14 лютого 2017 року Справа № 908/1501/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Шевчук С.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Радіонова О.О., Зубченко І.В.)
на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 25.07.2016 (суддя Науменко А.О.)
у справі№ 908/1501/16 Господарського суду Запорізької області
за позовомКомунального підприємства "Водоканал"
доУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"
простягнення 9483,99 грн.,
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі №908/1501/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016, у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Водоканал" до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення 9483,99 грн. заборгованості відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши подану вдруге касаційну скаргу (від 10.10.2016 № 10175) та додані до неї документи, встановила наступне.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 105 ГПК України набрала законної сили 06.09.2016, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 26.09.2016. Касаційну ж скаргу, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії скарги з відтисками штампів судів, подано Приватним підприємством "Солара 2007" до суду вперше 12.10.2016, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 у даній справі касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/1501/16 та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів надіслання скарги на адресу відповідача у справі: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22. У вказаній ухвалі суд звернув увагу скаржника на необхідність підтвердження належними доказами викладених у клопотанні про відновлення строку на касаційне оскарження обставин щодо дати отримання примірника оскаржуваної постанови (13.09.2016, як стверджував заявник) та неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку.
Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся 06.01.2017, тобто через півтора місяці дня винесення ухвали про повернення скарги (поданої вперше) без розгляду, додавши доказ надіслання поштового відправлення на адресу УДППЗ "Укрпошта" 01001 - фіскальний чек від 03.01.2017 № 0353.
Як вбачається з клопотання про поновлення строку, скаржник в обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 вказує, що представник підприємства не був присутнім в судовому засіданні апеляційного господарського суду при винесенні оскаржуваної постанови, а тому мотиви відмови у задоволенні апеляційної скарги йому стали відомі лише після отримання примірника оскаржуваної постанови та ретельного її аналізу. Наведене, на думку заявника, перешкоджало поданню касаційної скарги у визначений ст. 110 ГПК України строк. При цьому скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови від 06.09.2016 ним отримано 13.09.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
На думку колегії суддів, скаржник належним чином не обґрунтував клопотання про поновлення пропущеного строку та не зазначив жодної поважної причини його пропуску крім посилання на отримання примірника оскаржуваної постанови 13.09.2016, тобто в межах строку на касаційне оскарження. При цьому скаржником не додано жодних належних доказів на підтвердження викладених обставин щодо отримання примірника ухвали апеляційного суду від 06.09.2016 лише 13.09.2016, як то копії конверта, в якому надійшов примірник вказаної ухвали, із відміткою поштового штемпеля.
Матеріалами справи (відмітка суду на звороті ухвали) підтверджується надіслання судом копій оскаржуваної ухвали сторонам у справі, в тому числі і позивачу, 08.09.2016, тобто в межах 3-денного строку, встановленого ст. 87 ГПК України.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень з інтернет-адреси http//:www.reyestr.court.gov.ua /Review/61135180, в якому вказано дату надіслання судом тексту судового рішення до реєстру - 07.09.2016, дату реєстрації 08.09.2016 та дату оприлюднення - 13.09.2016. Тобто, як вбачається з вказаних відомостей, текст постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 908/1501/16 розміщений на веб-порталі судової влади 13.09.2016 та знаходився у відкритому доступі, тобто з цієї дати відповідач міг ознайомитись з його змістом.
Відповідно до п. п. 13, 14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Постановою КМ України від 25.05.2006 № 740, електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення. Електронні копії судових рішень, що підлягають негайному виконанню, надсилаються адміністраторові Реєстру відповідальною особою апарату суду відразу після їх ухвалення (постановлення). У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення.
Згідно з п. 9 вказаного Порядку адміністратор Реєстру забезпечує функціонування Реєстру, зокрема, оновлення його інформаційних ресурсів та бази даних, цілодобовий загальний та повний доступ фізичних і юридичних осіб до електронних копій судових рішень через офіційний веб-портал судової влади.
Крім того скаржник мав можливість ознайомитись з матеріалами справи як сторона у справі, зняти копії і звернутись до суду з клопотанням про видачу додаткового примірника постанови. Як вбачається з матеріалів справи, про дату і час розгляду апеляційної скарги - 06.09.2016, позивач, який виступав заявником апеляційної скарги, повідомлявся судом належним чином. В матеріалах справи (а.с. 86) міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 25.08.2016.
Скаржником також не надано належних доказів того, що у нього не було можливості невідкладно усунути недоліки скарги, визначені ухвалою суду касаційної інстанції від 21.11.2016 (щодо надання доказів надіслання копії скарги відповідачу на адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22), зважаючи, що повторно скаргу подано 06.01.2017.
Отже, скаржником не надано жодних належних доказів того, що у нього не було можливості звернутися з касаційною скаргою у визначений строк, в той час як за загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
За таких обставин колегія суддів вважає, що скаржником не підтверджено наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги та зволікання з усуненням недоліків касаційної скарги, а тому згідно з приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Відхилити клопотання Комунального підприємства "Водоканал" про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 908/1501/16.
2. Повернути Комунальному підприємству "Водоканал" касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №908/1501/16 та додані до неї документи без розгляду.
Головуючий суддяО.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
С.Р. Шевчук