61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
10.01.2017р. Справа № 905/3025/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Єрмолаєва Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго»
про стягнення скасування протоколу № 86/16 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією і визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 28.09.2016р.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю від 24.11.2016р. № 1261
від відповідача: Дем'яненко О.І., за довіреністю № 27216-17/9.2.1п
Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», в якому просить суд скасувати протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією і визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 28.09.2016р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протокол № 86/16 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією і визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 28.09.2016р. та розрахунок по акту про тимчасове порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача є незаконними, оскільки підставою для застосування господарсько - правової відповідальності є вчинене позивачем правопорушення, але ні в акті про порушення ПКЕЕ № 0005199 від 11.12.2015р., ні в протоколі засідання комісії № 86/16 від 28.09.2016р. не вказано які норми ПКЕЕ та умови договору про постачання електричної енергії № 3868 від 16.10.2013р. порушені позивачем. Також, позивач посилається на те, що розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, та, відповідно, обсяг недоврахованої енергії, визначений відповідачем за відсутністю згоди позивача, що суперечить п. 6.20 ПКЕЕ. Крім того, у розрахунку вартості недоврахованої енергії відсутні посилання на нормативно - правові акти, на підставі яких здійснюється розрахунок, а саме щодо застосування коефіцієнту 40.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/3025/16 та розгляд справи призначений на 29.11.2016р.
29.11.2016р. за вх. № 34250/16 господарський суд одержав від відповідача відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що одним з обов'язків споживача електричної енергії є оплата спожитої електричної енергії в обсягах, визначених відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання. Тимчасове порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача не звільняє його від оплати спожитої електроенергії, але в такому випадку обсяг електроенергії за відповідний період визначається за правилами, передбаченими п. 6.20 ПКЕЕ. В додаток до відзиву надано Статут ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» зі змінами до нього, виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго», повідомлення про проведення комісії від 28.09.2016р. № б/н, лист ФОП ОСОБА_1 від 16.12.2015р., посадові інструкції інженерів групи технічного аудіту ОСОБА_5, ОСОБА_6, додаток № 5 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії від 16.10.2013р. № 3868, акт прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень 2016р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2016р. розгляд справи відкладений на 15.12.2016р.
15.12.2016р. за вх. № 30236/16 господарський суд одержав письмові пояснення відповідача, згідно з якими останній посилається на те, що розрахунковий прилад обліку типу НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344 є трансформаторного підключення та підключений через трансформатор струму 200/5, що підтверджує розрахунковий коефіцієнт 40, тобто показання приладу обліку помножуються на 40. Дана інформація відображена в акті технічної перевірки № 263804 від 11.12.2016р. В додаток до письмових пояснень надано довіреність на ОСОБА_7 від 24.01.2013р. № 283, протокол виконання робіт по параметризації та перевірки програмної конфігурації багатотарифного приладу обліку електроенергії № 039695 від 11.12.2015р., сертифікат на підтвердження повноважень ОСОБА_8 на проведення параметризації лічильників, акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження від 16.10.2013р., акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ № 263748 від 07.12.2015р., акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 006726 від 07.12.2015р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.12.2016р. строк вирішення спору по даній справі продовжений до 08.01.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача за вх. № 36208/15 від 15.12.2016р., та розгляд справи відкладений на 10.01.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2017р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, а також надав до суду клопотання за вх. № 549/17 від 10.01.2017р. про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1, довіреності від 22.12.2015р. № 3802 на ОСОБА_7, письмові пояснення за вх. № 551/17 від 10.01.2017р., згідно з якими позивач не згодний з нарахуванням обсягу електричної енергії, оскільки таке донарахування здійснюється за згодою сторін, а також з розрахунковим періодом з 14.11.2015р. по 11.12.2015р., оскільки такий період позивач не узгоджував. Крім того, позивач посилається на те, що підпис у протоколі № 86/16 від 28.09.2009р. у рядку «розрахунковий період узгоджений» представник позивача поставив помилково та на те, що представник позивача ОСОБА_7 не уповноважений підписувати протоколи засідання комісії.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.01.2017р. проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
16.10.2013р. між ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» (постачальник, відповідач) та ФОП ОСОБА_1 (споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії № 3868, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 90 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку № 1 «Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі» до цього договору. (розділ 1 договору).
