29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" лютого 2017 р.Справа № 924/1305/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Магера В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Шепетівка Хмельницької області.
про стягнення шкоди в розмірі 126 405,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 03.01.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю №4 від 05.01.2017р.
Рішення приймається 21.02.2017р., оскільки в засіданні суду 06.02.2017р. оголошувалась перерва.
В засіданні суду 21.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути із відповідача 126 405,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу за порушення останнім вимог природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що поведеною позивачем перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства (акт №16/02 від 21.09.2015р. було встановлено, що відповідач за період із 01.05.2014р. по 22.10.2014р. здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами за відсутності дозволу на спеціальне водокористування у річку Гуска, в порушення вимог, статті 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статей 44, 48, 70 Водного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №465 „Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами”.
Відповідальність за дане порушення передбачена статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтями 110, 111 Водного кодексу України.
Наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Гуска підтверджується результатами інструментально - лабораторних вимірювань суб'єкта господарювання.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: використовувати воду відповідно до цілей та умов їх надання; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 110 Водного Кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забруднені та засміченні вод.
Згідно частини 1 статті 111 Водного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства України.
Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року №389, розмір шкоди, завданої внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Гуска, становить 126 405грн.00 коп.
Листом від 28.01.2016 року №254/07 Шепетівському КП ВКГ пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Претензія залишена без задоволення.
Відповідач у поданому суду письмовому відзиві від 11.01.2017р. із позовними вимогами не погодився з огляду на таке. Відповідач вказує, що Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (далі-підприємство) є комунальним підприємством. Власником підприємства є територіальна громада м. Шепетівка в особі ОСОБА_1 міської ради. ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства становлять виробничі та невиробничі фонди, оборотні кошти, статутний фонд, а також інші цінності, які відображаються в самостійному балансі підприємства. ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства знаходиться в комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Підприємство створено з метою забезпечення жителів міста Шепетівка послугами з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до концесійного договору від 02.12.2011р. цілісний майновий комплекс підприємства за рішенням власника було передано в концесію ТОВ „Шепетівка Енергоінвест”
Відповідач вказує, що рішенням №1 LII (позачергової) сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 08.04.2014р. „Про розірвання концесійного договору” достроково розірвано концесійний договір від 02.12.2011 року та повернуто цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства” Концесієдавцю (ОСОБА_1 міській раді). Таким чином після розірвання концесійного договору місто залишилося без надавача послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, тому міською радою прийнято рішення в стислі терміни відновити діяльність комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, адже інша альтернатива у м. Шепетівка для питного водопостачання та водовідведення відсутня. Актом від 30.04.2014р. міською радою передано підприємству цілісний комплекс споруд та засобів для забезпечення міста централізованим водопостачанням та водовідведенням. Крім того, лише із 01.05.2014 року на підприємство було прийнято працівників для забезпечення технологічного процесу надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до рішення LIII сесії ОСОБА_1 міської ради від 24.04.2014р. Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства визначено виконавцем послуг із централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення із 01.05.2014 року. Саме з 01.05.2014 року підприємство відновило свою діяльність та розпочало надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення жителям м.Шепетівка, підприємствам, установам та організаціям міста.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах зокрема: пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування; гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідач посилається на те, що ч.3 ст.16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
Аналогічна норма міститься також у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року. Інші підстави ненадання комунальних послуг, в т.ч. і послуг з централізованого водопостачання та водовідведення чинним законодавством не передбачені.
Відповідач вказує, що 29.04.2014 року він звернувся до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради з листом про надання інформації про видачу „дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами” та „дозволу на спеціальне водокористування” оскільки дані документи відповідно до п.2 ст.4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” видаються через дозвільний центр, складову частину центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради. Крім того в даному листі підприємство просило надати перелік та вимоги до документів, які підприємству необхідно подати для отримання зазначених дозволів. Оскільки, Порядком надання дозволів на спеціальне водокористування, який затверджений Кабінетом Міністрів України у 2002 році, чітко не встановлено перелік документів, які повинні подаватися водокористувачем для отримання дозволу. Передбачено подання водокористувачем клопотання із обґрунтуванням потреби у воді, однак не конкретизовано, які саме матеріали повинні включатися до такого обґрунтування.
