Справа № 802/1674/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представника позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності
представників відповідача - Черпітяк О.В., Кіт С.М., представники на підставі довіреностей
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У жовтні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, відповідно до наказу № 1029 від 11.08.2016 р. та на підставі направлення №361/1305 від 31.08.2016р. головним державним інспектором проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_5 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015р., за наслідком якої складено акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015 р. дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015 р." № 994/1305/НОМЕР_1 від 27.09.2016 р. (акт перевірки).
У акті перевірки зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, зазначених ФОП ОСОБА_5 у графі 5 додатку 4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік на суму 643494,76 грн., у зв'язку із невірним визначенням собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг, та включенням до складу витрат вартості набору інструментів та запасних частин, які не реалізовані та, відповідно, за які не отримано дохід, також не підтверджено документально напрямок використання даних матеріалів у господарській діяльності.
Так, наведені товарно-матеріальні цінності отримані ОСОБА_5 від ТОВ "Роберт Бош ЛТД" згідно товарних накладних: № R1502882 від 15.07.2015 р. (набір інструментів в кількості 2 шт.) на суму 747112,46 грн. в т.ч. ПДВ -124518,74 грн. та № R1505280 від 30.11.2015 р. (наклейки для ST BDC- 1 шт., , вставки для ST- 1 шт.) на суму 25081,25 грн., в т.ч. ПДВ - 4180,21 грн.
Згідно наданої в ході перевірки інформації, в залишках товарно-матеріальних цінностей, станом на 31.12.2015 р. зазначені ТМЦ не значаться.
Враховуючи вищевикладене перевіркою встановлено, що на порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України ФОП ОСОБА_5 завищено витрати за 2015 рік в сумі 643494,76 грн.
Як наслідок, у зв'язку з заниженням оподатковуваного доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, занижено й єдиний внесок на суму 16327,47 грн. та суму військового збору за 2015 рік - 9652,42 грн.
За наслідком проведеної перевірки та складеного акта податковим органом сформовано:
- податкове повідомлення - рішення № 0032321305 від 6.10.2016р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб , що сплачено фізичними особами за результатом річного декларування за основним платежем - 127449,7 грн., за штрафними санкціями 31862,43 грн.;
- податкове повідомлення - рішення № 0032401305 від 6.10.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за основним зобов'язаннями -9652,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2413,11 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0032061305 від 6.10.16 р., якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 16327,5 грн.
- рішення № 32071305 від 06.10.2016р. , яким застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 1632,75 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п.п.1.2,1.3 п.16.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7,ч.2 ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога - протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
Так, ФОП ОСОБА_5 у перевіряємий період здійснював такі види господарської діяльності: "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів", "Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів", що підтверджується договорами про надання послуг, актами здачі - приймання робіт, виписками із банківських рахунків.
В результаті здійснення фінансового-господарських операцій ФОП ОСОБА_5 включено до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік витрати в сумі 643 494, 76 грн., які не пов'язані з отриманням доходу.
Підставою для включення даної суми до таких витрат, стало придбання позивачем товарів на загальну суму 741 112,46 грн. (набір інструментів в кількості 2 шт., наклейки ST BDS) з метою використання їх у власній господарській діяльності.
Відповідач у акті вказує, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності на загальну суму 741 112,46 грн. не приймали участі в господарських операціях останнього і в залишках товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2015 року вони відсутні, в результаті чого завищено витрати в сумі 643 494 , 76 грн. та порушено п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України,
Наведені обставини і стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 164.1.3 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 ПК, визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, серед іншого належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Судом першої інстанції встановлено, що підтвердження задекларованих ФОП ОСОБА_5 витрат за 2015 рік в сумі 643 494 , 76 грн., під час перевірки податковим органом використано дані первинних бухгалтерських документів, а саме: товарних накладних, даних книги обліку доходів, банківських документів, складених у цілковитій відповідності до вищезазначених вимог законодавства.
Податковий орган не заперечує факту реальності господарських операцій позивача щодо придбання у 2015 році ТМЦ на загальну суму 741 112,46 грн. Відтак, податкові накладні і усі інші документи бухгалтерського обліку, які оформлялися позивачем при придбанні товарів відповідали вимогам як Податкового кодексу України так Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до пункту 20.1.9 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу
Судом першої інстанції слушно зауважено, що з метою об'єктивного встановлення стану залишків ТМЦ та їх руху у господарській діяльності позивача у періоді, що перевірявся, працівники контролюючого органів мали право вимагати від позивача в ході перевірки, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей , однак не вчинили даних дій.
В підтвердження наявності у позивача залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 643 494,76 грн. 05.10.2016 року позивачем здійснена інвентаризація ТМЦ, результати якої оформлено у вигляді складання акту контрольної перевірки матеріальних цінностей (основних засобів) станом на 05.10.2016 року (а.с.127).
До того ж, як зазначено в акті перевірки матеріальних цінностей, останні перебувають за адресою: м. Вінниця, вул. Молодіжна, 14, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, де в свою чергу орендує приміщення позивач для здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується договорами оренди №33 від 01.01.2014 року, №38 від 01.01.2015 року.
Таким чином, судом першої інстанції правильно зазначено, що вище зазначені документи підтверджують наявність у ФОП ОСОБА_5 залишку товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 643 494,76 грн. грн. та їх використання у господарській діяльності, що в свою чергу спростовує висновки перевірки податкового органу, а відтак, свідчить про правильність відображених позивачем у звітних документах витрат за 2015 рік.
Щодо встановлених податковим органом порушень, внаслідок яких занижено й єдиний внесок та військовий збір, то останні є наслідком заниження оподаткованого податку на доходи фізичних осіб.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій, податкове повідомлення рішення та вимогу про сплату боргу, оскільки правомірність їх прийняття не підтверджена під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23 лютого 2017 року.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.