Провадження № 1-кс/734/173/17 Справа № 734/551/17
іменем України
25 лютого 2017 року смт. Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув винесене в кримінальному провадженні № 42016270300000141 від 13.12.2016 року слідчим військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 і погоджене з в.о. військового прокурора Деснянського гарнізону ОСОБА_3 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області м. Кременчук, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого начальником філії «Військторг» Державного підприємства «Концерн «Військортгсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
25 лютого 2017 року слідчий військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 за погодженням з в.о. військового прокурора Деснянського гарнізону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні військової прокуратури Деснянського гарнізону знаходяться матеріали кримінального провадження № 42016270300000141 від 13.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що з грудня 2013 року по теперішній час ОСОБА_6 обіймає посаду начальника філії “Військторг” Державного підприємства “Концерн “Військторгсервіс”, яка знаходиться у сел. Десна Козелецького району Чернігівської області. При цьому, згідно займаної посади ОСОБА_6 має у підпорядкуванні підлеглих, має право накладення стягнень та заохочувань, тобто являється службовою особою, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками.
З травня 2016 року директор ТОВ “Саната-Н” громадянин ОСОБА_7 , на підставі договору про оренду нерухомого майна використовує для функціонування кафе приміщення за адресою: Чернігівська обл., сел. Гончарівське, вул., Танкістів, б. 3, балансоутримувачем якого є філія “Військторг” Концерну “Військторгсервіс” в особі її директора громадянина ОСОБА_6 .
У період з червня 2016 року по січень 2017 року ОСОБА_7 належним чином щомісячно сплачував на рахунок філії “Військторг” та Фонду держмайна у Чернігівській області орендну плату у сумі 3100 грн., що обумовлено вказаним вище договором оренди нерухомого майна.
Водночас, на початку липня 2016 року директор філії “Військторг” ОСОБА_6 почав вимагати від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 900 грн. щомісячно за безперешкодну оренду вказаного вище державного майна та пролонгацію договору оренди цього приміщення в майбутньому за умови подальшої щомісячної передачі ОСОБА_6 900 грн. неправомірної вигоди.
24.02.2017 року у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_7 під контролем оперативних співробітників, перебуваючи на території житлової зони у сел. Десна Чернігівської області, передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду в виді грошових коштів в сумі 1800 грн., після чого був затриманий співробітниками військової прокуратури Деснянського гарнізону та СБУ в Чернігівській області, а указані вище грошові кошти вилучено.
Цього ж дня, у ході проведення огляду місця події у ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , вилучено грошові кошти, які ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 24.02.2017, а саме 18 купюр номіналом по 100 грн. гривень кожна, тобто 1800 гривень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомлення УСБУ, щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України від 12.12.2016 № 741312-3989, рапорт оперуповноваженого 2 сектору ВБКОЗ УСБ України в Чернігівській області від 12.12.2016 № 3/2-3987, повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України від 12.12.2016 № 741312-3988, заява ОСОБА_7 , щодо вимагання у нього неправомірної вигоди від 08.12.2016, пояснення ОСОБА_7 від 08.12.2016, протокол огляду місця події від 24.02.2017, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Вислухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, які просять відмовити у його задоволенні та обрати більш м'який запобіжний захід, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:
відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як зазначає Резолюція Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 9 квітня 1965 року Взяття під варту і Рекомендації R 11 від 27 червня 1980 року Про взяття під варту до суду, взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення може змусити судові органи взяти підозрюваного під варту і тримати його там, щоб запобігти будь-якій спробі вчинення нових злочинів, але потрібно, крім інших умов, щоб небезпека була ймовірною і захід відповідав обставинам справи і, зокрема, біографії й особистим якостям відповідної особи.
Аналогічна позиція міститься і у ст. 178 КПК України, де зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити не лише наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а в сукупності, ще і інші обставини, що характеризують особу.
В ході судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 в зв'язку з наявністю ризиків передбачених ст. 177 КК України, а саме припинення кримінального правопорушення, необхідність запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню та чинити тиск на свідків.
Разом з тим, з клопотання не вбачається, а в ході судового засідання слідчим та прокурором не було доведено та обґрунтовано, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам, зазначеним у клопотанні. Відсутні у клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини та зазначаються лише припущення щодо можливості настання вказаних ризиків. Дані, що характеризують особу слідчим взагалі не враховані та до уваги не взяті.
За таких обставин, суд не знаходить достатніх підстав для застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у зв'язку з чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з тим,підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою зібраними органом досудового розслідування доказами, що дає підстави для обрання запобіжного заходу.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, у разі недоведеності прокурором в судовому засіданні таких обставин, як недостатність застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність сім'ї, матері похилого віку, раніше не судимий, працевлаштований, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню саме вказана норма закону та підозрюваному можливо обрати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього певних обов'язків. Суд вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України,-
у задоволенні клопотання слідчого військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області м. Кременчук, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого начальником філії «Військторг» Державного підприємства «Концерн «Військортгсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на два місяці, який рахується з 25 лютого 2017 року по 25 квітня 2017 року.
У відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язати ОСОБА_6 :
1) прибувати за кожною вимогою суду або іншого визначеного органу державної влади;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
3) утримуватись від спілкування з громадянами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
4) здати на зберігання до військової прокуратури Деснянського гарнізону свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання Козелецькому ВП Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: