21 лютого 2017 року Справа № 810/3952/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 № 0011151701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 138917,84 грн. з яких: 111134,27 грн. - за основним платежем; 27783,57 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.04.2015 № Ф-0010251701, згідно з якою податковий орган вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 75692,15 грн.;
рішення від 15.05.2015 № 0011161701, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 6614,97 грн.
В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вимоги про сплату боргу (недоїмки) податковим органом покладено твердження, що базується на даних акта перевірки про заниження позивачем об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за рахунок включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, коштів, сплачених певним контрагентам за надані послуги. Податковий орган стверджував, що вказані послуги контрагентами в дійсності не надавались, господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди; витрати на придбані товари не підтверджуються документально.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, а висновки податкового органу вважає безпідставними, господарські операції мали реальний характер - послуги надані контрагентами в повному обсязі і оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій визнати протиправними і скасувати.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.
У призначений для розгляду справи день і час до суду з'явився представник відповідача, позивач до суду не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення, вимога та рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.
За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою суду постановив про розгляд справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що зареєстрована 01.06.2007 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 23550000000005460), як платник податків перебуває на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; надання комбінованих офісних адміністративних послуг; оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням (основний); купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
У квітні 2015 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (акт перевірки від 24.04.2015 № 153/1006-1701/НОМЕР_3).
За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства:
пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні загального оподатковуваного доходу на загальну суму 667916,68 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік - на суму 612916,68 грн.; за 2014 рік - на суму 55000,00 грн., та призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 111134,27 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік - на суму 102884,27 грн.; за 2014 рік - на суму 8250,00 грн.;
пункту 1 статті 1; пункту 4 та 5 статті 4; пункту 2 та 3 статті 7; пункту 11 статті 8; статті 9 Закону України "Про збip та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 75692,15 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік - на суму 56607,15 грн.; за 2014 рік - на суму 19085,00 грн.
Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання послуг з охорони, прибирання приміщень, прилеглої території та надання інших послуг на підставі договорів, укладених з контрагентами - ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н".
На думку посадових осіб податкового органу, господарські операції із зазначеними контрагентами не мали реального характеру (послуги не надавалися, роботи не виконувались), адже операції не мають розумної економічної або ділової мети, а контрагенти не мають для виконання зобов'язань за вказаними договорами адміністративно-господарських можливостей, в них відсутні основні фонди та трудові ресурси тощо.
За результатами перевірки Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області прийняла:
податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 № 0011151701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 138917,84 грн. з яких: 111134,27 грн. - за основним платежем; 27783,57 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.04.2015 № Ф-0010251701, згідно з якою податковий орган вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 75692,15 грн.;
рішення від 15.05.2015 № 0011161701, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 6614,97 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вимогою та рішенням позивач оскаржив їх до суду.
З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача докази на підтвердження фактів придбання товарів (робіт, послуг), а також витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо вказаних контрагентів.
Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.
1. Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ".
У березні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "СІБОЛ" (виконавець) укладено договір про надання послуг (виконання робіт) від 27.03.2013 № 2703/13, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати послуги з прибирання приміщень та території позивача, послуги з комплексного сантехнічного обслуговування, обслуговування мереж електропередач та електрообладнання, профілактичне обслуговування протипожежної системи будівель, наладка і обслуговування обладнання і при потребі проведення роботи з поточного ремонту об'єктів, що розташовані за адресою: м. Київ, пр. Червоногвардійський, буд. 2-А, а позивач зобов'язувався прийняти дані послуги та оплатити їх.
Позивач стверджував, що у період з квітня 2013 року по січень 2014 року ТОВ "СІБОЛ" надало йому послуги на загальну суму 217916,68 грн., у тому числі ПДВ - 43583,33 грн.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання послуг позивач надав суду лише копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких перелічений спектр послуг, що надавався ТОВ "СІБОЛ" позивачу (від прибирання приміщень та території, комплексного сантехнічного обслуговування та обслуговування систем протипоженоїбезпеки до технічного обслуговування та моніторингу мережі Інтернет) на загальну суму 217916,68 грн., у тому числі ПДВ - 43583,33 грн.
Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "СІБОЛ", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами. Усі представлені акти є абсолютно тотожними, відомості про зміст наданих послуг викладені абстрактно, одиниця виміру усіх видів послуг - "одна послуга".
В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 217916,68 грн., у тому числі ПДВ - 43583,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
Будь-яких інших документів, що підтверджують реальність господарських операцій, позивач суду не надав.
З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "СІБОЛ" суд встановив наступне.
Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 30.08.2010 (номер запису в ЄДР № 10701020000041055); засновник і керівник - ОСОБА_2 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником інших контрагентів позивача - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", з яким позивач також здійснював господарську діяльність); заявленими видами діяльності за КВЕД є: інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). ТОВ "СІБОЛ" припинено 16.12.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170015036028).
Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві (акт від 03.04.2014 № 1011/26-55-22-07/37265968 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СІБОЛ" щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень - лютий 2014 року в якому зазначено: "Оперативним управлінням ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві надано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, в якому зазначено, що місцезнаходження ТОВ "СІБОЛ" м. Запоріжжя, прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).
Крім того суд встановив, що СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам які внесені до ЄРДР за № 32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з ФОП та підприємствами, що містять ознаки фіктивності у тому числі і ТОВ "СІБОЛ", що призвело до не сплати податків в особливо великих розмірах.
За результатами аналізу податкової звітності, враховуючи широкий спектр діяльності позивача встановлено, що у ТОВ "СІБОЛ" працює одна особа (ОСОБА_2, який є керівник, головний бухгалтер та засновник), звіти про суми нарахованої заробітної плати та баланс (фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства) до податкового органу не подавалися, відсутні основні фонди, декларація з податку на прибуток за 2013 рік яка зареєстрована 28.02.2014 № НОМЕР_4 подана з нульовими показниками.
Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "СІБОЛ" з приводу придбання робіт (послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).
2. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" суд встановив наступне.
У березні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" (виконавець) був укладений договір від 29.03.2013 № 29-03/13 про надання послуг охорони, згідно з яким виконавець зобов'язувався забезпечити охорону будівель, приміщень та території, яка знаходяться за адресою: м. Київ, пр. Червоногвардійський, буд. 2-А, а позивач зобов'язувався прийняти дані послуги та оплатити їх.
Додатковою угодою від 31.12.2013 № 1, строк дії вказаного договору було продовжено на 2014 рік та змінено розмір вартості послуг з 01.02.2014, який складає 46000,00 грн. на місяць.
Позивач стверджував, що у період з квітня 2013 по січень 2014 року ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" надало позивачу послуги охорони на загальну суму 540000,00 грн., у тому числі ПДВ - 90000,00 грн.
На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з надання послуг позивач надав суду лише копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 540000,00 грн., у тому числі ПДВ - 90000,00 грн.
В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" кошти у загальній сумі 540000,00 грн., у тому числі ПДВ - 90000,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
Будь-яких інших документів, що підтверджують реальність господарських операцій, позивач суду не надав.
Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.
З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" суд встановив наступне.
Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРБЕНА-Н" є юридичною особою, що зареєстрована 03.05.2012 (номер запису в ЄДР № 10701020000046348); засновник і керівник - ОСОБА_2 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "СІБОЛ", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; діяльність приватних охоронних служб (основний); загальне прибирання будинків; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; юридичну особу припинено 29.10.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170013036027) .
Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.
За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (чисельність працюючих відсутня), технічні та технологічні можливості для надання послуг відсутні.
Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" з приводу надання послуг не мали реального характеру (є фіктивними).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з безпідставним включенням позивачем витрат які не відносяться до виробничих по ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).
Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про фіктивність господарських операцій, який покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи (договори, акти виконаних робіт-послуг), якими оформлено взаємовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", з приводу надання послуг мають фіктивний характер, відображують події, які в дійсності не відбувались.
З приводу визначення відповідачем податкових зобов'язань позивача з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
В силу положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 04.07.2013) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").
Тобто, норма пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України є відсилочною, яка вказує на те, що витрати фізичної особи-підприємця, яка не є платником податку на прибуток, але подає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю, формується у тому ж порядку, що і у платників податку на прибуток.
Так, пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
Відповідно до пункту 138.2 статі 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду та підтверджені відповідними документами.
Оскільки твердження позивача про реальність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та контрагентами ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", не були підтверджені під час судового розгляду, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 № 0011151701, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування".
Оскільки в основу тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладено ті ж факти, що й лягли в основу тверджень про порушення вимог пунктів 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (заниження оподатковуваного доходу за рахунок завищення витрат), вимога про сплату боргу (недоїмки) від 24.04.2015 № Ф-0010251701, згідно з якою податковий орган вимагає від позивача сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнята податковим органом правомірно.
Це означає, що віднесення позивачем до складу витрат коштів, сплачених ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" в оплату за надані послуги, вчинено позивачем незаконно, а податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 № 0011151701, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 24.04.2015 № Ф-0010251701 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.05.2015 № 0011161701 прийняті податковим органом правомірно.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.