20 лютого 2017 року Справа № 915/693/16
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву за вх. № 15640/16 від 14.09.2016 року ОСОБА_1 акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” про розстрочку виконання рішення суду по справі № 915/693/16
за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 30083966)
про стягнення заборгованості в сумі 106 550 267, 58 грн., у тому числі: 55 975 012, 09 грн. - основного боргу; 22 101 206, 71 грн. - пені; 6 867 063, 83 грн. - штрафу; 1 627 451, 96 грн. - три відсотки річних; 19 979 532, 99 грн. - інфляції.
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): ОСОБА_2, довіреність № 14-182 від 15.07.2014 року;
від відповідача (боржника): ОСОБА_3, довіреність № 09-01/54 від 11.10.2016 року.
До господарського суду Миколаївської області від ОСОБА_1 акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року у справі № 915/693/16 в сумі 31 289 653, 02 грн. на три роки згідно з поданим графіком.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року по справі 915/693/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 15 145 906, 06 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 1 618 416, 92 грн. - 3 % річних; 11 003 263, 79 грн. - пені; 3 433 531, 92 грн. - штрафу; 88 534, 33 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено (том 1, арк. 138-144).
Як вбачається з автоматизованої системи документообігу (КП “Діловодство спеціалізованого суду”) 28.08.2016 року до господарського суду Миколаївської області від ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року.
Листом від 30.08.2016 року матеріали справи № 915/693/16 надіслано до суду вищої інстанції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2016 року відкладено вирішення питання про прийняття заяви вх. № 15640/16 від 14.09.2016 року ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” про розстрочення виконання рішення суду по справі 915/693/16 до повернення відповідних матеріалів справи № 915/693/16 із суду вищої інстанції.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року по справі № 915/693/16 залишено без змін (том 1, арк. 184-191).
08.11.2016 року матеріали справи № 915/693/16 надійшли до господарського суду Миколаївської області з Одеського апеляційного господарського суду.
11.11.2016 господарським судом Миколаївської області на виконання зазначеного рішення та постанови був виданий відповідний наказ № 915/693/16 від 11.11.2016 року (том 1, арк. 196).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 року призначене судове засідання для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду в судовому засіданні на 23.11.2016 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2016 року зупинено провадження по розгляду заяви вх. № 15640/16 від 14.09.2016 року ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” про розстрочку виконання рішення суду до повернення до господарського суду Миколаївської області відповідних матеріалів справи № 915/693/16 із суду вищої інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 року касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16 господарського суду Миколаївської області залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16 господарського суду Миколаївської області залишено без змін (том 2, арк. 31-38).
06.02.2017 року матеріали справи № 915/693/16 надійшли до господарського суду Миколаївської області з Вищого господарського суду України.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.02.2017 року поновлено провадження у справі № 915/693/16. Призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду в судовому засіданні на 20.02.2017 року.
Боржник ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” в судовому засіданні 20.02.2017 року вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в заяві (том 1, арк. 198-202), та просив суд розстрочити виконання рішення по справі 915/693/16 згідно з графіком до вересня 2019 року.
Стягувач ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в судовому засіданні 20.02.2017 року заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду з підстав, зазначених у письмових запереченнях (том 2, арк. 50-54) та просив суд у задоволенні заяви відмовити повністю.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. ОСОБА_2, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду боржником ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” зазначено наступне:
- Товариство є стратегічно важливим та соціально значним теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, оскільки забезпечує теплом та гарячою водою житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації;
- відповідно до Статуту підприємства його єдиним акціонером є держава (100 % акцій) (том 1, арк. 212-214);
- основною метою та предметом діяльності Товариства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Миколаїв, а також виробництво та постачання електричної енергії до Державного підприємства «Енергоринок», іншої мети та предмету діяльності товариство не має;
- основними споживачами теплової енергії, яку виробляє Товариство, є споживачі категорії "населення" - 38 762 особових рахунків фізичних осіб; ЖБК та ОСББ - кількість рахунків 65; бюджетні установи - кількість рахунків 93; інші споживачі - кількість рахунків 433 (том 1, арк. 204);
- станом на 01.09.2016 року заборгованість споживачів теплової енергії перед Товариством становить 25 784 293, 18 грн., основна частина якої це заборгованість населення та ЖБК, ОСББ тощо, а саме: заборгованість населення становить 23 771 361, 73 грн.; заборгованість ЖБК, ОСББ становить 359 619, 84 грн. (том 1, арк. 205). Крім того, станом на 01.08.2016 року заборгованість ДП «Енергоринок» перед Товариством складає 39 403 952, 70 грн. (том 1, арк. 206). Отже, заборгованість споживачів теплової та електричної енергії загалом становить 65 188 245, 88 грн.
- станом на 01.11.2016 року заборгованість перед Товариством зросла. Так, заборгованість споживачів теплової енергії станом на вказану дату перед Товариством становить 44 707 864, 29 грн., основна частина якої це заборгованість населення та ЖБК, ОСББ тощо, а саме: заборгованість населення становить 42 226 587, 26 грн.; заборгованість ЖБК, ОСББ становить 443 548, 65 грн. (том 1, арк. 220);
- заборгованість бюджетного фінансування по відшкодуванню витрат ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" від надання пільг та субсидій в 2016 році окремим категоріям населення по оплаті за опалення житла станом на 01.11.2016 року становить 12 092 369, 89 грн. (том 1, арк. 221)
- враховуючи особливості розподілу коштів, що передбачені п. 13 постанови КМУ від 18.06.2014 року № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу", левова частка коштів, які надходять від споживачів як плата за спожиту теплову енергію, вповноваженим банком відразу ж перераховується до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» як плата за природний газ, а Товариству перераховуються лише залишок від зазначених коштів, за рахунок яких останнє має гасити борги;
- за результатами фінансових показників за 2 квартал 2016 року Товариство зазнало збитків на суму 18 487 000, 00 грн.; за 3 квартал 2016 року Товариство зазнало збитків на суму 78 054 000, 00 грн. (том 1, арк. 222-223; 226).
- існує нагальна потреба у виконанні планових ремонтних робіт, системної реконструкції та модернізації енергетичного обладнання, що потребує залучення необхідних коштів;
- одночасне виконання рішення в повному обсязі, без поетапної оплати, робить наявну загрозу банкрутства, оскільки окрім сплати зазначеної суми боргу товариству необхідно здійснювати інші грошові зобов'язання, сплачувати податки, проводити розрахунки за спожиті енергоносії;
- боржник жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості.
В свою чергу позивач (стягувач) ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в обґрунтування заперечень зазначив наступне:
- свою заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим станом підприємства внаслідок наявності дебіторської заборгованості. Посилання на незадовільний фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не може вважатись обставиною, що може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення суду;
- відповідачем не надавались докази наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України;
- незважаючи на показник прибутковості господарської діяльності НАК "Нафтогаз України", дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи послуги перед позивачем станом на 30.06.2016 року становила 32 820 471 грн.; кредиторська заборгованість позивача за товари, роботи, послуги станом на 30.06.2016 року становила 36 904 521 грн. (том 2, арк. 56-57);
- сума прибутку, отриманого компанією за І півріччя 2016 року не враховує витрат на збільшення резерву сумнівних боргів в розмірі 1 млрд. грн. Крім того, в 2016 році група Нафтогаз сплатить податків до бюджету на 25 млрд. грн. більше, ніж бюджет витратить на дотації газу для потреб населення;
- позивач не має фінансової можливості розстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким у зв'язку з втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, знецінення інвестицій на цих підприємствах та підприємствах Луганської та Київської областей. Крім того, станом на 01.10.2016 року на виконанні в органах ДВС перебуває 2 545 виконавчих документів на загальну суму стягнення 24,046 млн.грн.;
- несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України;
- внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24 % річних;
- розмір довгострокових кредитів банків позивача складаю 29 155 650 тис. грн. Загальний обсяг залучених позивачем кредитних ресурсів станом на 01.06.2016 року становить майже 60 млрд. грн.;
- по даній справі розмір штрафних санкцій судом зменшено на 50 %;
- позивач має велику кредиторську заборгованість перед своїми контрагентами, розмір якої станом на 30.06.2016 року становить 36 904 521 тис. грн., що тягне за собою позови до позивача, і як наслідок додаткове фінансове навантаження у вигляді стягнення з позивача штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат.
Проаналізувавши обставини справи та доводи сторін в їх сукупності, дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду з огляду на наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_4 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
Розглядаючи питання про надання розстрочки виконання рішення суду, судом враховано, що боржником належними та допустимими доказами у справі доведено факт скрутного фінансового становища. Подані докази свідчать, що фінансове становище боржника погіршується (фінансові показники боржника за 3 квартал 2016 року порівняно з 2 кварталом 2016 року). Боржник ПАТ "Миколаївська ТЕЦ" є стратегічно важливим та соціально значним теплопостачальним підприємством міста Миколаєва.
Сума заборгованості, стягнута за судовим рішенням, - це нараховані штрафні санкції. При цьому, судом враховано, що сума основного боргу була сплачена боржником ще до звернення позивача до суду із даним позовом, що підтверджується самим рішенням суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з його оплатою відповідачем до порушення провадження у справі. В матеріалах справи відсутні докази понесення стягувачем значних негативних наслідків через порушення боржником спірних грошових зобов'язань.
Судом також взято до уваги наявність значної заборгованості за теплову енергію усіх категорій споживачів, зокрема, населення, бюджетних установ тощо перед ПАТ "Мколаївська ТЕЦ", що утруднює одномоментне виконання рішення суду боржником.
Суд дійшов висновку, що боржник не уникає виконання рішення суду, вживає заходи до погашення заборгованості, що також підтверджується зверненням боржника до судів із позовами про стягнення заборгованості, зокрема, до ДП "Енергоринок" (том 1, арк. 207-208).
Своєчасне виконання рішення в повному обсязі в значній мірі ускладнить фінансовий стан боржника та може призвести до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності останнього, може спричинити проведення процедури банкрутства. У випадку виконання рішення в повному обсязі зачіпаються не лише майнові інтереси боржника, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової та електричної енергії, а також здійснення ремонтної кампанії теплових мереж, необхідної для належного постачання електричної енергії.
Таким чином, боржник дійсно з поважних причин не має на даний час можливості своєчасно та в повному об'ємі виконати судове рішення по даній справі.
При цьому, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду судом також враховано майновий стан стягувача й наведені стягувачем обставини щодо наявності значної заборгованості перед кредиторами, в тому числі банківськими установами, фінансові зобов'язання стягувача перед іноземними постачальниками газу тощо.
Суд дійшов висновку, що сплата заборгованості за судовим рішенням частинами надасть можливість боржнику уникнути негативних наслідків, при цьому, зберігши справедливий баланс майнових інтересів сторін.
Судом також встановлено, що ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду під час апеляційного оскарження рішення суду, тобто сума заборгованості була спірною. Відтак, в період з жовтня 2016 року по день розгляду даної заяви боржником не проводились платежі. Враховуючи, що строк оплати за вищевказаний період сплив, суд дійшов висновку про необхідність надання розстрочки виконання судового рішення, починаючи з березня 2017 року.
Враховуючи, що боржником на наведено жодних доводів щодо обмеження розміру щомісячного платежу 600 000 грн., враховуючи майнові інтереси сторін, суд дійшов висновку про справедливість надання розстрочки виконання рішення суду на 18 місяців (половина заявленого боржником строку) зі здійсненням перерахунку щомісячного платежу в більшому розмірі, ніж заявлено боржником, а саме в сумі 1 250 000 грн. щомісячно з погашенням решти заборгованості в серпні 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, заява боржника про розстрочку виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити заяву вх. № 15640/16 від 14.09.2016 року ОСОБА_1 акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” про розстрочку виконання рішення суду по справі № 915/693/16 від 16.08.2016 року.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 року по справі № 915/693/16 в сумі 31 289 653, 02 грн. на 18 місяців, наступним чином:
березень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
квітень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
травень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
червень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
липень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
серпень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
вересень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
жовтень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
листопад 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
грудень 2017 року - 1 250 000, 00 грн.;
січень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
лютий 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
березень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
квітень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
травень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
червень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
липень 2018 року - 1 250 000, 00 грн.;
серпень 2018 року - 10 039 653, 02 грн.
В решті заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106, 121 ГПК України.
Суддя Е.М. Олейняш