Справа № 815/22/17
22 лютого 2017 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду звернулось Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі УПФ) з позовом до ОСОБА_1, зазначивши, що у порушення діючого законодавства відповідач вчасно не сплатила за 2010 рік страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1641,60 грн.. Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до п.7 ст.13 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон України №2464-VI) забезпечують збір та ведення обліку страхових коштів, контролюють повноту та своєчасність їх сплати. Оскільки відповідач добровільно не сплатив страхові внески, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1641,60 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення боргу з відповідача, якій виник у ньго при здійсненні підприємницької діяльності у якості ФОП, позивач зазначив, що відповідно до ст.52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. В постанові Верховного суду України від 04.12.2013 року по справі №6-125цс13 зазначено, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Позивач надав до суду клопотання у якому просив розглянути дану справу без участі його представника у порядку письмового провадження.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причини не явки суду не повідомив, був повідомлена про час та день слухання справи належним чином та своєчасно.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон України №1058-IV) та Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон України № 2464-VI).
Закон України № 2464-VI набрав чинності з 01.01.2011 року. Цим Законом запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2011 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст.ст. 17, 20 Закону України №1058-IV, ст.ст.6,7 №2464-VI страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Судом встановлено, що предметом стягнення з відповідача в даній справі є заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1641,60 грн., яка виникла під час здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
ФОП ОСОБА_1 з 06.06.2003 року перебувала на обліку в управлінні УПФ як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно даних ЄДРЮО,ФОП та громадських формувань 24.07.2014 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 номер запису 25520060004001996.
Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем вчасно страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у неї виникла заборгованість у сумі 1641,60 грн.
Позивач на адресу відповідача направив вимогу про сплату боргу №Ф-112У від 15.10.2014 року на суму 1641,60 грн. за 2010 рік. Проте відповідач не сплатила заборгованість по сплаті страхових внесків за вимогою, у зв'язку з чим заборгованість складає 1641,60 грн.
Статтею 14 Закону України №2464-VI встановлено, що обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладений на Пенсійний фонд та його територіальні органи, яким згідно п.7 ст.13 Закону надане право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, а також згідно п.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення " Закону заборгованість по страховим внескам.
З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч.6 ст.128, 159-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1641,60 гривень.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Катаєва Е.В.