ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
20 лютого 2017 року 12:19 № 826/5983/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доКиївської міської ради
провизнання протиправним та скасування рішення від 17.03.2016 №237/237 в частині,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 лютого 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання нечинним та скасування пункту 1 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пунктом 1 оскаржуваного рішення Київської міської ради в порушення приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» заборонено продаж алкогольного пива у скляних пляшках, ПЕТ-пляшках та алюмінієвих банках у тимчасових спорудах торговельного призначення, реалізацією чого займається позивач, як суб'єкт господарювання. Так, за твердженням позивача, у силу частини третьої статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачено право органів місцевого самоврядування на встановлення обмежень продажу пива виключно на час проведення масових заходів. При цьому, позивачем наголошено, що ані Законом України «Про місцеве самоврядування», ані жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено повноважень Київської міської ради на встановлення заборон і обмежень у сфері торгівлі пива, винами столовими, алкогольним та слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у Київської міської ради повноважень. Крім того, за твердженнями відповідача, наявними у матеріалах справи доказами не підтвердженого наявного порушеного у позивача права або охоронюваного законом інтересу.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Пунктом 1 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068, з метою вирішення питань впорядкування розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на території м. Києва Київська міська рада вирішила заборонити продаж алкогольних напоїв у тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в місті Києві.
Вважаючи вказане положення таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили, а свої права та охоронювані законом права та інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені у положеннях статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (частина восьма статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підтвердження наявного у позивача порушеного права та охоронюваного законом інтересу останнім зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює продаж алкогольного пива у скляних пляшках, ПЕТ-пляшках та алюмінієвих банках у тимчасових спорудах торговельного призначення, на підтвердження чого у матеріалах справи, зокрема, міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким серед видів діяльності позивача вказано, у тому числі, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11) та роздрібну торгівлю напоями в спеціалізованих магазинах (47.25).
Як було зазначено вище, в якості підстави для звернення з даним позовом до суду позивач вказує про невідповідність оскаржуваного пункту 1 рішення Київської міської ради приписам Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
У той же час, суд звертає увагу, що постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №826/6542/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, та від 07.11.2016 у справі №826/6014/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, предметом розгляду вже був пункт 1 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».
За результатами розгляду вказаних адміністративних справ судом визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».
Таким чином, наразі вказаним судовими рішеннями, які у відповідності до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрали законної сили, вже визнано протиправним та скасовано положення рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237, яке є предметом розгляду в адміністративній справі №826/5983/16. Відтак, фактично заявлений предмет позову станом на момент судового розгляду припинив своє існування.
Крім того, враховуючи те, що оскаржувані положення рішення Київської міської ради від 17.03.2016 №237/237 охоплюють невизначене коло осіб, а постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №826/6542/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, та від 07.11.2016 у справі №826/6014/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, вже вирішено питання щодо законність даних положень, ухвалення інших рішень за позовами інших осіб з цього самого питання призведе до правової невизначеності у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2015 у справі №875/36/15 (А/800/34/15).
Беручи до уваги все викладене вище, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 72 та 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.