд їх до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_2, будучи обізнаною з дозволеними до переміщення нормами валюти, задля недопущення порушення правил проходження митного контролю, повинна була узгодити дане питання з чоловіком та у такий спосіб пересвідчитись у тому, що кількість переміщуваної ними спільно валюти відповідає встановленій нормі, при цьому мала реальну можливість це зробити, однак проявила бездіяльність, яка призвела до порушення митних правил, а тому, з огляду на суб'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, яка може характеризуватись, як умислом, так і необережністю, така причина допущення правопорушення не може слугувати виправданням скоєного та свідчити про відсутність в її діях складу зазначеного порушення митних правил.
Таким чином, встановлені судом обставини, за яких ОСОБА_2, окрім валюти, еквівалентної сумі у 10000 євро, переміщувала через митний кордон України в напрямку «виїзд», смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», також 9339 доларів США, які підлягали обов'язковому письмовому декларуванню з поданням митному органу відповідних документів, підтверджуючих їх зняття з рахунків у банках (фінансових установах), в своїй сукупності доводять вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
З приводу кваліфікації цих же дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд вважає, що така кваліфікація є безпідставною, у зв'язку з відсутністю ознак даного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 при усному опитуванні інспектором митниці повідомила про переміщення валюти та добровільно надала її для перерахунку у повному обсязі.
Дана обставина об'єктивно підтверджується, як письмовими доказами у справі, так і показаннями допитаного судом в якості свідка інспектора митниці ОСОБА_7
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
На підставі вищенаведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю на митному посту «Устилуг» Волинської митниці ДФС здійснила усне декларування переміщуваної нею валюти в повному обсязі.
Системний аналіз положень ч.6 ст.366 МК України, про те, що звільнення від подання письмової митної декларації при проходженні «зеленим коридором» не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, в розрізі ст.257 МК України, яка регламентує способи декларування товару, не вказує на необхідність кваліфікації дій особи, яка здійснила усне декларування товару, однак допустила порушення порядку проходження спрощеного митного контролю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України, ще й за ст.472 МК України - недекларування товару.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 в усній формі заявила до митного контролю про переміщувану нею суму валюти в повному обсязі, тим самим, в силу положень ст.257 МК України, здійснила її усне декларування, свідчать про відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про валюту, яка підлягала обов'язковому письмовому декларуванню.
Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність винної, ступінь її вини у вчиненому, дані про її особу, зокрема те, що вона вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, та з огляду на наявність встановлених обмежень щодо переміщення валюти, накладає стягнення у чіткій відповідності з санкцією ст.471 МК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму, як такі, що є обмеженими до переміщення через митний кордон України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.
Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП, п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -
ОСОБА_2визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 9339 (дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять) доларів США, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №0132/205000017/17 від 17.01.2017 року і прийнятих 17.01.2017 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанції до прибуткового касового ордера за №4.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).
Провадження у справі відносно ОСОБА_2за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_2в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_8