ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 січня 2017 року № 826/10874/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України щодо відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України включити позачергово ОСОБА_1 до списку осіб, які допущені до найближчого іспиту та прийняти іспит у ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення щодо відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є незаконним, оскільки ОСОБА_1 під час іспиту перебувала у хворобливому стані, не могла зосередитись на складанні іспиту, а тому дала недостатню кількість правильних відповідей під час іспиту.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву.
Відповідача заперечував щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники сторін, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату, який було призначено на 07 червня 2016 року.
Відповідно до повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту 07 червня 2016 року ОСОБА_1 рішенням від 15 червня 2016 року №1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного рішення та звернулася до Суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» N 3425-XII (надалі - Закон №3425-XII) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
У відповідності до частини першої статті 10 Закону N 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Згідно з пунктом 3 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №923 (надалі - Положення №923), основними завданнями комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Порядок складання особами кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Комісією встановлюється Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 926/19664 (надалі - Порядок №1905/5).
У відповідності до пункту 2 Порядку, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (надалі - Комісія): приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту; проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату (далі - особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації).
Відповідно до п. 20 Порядку №1905/5, об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Згідно з п.п. 22, 24 Порядку №1905/5, кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань. Електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Пунктом 26 Порядку №1905/5, перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації.
Згідно з п.п. 31, 32, 36, 40 Порядку № 1905/5, оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти двох балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Практична частина електронного анонімного тестування вважається виконаною, а особа такою, що склала кваліфікаційний іспит, якщо за результатами її виконання набрано не менше сорока балів.
Як зазначає позивач, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування вона набрала 47 балів.
Пунктом 45 Порядку №1905/5 передбачено, що комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона під час іспиту перебувала в хворобливому стані та не могла в повній мірі зосередитись на складанні відповідей, не мала можливості покинути аудиторію для приймання ліків, а тому рішення щодо відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Так, до суду надано консультаційний висновок спеціаліста КЗ «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова» ОСОБА_2 від 06.06.2016 року, в якому зазначено, що встановлено діагноз ВСД за гіпертонічним типом, вегето-судинна криза.
Водночас, Суд зазначає, що з необхідних 72 балів, позивачем з теоретичної частини електронного анонімного тестування набрано лише 47 балів, що зумовило системою недопуск до практичної частини, а тому, як наслідок, позивачем не складено іспит.
З огляду на зазначене, у Суду відсутні підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1, оскільки Вища кваліфікаційна комісія нотаріату міністерства юстиції України діяла у межах повноважень та на підставі чинного законодавства України.
Відповідно до п.51 Порядку №1905/5 особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до наступного його складання не раніше ніж через рік за поданням відповідного головного територіального управління юстиції.
Суд зазначає, що доводи позивача щодо хворобливого стану не беруться Судом до уваги, оскільки до матеріалів справи надано довідку, що вона зверталась до медичного закладу напередодні 06.06.2016 року, а отже доказів того, що її стан здоров'я погіршився 07.06.2016 року під час складання іспиту не надано.
В матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що під час іспиту позивач не повідомляла членів Комісії про погане самопочуття та на стан здоров'я.
Враховуючи, що приписами Порядку №1905/5 передбачено можливість через рік повторно складати іспит та підсумовуючи вищевикладені висновки, Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України включити позачергово ОСОБА_1 до списку осіб, які допущені до найближчого іспиту та прийняти іспит у ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді К.М. Кобилянський
А.С. Мазур