04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" лютого 2017 р. Справа№ 910/18255/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
при секретарі судового засідання: Огірко А.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 від довіреність 27.09.2016;
від відповідача 1: Каіра В.В. від довіреність 27.10.2016 ;
від відповідача 2: не з'явився;
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016
у справі № 910/18255/16 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс"
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК-Україна"
про стягнення 37292,16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18255/16 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" на користь ОСОБА_4 2414,67грн пені, 233,49грн 3% річних, 1378,00грн судового збору, 18000,00грн витрат на послуги адвоката.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс", звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі № 910/18255/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Шапрана В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.02.2017.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 01.02.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" відкладено до 15.02.2017.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У судове засідання 15.02.2017 з'явились представники позивача та відповідача. Представники відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.
Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача 2 не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського Процесуального Кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі № 910/18255/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
08.06.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (перевізник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (замовник) уклали договір №11 на транспортне обслуговування (далі - Договір).
Згідно з умовами Договору (п. 1.1) замовник доручає, а перевізник зобов'язується у міру вимог замовника виконати перевезення автомобільним транспортом.
Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (п. 3.1 Договору).
16.06.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_4" (кредитор), товариство з обмеженою відповідальністю "ІВК-Україна" (поручитель) уклали договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (боржником) зобов'язань з оплати виконаних кредитором автотранспортних перевезень за договором №11 на транспортне обслуговування від 08.06.2016. Поручитель відповідає перед кредитором у сумі, що дорівнює 1000,00 грн..
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
11.07.2016 позивач та відповідач-1 підписали акт № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 34644,00 грн..
В розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги до первинного документу наведені у статті 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Акт №ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.07.2016 відповідає вищевказаним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в силу чого, підлягає кваліфікації як первинний документ, що фіксує вчинення господарської операції.
При цьому суд констатує, що рахунок-фактура є документом, який передбачає лише виставлення визначених сум до оплати покупцем за товари, які поставляються (фактично поставлені) або послуги, що надаються (фактично надані). Рахунок-фактура не фіксує факт наданих отримання товарів, виконаних робіт або наданих послуг, оскільки не є первинним документом в розумінні Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Отже, за умови отримання послуг та наявності договірного врегулювання розміру, строку і порядку платежу, відсутність рахунку-фактури не є тією обставиною, за якої існує неможливість виконання боржником свого обов'язку.
Виходячи з умов п. 3.1 Договору відповідач повинен був розрахуватися за надані послуги до 14.07.2016.
Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача-1 становила 34644,00 грн..
Згідно з приписами статей 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем у розмірі 34644,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований.
Під час розгляду справи в суді відповідач погасив 34644,00 грн. боргу, у зв'язку з чим в цій частині вимог спір відсутній, що є підставою для припинення провадження в ній в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За несвоєчасну оплату перевезення та пов'язаних з ним послуг замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.4.5. Договору).
За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача-1 підлягає 2414,67 грн. пені за період з 15.07.2016 по 04.10.2016.
В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача-1 підлягає 233,49 грн. трьох процентів річних.
Таким чином підлягають задоволенню вимоги стягнення з відповідача-1 2414,67 грн. пені, 233,49 грн. 3% річних. Вимоги про стягнення з відповідача-1 33644,00 грн. боргу та про стягнення солідарного з відповідачів 1000,00 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач надав належні докази понесення 18000,00 грн. витрат за послуги адвоката (угода про надання правових послуг від 27.09.2016, квитанція до прибуткового касового ордера, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18255/16.
Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18255/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18255/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/18255/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко