1
28 вересня 2009 р. м. Полтава Справа № 2-а-13306/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - С.С. Бойко,
при секретарі - Я.А. Мокляк ,
за участю:
прокурора: Лисенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції до ПАПФ ім. Т.Шевченка про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю, -
22 січня 2009 р. Прокурор Решетилівського району в інтересах державі в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАПФ ім. Т.Шевченка про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю, посилаючись на те, що відповідачем за період з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 р. фактично сплачено фіксований сільськогосподарський податок за сіножаті в сумі 473 грн., хоча підлягало сплаті податок за ріллю в розмірі 1482,47 грн. Таким чином, до бюджету не надійшло коштів в сумі 1009,47 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча він належним чином був повідомлений про дату, час ті місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову суду не надав. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Заслухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАПФ ім. Т.Шевченка зареєстроване Решетилівською РДА та взято на облік як платник податку до Решетилівського відділення Полтавської МДПІ. Відповідно до рішення сесії Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 26.03.2004 р. ПАПФ ім. Тараса Шевченка надано згоду на оренду земельної ділянки терміном на 5 років загальною площею 317,17 га, в тому числі сінокоси 281,57 га для сільськогосподарського використання, 5,6 га ріллі для товарного сільськогосподарського виробництва, 30 га пасовища.
Відповідно до умов договору оренди землі, укладеного 09 червня 2004 року, орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області площею 317,17 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і за яку, відповідно до п. 9, 11 вищезазначеного договору, зобов'язаний вносити (сплачувати) орендну плату в розмірі 3525,70 грн. щоквартально до 15 числа.
Державним інспектором Полтавського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель 26 серпня 2008 року проведено перевірку використання земельної ділянки ПАПФ ім. Т.Шевченко відповідно до вимог земельного законодавства. В ході перевірки виявлено, що сіножаті площею 281,57 га розорані та використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням вимог ст. 37 Закону України "Про охорону земель" № 962-IV від 19.06.2003, яка визначає, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. Сінокоси, надані для сільськогосподарського використання - сінокосіння, розорені без розробки проектної документації, що є порушенням ст. 20 Закону України "Про землеустрій". Відповідно до довідки статистичної звітності по формі 6-ЗЕМ сільськогосподарські угіддя обліковуються як сіножаті, однак фактично використовуються як рілля, що є порушенням ст. 203 Земельного кодексу України.
Згідно статті 6 Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992 ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Протягом періоду з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 р. ПАПФ ім. Т.Шевченка сплачувало фіксований сільськогосподарський податок як за сіножаті, а фактично використовувало як ріллю. Відповідно до довідки № 16/9-15-177 від 12.01.2009 р., наданої Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції підприємством за вказаний період сплачено 473 грн. податку за сіножаті, хоча фактично підлягало сплаті податок за ріллю в розмірі 1482,47 грн.. Таким чином, до бюджету не надійшло коштів в сумі 1009,47 грн.
На підставі перевірки голові ПАПФ ім. Тараса Шевченка ОСОБА_1 було видано припис № 78867 від 26 серпня 2008 року, згідно з ким йому приписувалось усунути порушення вимог земельного законодавства.
29 серпня 2008 року було складено протокол № 83635 про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено постанову № 42 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 грн. у зв'язку з порушеннями, виявленими під час перевірки. Згідно платіжного доручення № 202 від 01.09.2008 р. штраф відповідачем було сплачено.
28 жовтня 2008 року було проведено повторну перевірку ПАПФ ім. Т.Шевченка з питань дотримання вимог земельного законодавство та встановлено, що припис держземінспектора від 26.08.2008 р. № 78867, виданий голові ПАПФ ім. Т.Шевченка ОСОБА_1, не виконано, порушення вимог земельного законодавства на земельній ділянці площею 281,57 не усунуто, чим порушено вимоги ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
03 листопада 2008 року було складено протокол № 83639 про адміністративне правопорушення, на підставі якого 07 листопада 2008 року було винесено постанову № 46 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 грн. за невиконання припису № 78867 від 26.08.2008 р. Дана постанова в судовому порядку не оскаржувалась.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції до ПАПФ ім. Т.Шевченка про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 1009,43 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції до ПАПФ ім. Т.Шевченка про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю задовольнити.
Стягнути із ПАПФ ім. Т.Шевченка (код № 03769925, р/р 2600330175, ОПРВ обласне управління ощадного банку МФО 0391203 в м. Полтава) на користь держави в особі Решетилівського відділення ПМДПІ (р/р 34122999800422 в УДК у Полтавській області код 23813295, МФО 831019 УДК у Полтавській області) податкову заборгованість в сумі 1009 (одна тисяча дев'ять) грн. 43 коп..
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2009 року.
Суддя С.С. Бойко