61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
14.02.2017р. Справа №905/152/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40081237
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 36637261
про стягнення 65125 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконс.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав», м.Маріуполь про стягнення штрафу в сумі 65125 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагоні №65942583, визначена Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» у накладній №50786391 від 06.09.2016р., не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 65125 грн.
Відповідач у судове засідання 14.02.2017р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів до матеріалів справи не представив, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8755100293560.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2017р. відповідач має наступне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметсплав» та зареєстрований за адресою: 46001, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.А.Живова, буд.15А.
Згідно з розділом «Дані про реєстраційні дії» вказаного витягу державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, що були пов'язані зі зміною найменування, місцезнаходження, відбулась 30.01.2017р.
У судовому засіданні 14.02.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметсплав».
Відтак, враховуючи зазначене, судом розглядається позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметсплав», м.Тернопіль про стягнення штрафу в сумі 65125 грн.
При цьому, судом враховано, що державна реєстрація змін в частині місцезнаходження відповідача відбулась 30.01.2017р. Водночас, згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8755100293560, ухвала про порушення провадження від 16.01.2017р., яка надсилалась у м.Маріуполь, Проїзд Знаменський, 1/29, була вручена представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» 24.01.2017р.
Наразі, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.01.2017р. відповідач був зареєстрований саме за цією адресою, а також мав найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав».
За таких обставин, при прийнятті цього рішення, суд виходить з того, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи №905/152/17, а наявність обставин зміни найменування та місцезнаходження в процесі розгляду справи не я такими, що зумовлюють передання справи за підсудністю або відкладення розгляду справи на іншу дату.
Крім іншого, судом враховано, що позовна заява з додатками надсилалась відповідачу 21.12.2016р. за адресою: 87551, Донецька обл., м.Маріуполь, Проїзд Знаменський, буд.1/29.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання, 14.02.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 37 вказаного Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно із п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Як свідчать матеріали справи, 06.09.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_1 залізниці було направлено за залізничною накладною №50786391 у вагоні №65942583 вантаж - лом чорних металів (вантажоодержувач - Публічне акціонерне товариство «Інтертайп Дніпропетровський Втормет»).
Крім того, вказана накладна містила наступні відомості:
- маса вантажу - 56000 кг (п.24);
- спосіб визначення маси - на автомобільних вагах (п.26);
- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) - вантажовідправником (п.28).
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відтак, з оформленням та підписанням накладної №50786391 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» засвідчило, зокрема, що маса вантажу (нетто) у вагоні №65942583 становила 56000 кг.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, що визначена відповідачем у накладній №50786391 маса вантажу у вагоні №65942583 не відповідала дійсній масі вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ч.1 ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як встановлено судом на підставі акту загальної форми №898 від 11.09.2016р. станції ОСОБА_1 залізниці, при проходженні вагону через вказану станцію залізницею було проведено контрольне переваження вагону №65942583, за результатами якого виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50786391.
Одночасно, за змістом комерційного акту НА №001903/186 від 11.09.2016р. за результатами переважування на справних електронних 150-ти тонних вагонних вагах станції ОСОБА_1 залізниці (огляд-перевірка 18.05.016р.) виявилось, що у вагоні №65942583 вага брутто 79100 кг, тара - 23800 кг, нетто - 55300 кг, що менше ваги, зазначеної у накладній, на 700 кг. Завантаження вантажу навалом, вантаж марковано вапном, виїмок та заглиблень немає, окреслення навантаження не порушено; двері та люки зачинені. Вантаж прибув без супроводу охорони, в документі охорона не значиться. У технічному відношенні вагон справний.
Наразі, відповідно до технічного паспорту №89 засобу ваговимірювальної техніки станції ОСОБА_1 залізниці, огляд-перевірка вказаних ваг здійснювалась 18.05.2016р., ваги були визнані придатними для застосування.
За висновками суду, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Водночас, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладній саме відправником.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №65942583 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №50786391 від 06.09.2016р.
За приписами п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Відповідно до відомостей, які наявні у накладній №50786391 від 06.09.2016р., провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №65942583 складала 13025 грн, внаслідок чого з урахуванням приписів ст.118 Статуту залізниць України розмір штрафу становить 65125 грн (13025 * 5).
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами п.6 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
З урахуванням вищенаведеного, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону №65942583 не перевищувало його вантажопідйомність та не загрожувало безпеці руху на залізниці, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшення штрафу до трьох провізних плат, а саме до 39075 грн.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За приписами п.4.3 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, судовий збір в сумі 1378 грн, сплачений Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметсплав», м.Тернопіль про стягнення штрафу в сумі 65125 грн, задовольнити частково.
Зменшити розмір стягуваної суми штрафу до 39075 грн.
Стягнути з Товаристова з обмеженою відповідальністю «Укрметсплав» (46001, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.А.Живова, буд.15А, код ЄДРПОУ 36637261) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» (49602, м.Дніпро, ОСОБА_3, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 39075 грн, а також судовий збір в сумі 1378 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
У судовому засіданні 14.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 20.02.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця