16 лютого 2017 р. К/800/3757/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги представника ОСОБА_1 - Острицького Андрія Олеговича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 р. у справі № 487/4253/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати за позивачем право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, до якого включені: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за участь в антитерористичній операції та одноразова грошова допомога при звільненні;
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Миколаївській області, які полягають у відмові позивачу в обчисленні розміру раніше призначеної пенсії з 25 лютого 2016 року з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за участь в антитерористичній операції та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року № 1190 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 25 лютого 2016 року в розмірі, який обчислений на підставі названої вище довідки військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року № 1190;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2016 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та не включення до складової частини грошового забезпечення при розрахунку розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за участь в антитерористичній операції та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених в довідці військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року за № 1190 про додаткові види грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплачувати позивачу з 28 липня 2016 року пенсію, обчислену із грошового забезпечення, з урахуванням складових, зазначених в названій довідці військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року за № 1190. Позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 25 лютого 2016 року залишені без задоволення. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в обчисленні розміру призначеної ОСОБА_1 з 25 лютого 2016 року пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за участь в антитерористичній операції та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року за № 1190 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 25 лютого 2016 року в розмірі, обчисленому з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених в довідці військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року за № 1190, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за участь в антитерористичній операції та одноразової грошової допомоги при звільненні. В іншій частині відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 р. в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Частиною другою статті 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведену норму процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішень в адміністративній справі не є позовною вимогою, оскільки така вимога не передбачена положеннями ч. 4 ст. 105 та ч. 2 ст. 162 КАС України. Назване питання вирішується за клопотанням позивача або за власною ініціативою суду. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є правом, а не обов'язком суду.
Оскільки, по справі не встановлені обставини, що свідчать про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Острицького Андрія Олеговича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька