09 лютого 2017 року м. Київ К/800/21113/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Донця О.Є.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі за позовом ТОВ "Ексклюзив-Л" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування прийнятих Львівською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів від 22.12.2015 № 209000011/2015/200272/2 та картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2015 №209140000/2015/00811.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів (косметична продукція), що ввозилися на територію України, прийняте необґрунтоване рішення щодо її коригування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 22.12.2015 № 209000011/2015/200272/2 та картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2015 №209140000/2015/00811.
У поданій касаційній скарзі Львівська митниця ДФС із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» та компанією ELISON COMPANY S.A. (продавцем) укладено контракт поставки товару №1143, відповідно до пункту 1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію, номенклатура, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.
Відповідно до пункту 3.3 Контракту загальна вартість контракту складає 10 000 000 Євро і є приблизною. Кінцева загальна вартість контракту визначається як сума вартості поставок всіх партій товару, що визначається на основі додатків до контракту (інвойсів), які є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна вартість контракту може корегуватися сторонами у відповідності з умовами даного контракту.
Пунктом 2.1 Контракту в редакції доповнень від 17.04.2015 № 1 зазначено, що товар поставляється продавцем на свій вибір на умовах FCA (Інкотермс-2010) або зі складу компанії ITL OMEGA SP. ZO.O. вул. Фабрична, 6/1, Мшонув 96-320, Польща, або зі складу компанії DEC-POL Sp. z о.о. вул. Ласчовецка, 12 Томашув Любельскій 22-600, Польща.
Згідно пункту 2.5 Контракту продавець надає разом з товаром наступні документи: 1) транспортний документ - CMR; 2) підписаний комерційний інвойс з печаткою; 3) експортну декларацію.
Відповідно до пункту 4.3 Контракту покупець здійснює оплату - 100% від загальної вартості партії товару, визначеної у відповідному додатку (інвойсі), не пізніше 120 банківських днів з дати отримання інвойсу по кожній партії товару.
Вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей щодо передачі товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту, перевезення Товару до України (пункт 2.1 Контракту).
18.12.2015 ТОВ «Ексклюзив-Л» подало для митного контролю та митного оформлення товару електронну митну декларацію № 209140000/2015/044239 на товар : 1) косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях фарби і окислювачі для волосся (не в аерозольній упаковці); 2) косметичні препарати для догляду за волоссям :шампуні ( не в аерозольній упаковці) в асортименті, згідно рахунків -фактур (інвойсів) №3,4,5,6,7,11 від 30.11.2015 із загальною заявленою митною вартістю 32883,83 євро. При поданні декларації декларантом було застосовано метод визначення вартості за ціною договору згідно з статтею 58 Митного кодексу України.
18.12.2015 на підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації ТОВ «Ексклюзив-Л» додано:
- декларацію митної вартостііз зазначенням в ній вартості товарів по кодах УКТЗЕД та транспортних витрат;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.11.2013 № 1143 та доповнення від 17.04.2015 № 1 до контракту;
- рахунки-фактури (інвойси) від 30.11.2015 № 3, 4, 5, 6, 7, 11;
- акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.12.2015 № 209140000/2015/044239;
-міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 17.12.2015 № 517156;
-книжку МДП (Carnet TIR) від 17.12.2015 № XX.77007291;
-довідку від 18.12.2015№ 68, що підтверджує вартість перевезення товару; прейскурант ('прайс-лист') виробника товару б/н від 20.11.2015р.;
-договір про надання послуг митного брокера б/н від 03.01.2012; заявку на перевезення вантажу № 18 від 16.12.2015р.;
-інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 17.12.2015;
-інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 17.12.2015; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 17.12.2015;
-інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 17.12.2015;
-декларації про походження товару від 30.11.2015 № 3, 4, 5, 6, 7, 11 та копію митної декларації країни відправлення від 17.12.2015 № 15PL30308Ы16CCDBBO;
-рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.12.2015 № 541.
Також між ФОП ОСОБА_3 ( перевізник) та ТОВ «Ексклюзив -Л» (замовник) укладено контракт №27-11/13 на перевезення вантажів автотранспортом у міжнародному сполученні. Відповідно до даного контракту Замовник доручає, а перевізник приймає для перевезення вантажі з України, країн СНД у країни Європи та у зворотному напрямку, згідно Заявки на кожне перевезення, що є невід'ємною частиною даного Контракту. Відповідно до пункту 3.1. Замовник перераховує на розрахунковий (валютний) рахунок Перевізнику вказану оплату, що приведена в заявці і є невід'ємною частиною Контракту.
На підтвердження здійснення перевезень позивачем додано копії: заявки від 16.12.2015 №18, довідки транспортних витрат від 18.12.2015 №68, прайс-листа, рахунка на оплату від 18.12.2015 №541, міжнародної товаро - транспортної накладної.
Під час розгляду зазначених документів митним органом встановлено, що декларантом до митного оформлення не подано договору на транспортні перевезення, а витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України не були включені у фактурну вартість товару. Митний орган сформував електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме: транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, інші платіжні та /або бухгалтерські документи, банківські платіжні документи, договір із третіми особами, рахунки про здійснення платежів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
На вимогу митного органу товариством листом від 18.12.2015 надано висновок експертного товарознавчого дослідження від 22.12.2015 №19-09/435, яким згідно інформації ціни зовнішнього ринку експертом підтверджено відповідність заявленої декларантом ціни на ввезений товар; договір на транспортні перевезення від 21.10.2013 №27-10/13 та додаток до висновку від 22.12.2015.
Не зважаючи на подані декларантом додаткові документи, 22.12.2015 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/200272/2.
Також, Львівською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00811.
Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товару як такого, що прийнято за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Поряд з цим, ні у вимозі декларанту про надання додаткових документів, ні у рішенні про коригування митної вартості відповідачем не вказано на розбіжності в поданих декларантом позивача документах, які б, на думку Митниці, впливали на значення складових митної вартості товарів та давали підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів.
Також, будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем під час судового розгляду в судах попередніх інстанцій не надано.
Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: