16 лютого 2017 року Справа № 915/1435/16
За позовом: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”
54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальностю "Соляні"
54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6.
Про: стягнення заборгованості в сумі 9031,44 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.
Позивач 23.12.2016 року звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 9031,44 грн. вартості витрат води.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов п.п. 4.3.10 договору № А/571 на централізоване водопостачання та водовідведення від 26.03.2015 року; акту про порушення № 00283 від 27.07.2016 року; рахунку № 80260060 від 27.07.2016 року на суму 9031,44 грн.; претензії від 02.11.2016 року вих. № 2749/36 на суму 9031,44 грн., відповіді на претензію від 08.11.2016 року № 2/577; норм пунктів 3.2, 3.4, 4.3, 13.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, п. 2.18 Тимчасових правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві від 22.04.2010 року за № 45/10, затверджених рішенням Миколаївської міської ради; ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та мотивовані тим, що позивачем було виявлено біля першого під'їзду житлового будинку № 2 "В" по вул. Архітектора Старова, самовільно підключену трубу до внутрішньобудинкової водопровідної мережі в підвальному приміщенні. З зазначеної труби здійснювався полив подвір'я, клумб, городу належного відповідачу. Вказане порушення було виявлено 27 липня 2016 року, про зазначений факт фахівцями позивача було складено акт про порушення № 00283. На підставі вказаного акту про порушення відповідачеві було виставлено рахунок № 80260060 від 27.07.2016р. на суму 9031,44 грн. витрат води за період з 27.06.2016р. по 27.07.2016р., який не оплачений відповідачем.
Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову мотивуючи таким: копія акту про порушення від 27.07.2016 року № 00283, додана позивачем до позовної заяви, не відповідає оригіналу даного акту, наданого представнику відповідача, а саме, в копії акту, наданого позивачем зазначено: «обстеження жилого дома (самовольная врезка)», а також, що будинок належить «ЖЕКу ООО «Соляные»», тоді як в оригіналі акту такі відомості відсутні. При визначенні відповідача в якості споживача послуг, позивач посилається на договір на централізоване водопостачання та водовідведення від 26.03.2015р. №А/571, укладений між позивачем та відповідачем. Будь-яких договорів щодо отримання послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню за адресою: вул.Архітектора Старова, 2В між позивачем та відповідачем не укладалось та фактично послуги не отримувались. При здійсненні розрахунку позивачем застосовано переріз (діаметр) труби - 20 мм, тоді як в акті про порушення зазначено, що фактичний вихідний діаметр, який міг несанкціоновано використовуватись, складав - 15 мм.
16.02.2017 року позивачем до канцелярії суду надані додаткові пояснення по справі в яких підприємство вказує, що дійсно акт №00283 від 27.07.16р. складався не під копірувальний папір і представник Водоканалу, що заповнював цей акт, деякі відомості заповнив в різних рядочках, але акти які є у сторін містять по суті одну й ту ж інформацію: номер акту, дата складання акту, за якою адресою виявлено порушення, в чому полягає порушення, та містить підписи представників Водоканалу та ТОВ "Соляні". Позивач зазначає, що додатком № 2 до договору є Дислокація житлових будинків по ТОВ "Соляні", в якій під номером 82 вказаний будинок № 2 "В" по вул. Арх. Старова, також додатком до договору є "Схема розмежування мереж водопровідно-каналізаційних мереж між ТОВ "Соляні і МКП "Миколаївводоканал" за адресою: вул. Архітектора Старова, 2 "В". Відповідно до зазначеної схеми, межою відповідальності сторін по водопровідній системі є стіна будинку. Щодо незгоди відповідача, відносно здійсненого розрахунку, позивач пояснює, що в місці приєднання труби її діаметр складає 20 мм після вентиля діаметром 20 мм, йде труба діаметром 15 мм, про що в акті № 00283 про порушення від 27.07.16, зазначено: діаметр труби вводу 20 мм. Відповідно до п.п. 3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (від 27.06.08 №190) "У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу".
16.02.2017 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -
встановив:
26 березня 2015 року між сторонами був укладений договір № А/571 “на централізоване водопостачання та водовідведення” згідно з предметом якого позивач, як виробник, зобов'язався надавати споживачу, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в точках розподілу відповідно до умов цього договору, а позивач, як споживач, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату Послуг на умовах цього договору, дотримуватися Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі за текстом - Правила користування), Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві (далі за текстом - Тимчасові правила), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі за текстом - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва (далі за текстом - Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Пунктом 2.4 договору учасники передбачили, що виробник забезпечує якість питної води відповідно до чинних державних стандартів або з відхиленнями від них згідно тимчасових дозволів, наданих органами Держспоживстандарту та Міністерства охорони здоров'я.
За умовами п. 2.5 договору споживач під час користування послугами з централізованого водовідведення забезпечує скид (відведення) стічних вод в межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 3.1.7 договору при виявленні витоку води в мережах споживача внаслідок їх пошкодження або нераціональне водокористування, втручання у роботу засобів обліку, зняття (порушення) з них пломб, та інше, розрахунок витрат води здійснюється відповідно до вимог Правил користування.
Згідно з п. 4.3.10 договору споживач зобов'язаний забезпечувати за рахунок власних коштів належну експлуатацію та утримання, здійснювати профілактичний та аварійний ремонт водопровідних і каналізаційних мереж, санітарно-технічних приладів, водопровідних і каналізаційних приладів, водопровідних і каналізаційних вводів, запірної арматури, вузла обліку, засобу обліку стоків, підкачуючих приладів, які належать споживачу на праві власності, праві повного господарського відання, оперативного управління та виконувати вимоги Виробника з цього приводу.
Пунктом 5.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 5.5 договору сторони встановили межі відповідальності за стан та обслуговування систем водопостачання і водовідведення які визначаються у додатку № 1 «акт розмежування балансової належності» до цього договору.
В пункті 10.1 сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до "31".12.2015р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Як вбачається з матеріалів справи 27.07.2016 року представниками відділу з контролю за водокористуванням міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» під час обстеження житлового будинку по вул. Архітектора Старова 2-В, було виявлено, самовільне підключення труби до внутрішньобудинкової водопровідної мережі в підвальному приміщенні для поливу подвір'я, клумб, городу, що визначено порушенням пунктів 3.2 та 4.2 Правил водокористування - самовільне підключення.
Згідно виявленого порушення фахівцями позивача було складено акт про порушення № 00283 від 27.07.2016 року в присутності уповноваженої особи відповідача - ОСОБА_3, яка згідно Додатку № 4 до договору № А/571 є відповідальною особою відповідача за експлуатацію водопровідно-каналізаційних мереж в житлових домах. Вказаний акт підписано даною особою без зауважень.
На підставі акту про порушення № 00283 позивачем 27.07.2016р. відповідачу було виписано рахунок на оплату вартості води внаслідок самовільного використання в сумі 9031,44 грн. Вказаний рахунок отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача ОСОБА_3
Також матеріали справи свідчать, що 02.11.2016 року позивач скерував відповідачу претензію в якій, посилаючись на умови договору № А/571, акт про порушення № 00283, рахунок № 80260060, ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 4.3, 3.2, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, просив останнього протягом семи днів від дня отримання даної претензії оплатити заборгованість у сумі 9031,44 грн., перерахувавши кошти на поточний рахунок МКП “Миколаїввдоканал” № 26009412783 в АТ “ОСОБА_4 Аваль”, МФО 380805, код за ЄДРПОУ 31448144.
На претензію, відповідач надав позивачу відповідь за № 2/577 від 08.11.2016 року, в якій зазначив, що вимоги МКП “Миколаїввдоканал” є необґрунтованими, оскільки, по-перше, невірно здійснений розрахунок, по-друге, мешканцями будинку обмежено доступ працівникам відповідача до частин мережі де здійснено самовільне підключення.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з товариства вартості витрат води внаслідок самовільного підключення споживача до мережі водопостачання позивача.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, нормами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Підставою позову виступили: договір № А/571 на централізоване водопостачання та водовідведення від 26.03.2015 року, акт про порушення № 00283 від 27.07.2016 року з рахунком № 80260060 від 27.07.2016 року на суму 9031,44 грн. та норми ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, виходячи з наступного:
Абзацем 4 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення вартості витрат води внаслідок самовільного підключення до мережі водопостачання, посилається на договір № А/571 26 березня 2015 року за яким надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно з підпунктом 4.3.10 якого споживач зобов'язаний забезпечувати за рахунок власних коштів належну експлуатацію та утримання, здійснювати профілактичний та аварійний ремонт водопровідних і каналізаційних мереж, санітарно-технічних приладів, водопровідних і каналізаційних приладів, водопровідних і каналізаційних вводів, запірної арматури, вузла обліку, засобу обліку стоків, підкачуючих приладів, які належать споживачу на праві власності, праві повного господарського відання, оперативного управління та виконувати вимоги виробника з цього приводу.