Натомість, відповідач отримав копію листа Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації проте, що у зв'язку з набранням чинності з 26.04.2014 року Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру”, яким зокрема внесено зміни до Водного кодексу України (щодо зміни порядку погодження та зміни терміну розгляду документів для видачі дозволу на спеціальне водокористування) та Закону України „Про охорону атмосферного повітря” (змінено строк дії дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) призупинено прийом документів на видачу спеціальних дозволів. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру” Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності Закону забезпечити видачу нормативно-правових актів та привести у відповідність до законодавства власні нормативно-правові акти. Однак і на сьогоднішній день питання видачі дозволів на спеціальне водокористування остаточно не врегульовано.
Крім того, для отримання дозволу на спецводокористування необхідно виконати Розрахунок нормативів граничнодопустимих скидів (далі - ГДС) забруднюючих речовин. Згідно п.2.23 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №116 від 15.12.1994 року „У зв'язку зі складністю реалізації розрахунку ГДС речовин необхідне застосування ЕОМ і проблемно-орієнтованих прикладних програм (ПОП), які забезпечують розрахунок ГДС; також необхідна висока кваліфікація фахівців при визначенні розрахункових умов скиду зворотних вод, розрахунку ГДС речовин і розробці планів заходів щодо їх досягнення. Враховуючи ці обставини, весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, розрахунку ГДС і підготовці проектів документів для затвердження величин ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється за замовленнями підприємств-водокористувачів організаціями-розробниками проектів ГДС, які називатимуться далі „розробник ГДС2. Саме з таким атестованим розробником ГДС - ПП „НІВ” 01.08.2014р. підприємством укладено договір на розробку ГДС для отримання дозволу спеціальне водокористування.
Акредитована лабораторія ШКПВКГ регулярно проводить аналізи стічних та зворотніх вод на очисних спорудах підприємства і жодного перевищення ГДС не виявлено. Крім того, під час перевірки представниками Позивача були відібрані проби зворотніх вод на скиді в річку Гуска і безпосередньо води з річки вище скиду з очисних споруд та нижче скиду. За результатами аналізів перевищення ГДС також не зафіксовано.
Одночасно з проходженням усіх процедур для отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємство було змушене надавати послуги з централізованого водовідведення з метою дотримання вимог чинного законодавства, недопущення порушення прав Споживачів гарантованих Конституцією України, законами України у сфері забезпечення питного водопостачання та централізованого водовідведення підприємство вимушене було надавати послуги з централізованого водовідведення для недопущення надзвичайної ситуації в місті Шепетівка. З загальної кількості споживачів послуг централізованого водовідведення, що надаються нашим підприємством понад 86% складає населення. Тобто підприємство здійснює важливу соціальну місію забезпечення жителів міста якісними послугами з централізованого водопостачання та водовідведення для забезпечення їхніх питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, що гарантується державою та є пріоритетним напрямком діяльності нашого підприємства.
Відповідач зазначає, що ним при наданні послуг з централізованого водовідведення та проведенні скиду забруднюючих речовин в р.Гуска не допущено перевищення показників шкідливих речовин у зворотних водах і вчасно та в повному обсязі сплачено всі податки та інші обов'язкові платежі в порядку та на умовах передбачених Податковим кодексом України, що підтверджується копіями податкових декларацій екологічного характеру за 2-4 квартали 2014 року.
Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відтак, стверджує, що відповідачем вжито усіх можливих заходів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування однак, в силу поважних, об'єктивних не залежних від підприємства причин здійснювалось надання послуг з централізованого водовідведення, адже припинення надання даних послуг призвело б до дестабілізації роботи підприємств, соціальних об'єктів міста та спричинило б соціальну напругу в м. Шепетівка. В неотриманні вчасно дозволу на спеціальне водокористування відсутня вина підприємства, як частина складу правопорушення. При здійсненні скиду забруднюючих речовин у річку Гуска підприємством дотримано в
повному обсязі нормативи ГДС, негативного впливу навколишньому природному середовищу підприємством не завдано.
За таких обставин, відповідач вважає, що оскільки останнім у повному обсязі сплачено податки та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, не було завдано жодної матеріальної шкоди та/або збитків державі, а тому позовну заяву вважає безпідставною та необґрунтованою. Просить відмовити у позові.
Представник позивача в засідання суду 21.02.2017р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в засідання суду 21.02.2017р. прибув, проти позову заперечив, у додатковому письмовому пояснені від 06.02.2017р. повідомив про таке.
Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Зазначені підстави та порядок відшкодування шкоди застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Вважає, що з урахуванням положень ст.1166 ЦК України обов'язок господарюючого суб'єкта щодо відшкодування шкоди, завданої державі виникає за наявності одночасно таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправність дій (бездіяльності), заподіювана шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вина особи, яка заподіяла шкоду, та розмір заподіяної шкоди.
Відповідач вказує, що до моменту повернення цілісного майнового комплексу Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства з концесії послуги з централізованого водовідведення в м. Шепетівка надавались концесіонером ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 003195 від 05.07.2012 року, в якому було затверджено скид зворотних вод в р. Гуска в розмірі 2400 тис. м3 за рік.
Вказує, що ОСОБА_1 комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства за 2014 рік скинуто зворотних вод в р. Гуска лише 867,85 тис. м3., що підтверджується звітністю форма 4-НКП за грудень 2014 року (копія звіту додається).
Вказує, що акредитована лабораторія ОСОБА_1 КПВКГ постійно проводить лабораторні дослідження при скиді зворотних вод. За результатами проведених досліджень перевищення рівня ГДС встановленого в дозволі №003195 від 05.07.2012р. для попереднього надавача послуг не виявлено. Не виявлено перевищення рівнів ГДС встановлених в дозволі № 337 від 23.10.2014 року, який видано для ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, (результати аналізів стічних вод за період з травня по жовтень 2014 року додаються).
Вказує, що згідно результатів аналізів стічних вод та звіту 4-НКП за грудень 2014 року вбачається, що під час вимушеного надання послуг з централізованого водовідведення в м. Шепетівка Хмельницької області, єдиним надавачем послуг з 01.05.2014р. стало Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, тому відповідач не порушив вимоги гранично допустимих скидів, які діяли в м. Шепетівка до 01.05.2014р., і ті, що затверджені для ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Відтак, відповідач посилається на відсутність вини підприємства, а при здійсненні скиду забруднюючих речовин у річку Гуска підприємством останнім в повному обсязі нормативи ГДС, негативного впливу навколишньому природному середовищу не завдано.
Із врахуванням вищенаведеного, просить відмовити у позові.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, м. Шепетівка значиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.01.2017р. №22504606.
Відповідно до концесійного договору від 02.12.2011р. цілісний майновий комплекс підприємства за рішенням власника було передано в концесію ТОВ „Шепетівка Енергоінвест”.
Рішенням №1 LII (позачергової) сесії ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 08.04.2014р. „Про розірвання концесійного договору” було вирішено достроково розірвати концесійний договір від 02.12.2011р. та повернуто цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства” Концесієдавцю (ОСОБА_1 міській раді).
Відповідно до рішення LIII сесії ОСОБА_1 міської ради від 24.04.2014р. Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства визначено виконавцем послуг із централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення починаючи з 01.05.2014 року.
29.04.2014 року відповідач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради із листом про надання інформації про видачу „дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами” та „дозволу на спеціальне водокористування”.
Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 25.04.2014р. за вих.№05/3-1828 слідує, що у зв'язку з набранням чинності з 26.04.2014 року Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру” тимчасово призупинено прийом документів на видачу спеціальних дозволів.
21.09.2015 р. перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно каналізаційного господарства встановлено, що суб'єкт господарювання в порушення вимог ст.51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 48, 70 Водного кодексу України, постанови КМУ від 25.03.1999 року за №465 „Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами” в період з 01.05.2014 р. по 22.10.2014 р. здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Гуска за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за №16/02 від 21.09.2015 р.)
Вказаним актом встановлено, що наднормативний скид відповідачем забруднюючих речовин із зворотними водами у річку Гуска підтверджено результатами інструментально-лабораторних вимірювань ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, які занесені до журналу обліку зворотних вод, що скидаються.
Відповідно, держінспектором з охорони навколишнього природного середовища здійснено Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам наднормативним скидом забруднюючих речовин внаслідок самовільного скиду річку Гуска за відсутності дозволу на спеціальне водокористування за формулою 17 ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.
Із поданого в матеріали справи розрахунку вбачається, що розмір збитків, заподіяних державі наднормативним скидом забруднюючих речовин без відповідного дозволу за період з 01.05.2014р. по 22.10.2014р. становить 126 405,00 грн.
Із наявного в матеріалах справи дозволу на спеціальне водокористування №003195 від 05.07.2012р. (термін дії з 05.07.2012р. по 05.07.2015р.) вбачається, що ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” було затверджено скид зворотних вод в р. Гуска в розмірі 2400 тис. м3 за рік.
Відповідно до дозволу на спецкористування №337 (термін дії з 23.10.2014р. по 23.10.2017р.) ОСОБА_1 комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства за 2014 рік скинуто зворотних вод в р. Гуска 867,85 тис. м3., що підтверджується звітністю форма 4-НКП за грудень 2014 року
28.01.2016р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом за вих.№254/07 звернулась до відповідача із пропозицією в добровільному порядку сплатити шкоду в розмірі в сумі 126 405,00 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку шкоду не сплатив, позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача 126 405,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності судом до уваги приймається таке:
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
Статтею 5 Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Згідно із п.4.3. Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках передбачених законом.
Відповідно до п.6.4. Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Із матеріалів справи слідує, що за результатами проведеної позивачем 21.09.2015 р. перевірки було встановлено, що відповідач в порушення вимог ст.51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 48, 70 Водного кодексу України, постанови КМУ від 25.03.1999 року за №465 „Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами” в період з 01.05.2014 р. по 22.10.2014 р. здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин у річку Гуска за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Частиною 2 ст.48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно п.9 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
В ході вирішення справи судом встановлено, що згідно Дозволу на спеціальне водокористування №003195 від 05.07.2012р. (термін дії з 05.07.2012р. по 05.07.2015р.) ТОВ „Шепетівка Енергоінвест” (знаходження об'єкта в концесії) було затверджено скид зворотних вод в р. Гуска в розмірі 2400 тис. м3 за рік.
Відповідно до Дозволу на спецкористування №337 (термін дії з 23.10.2014р. по 23.10.2017р.) ОСОБА_1 комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства за 2014 рік скинуто зворотних вод в р. Гуска 867,85 тис. м3., що підтверджується звітністю форма 4-НКП за грудень 2014р.
При цьому, відповідач у встановлені строки - 29.04.2014 звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради із листом про надання інформації про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами” та дозволу на спеціальне водокористування.
Натомість, вказані дозволи відповідач вчасно не тримав із посиланням на призупинення видачі дозволів у зв'язку із змінами вимог чинного законодавства (лист Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 25.04.2014р. за вих.№05/3-1828).
Статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
За таких обставин, судом приймається до уваги, що відповідач у встановленому законом порядку вчасно звертався до відповідних дозвільних органів за відповідним дозволом, натомість останній було видано із порушенням строків за відсутності вини відповідача.
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В даній статті міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.
Згідно з п.1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем в повному обсязі на підставі поданих доказів та документів доведено відсутність його вини у заподіянні шкоди та відсутність самого факту порушення останнім природоохоронного законодавства.
При цьому, наведені позивачем доводи та міркування були спростовані відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів, які містяться у матеріалах справи.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог позивача необхідно відмовити у повному обсязі.
Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі на відповідача не покладаються у зв'язку із відмовою в позові.
Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до ОСОБА_1 комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення шкоди в розмірі 126 405,00 грн., відмовити.
Повне рішення складено 23.02.2017р.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 1 прим. - до матеріалів справи