Згідно до п. 13.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України споживачі зобов'язані дотримуватися Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, тримати в належному технічному стані внутрішньобудинкові, дворові і внутрішньоквартальні мережі, споруди і пристрої, що перебувають у них на балансі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
За договором № А/571 відповідач дійсно виступає споживачем зазначених послуг, саме за умовами п. 2.1 якого відповідач, як споживач, взяв на себе обов'язки дотримуватись Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а також норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Розділом 1 договору сторони обумовили, що точка розподілу - місце передачі послуги від однієї сторони до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
У додатку № 2 «Дислокація об'єктів» до договору № А/571 від 26.07.2015 року, який є невід'ємною частиною цього договору, підписаний обома сторонами та скріплений печатками установ, учасники дійшли згоди про найменування 6 об'єктів, які саме облаштовані вищенаведеними приладами обліку за наступними адресами: Проспект Героїв Сталінграда 97Б, Проспект Героїв Сталінграда 16, Проспект Героїв Сталінграда 18, Проспект Героїв Сталінграда 19, вул.Архітектора Старова 6, вул.Архітектора Старова 10.
Акт № 00283 «про порушення» від 27.07.2016 року, на підставі якого позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги, має запис про обстеження об'єкту за адресою: вул.Архітектора Старова, 2-В.
Об'єкт за такою адресою відсутній у додатку № 2 до договору № А/571, судом же встановлено, що сторони не вносили зміни до договору, щодо підключення нових (додаткових) об'єктів (підпункт 4.4.2, пункт 8.8 договору). Будь-яких договорів щодо отримання послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню за адресою: вул.Архітектора Старова, 2-В між позивачем та відповідачем, як споживачем, не укладалось та фактично послуги не отримувались.
При цьому умовами договору № А/571 передбачено: що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства (п. 5.1); виробник має право припинити споживачу подачу води у разі самовільного приєднання до комунальної водопровідної мережі або мережі водовідведення (п. 6.3.5); представник виробника має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником виробника порушень вимог Правил користування та умов цього договору актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника виробника та споживача. Якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником виробника і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Споживач має право оскаржити такий акт протягом трьох календарних днів шляхом направлення листа із своїми зауваженнями, із посиланням на відповідні норми діючого законодавства України, та пропозиціями на ім'я керівника виробника. У разі, якщо споживач не скористався своїм правом на оскарження акту, оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також є підставою для розрахунків за водокористування згідно з Правилами користування (п. 8.5).
Отже, є хибним посилання позивача на порушення відповідачем, як споживачем у спірних відносинах, умов п. 4.3.10 договору № А/571 від 26.07.2015 року.
Що ж стосується акту про порушення № 00283 від 27.07.2016 року, то слід зазначити наступне:
Копія акту про порушення № 00283 від 27.07.2016 року, яка надана відповідачем до відзиву, має відмінності від копії акту про порушення № 00283 від 27.07.2016 року, яка була надана позивачем до позову.
В судовому засіданні представники обох сторін це не заперечили, позивач пояснив це тим, що акт складався не під копірку, тому екземпляри мають незначні відмінності.
Разом із тим судом встановлено, що по-перше, примірник відповідача не підписаний представниками відділу з контролю за водокористуванням міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”, по-друге, засідання комісії з розгляду акту, проведення якої було призначено на 29.07.2016 року за адресою м.Миколаїв, вул.Чигрина, 161 каб. № 11 (п. 5 акту) фактично не проводилось.
З наведеного вбачається, що позивач виписавши позивачеві рахунок на оплату вартості води внаслідок самовільного використання в сумі 9031,44 грн. саме в день складання акту про порушення - 27.07.2016 року, та вручивши його в той же день уповноваженій особі відповідача ОСОБА_3, фактично порушив право відповідача на розгляд вказаного акту комісією позивача 29.07.2016 року та надання відповідачем відповідних пояснень по суті виявленого порушення.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду обставин та правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, беручі до уваги вищенаведене, суд не встановив у спірних правовідносинах порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено та підписано 21.02.2017 р.
Суддя О.Г. Смородінова