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ). (п 2.1. договору).
Відповідно до умов п.п. 2.2., 2.2.2., постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору.
Відповідно до умов п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.4., 2.3.5., 2.3.6. договору споживач зобов'язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку» до цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності та контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку.
Постачальник має право доступу до належних як споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт (п. 3.1.5. договору).
Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до чинної «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою та ПКЕЕ. За день відновлення обліку приймається день складання спільного акта про відновлення роботи засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку (п. 4.2.3 договору).
Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили. (п. 4.2.4. договору).
У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складали акт. (п. 4.4. договору).
Заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку та інші дії, пов'язані з обслуговуванням і експлуатацією розрахункових засобів обліку електричної енергії, здійснюються за рахунок власника цих засобів обліку постачальником чи іншою організацією, що має відповідні дозволи, за погодженням з постачальником та споживачем, в присутності зацікавлених сторін та оформляються актом. (п. 7.4. договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.5. договору).
У додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору визначено: об'єкт постачання електричної енергії, його адресу та точку вводу - Керамічна майстерня, м. Слов'янськ, вул. Урожайна, 15, РП-0,4 кВ ТП-179, власник засобу обліку - постачальник, тип і номер розрахункового приладу обліку - НІК 2303 АРК 1т № 00303404, трансформатор струму К.т.с. - 200/5, розрахунковий коефіцієнт - 40, покази на момент укладення договору: Т0 - 012896,40, Т1 - 000292,31, Т2 - 001080,75, Т3-011523,19, R - 00757,10, клас напруги (ступінь напруги, кВ): 2-0,4 кВ, група споживача: 1-пром. до 750, вид тарифу - роздрібний диференційований за періодом часу, приєднана потужність - 90 кВт, дозволена потужність - 90 кВт. (п. 3 додатку).
Відповідно до умов п.п. 1,2,4,6 додатку за згодою сторін зняття показів розрахункових приладів обліку активної та реактивної електричної енергії здійснюється споживачем самостійно або в присутності представника постачальника (субспоживача) щомісяця о 24-00 годині останнього дня розрахункового періоду, визначеного у додатку № 5 до договору, за усіма точками вимірювання відповідно до таблиці № 1 даного додатку. На підставі цих показів споживач складає звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток № 14 до договору). Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції постачальника, зняття показів цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника; ці покази фіксуються в «Акті фіксації показань приладів обліку». Зняття показів персоналом постачальника може здійснюватися у присутності споживача (за бажанням останнього); в такому разі представник постачальника за запитом споживача повідомляє йому точний час проведення зняття показань. У разі відсутності споживача при проведенні зняття показів приладів обліку «Акт фіксації показань приладів обліку» вважається дійсним, якщо він підписаний з боку постачальника. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов'язаний надати звіт про покази розрахункових приладів обліку до постачальника електричної енергії за адресою: м. Слов'янськ, вул. Л. Толстого,14. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної та реактивної електричної енергії оформлюються сторонами «Актами прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток № 10 до договору) у 2-х або декількох примірниках, по одному для кожної із сторін; зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника споживача (субспоживача) має право здійснювати також і постачальник електричної енергії. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту активну електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин використання струмоприймачів в межах дозволеної потужності без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії. Тип, заводський номер та паспортні дані розрахункових лічильників електроенергії, вимірювальних трансформаторів струму та напруги, що зазначені в цьому додатку, вказані на момент укладення цього договору. Подальша зміна засобів обліку оформлюється актом - нарядом на заміну (встановлення, знімання) лічильника електроенергії у споживача - юридичної особи та актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку без внесення змін до даного додатку (окрім випадку зміни місця встановлення та/або внесення ступеню напруги приєднання схеми обліку або схеми розрахункового обліку електричної енергії).
Відповідно до умов п. 1 додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковим вважається період з 00-00 годин 14 числа попереднього місяця до 24-00 години 13 числа поточного місяця. У разі коли дата закінчення розрахункового періоду співпадає з неробочим днем, момент зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії в перший робочий день, наступний за неробочим днем (час та дата), вважаються часом та датою закінчення розрахункового періоду та початку за ним розрахункового періоду.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2013р. відповідач встановив позивачу розрахунковий засіб обліку НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344, здійснив його опломбування та передав позивачу вказаний лічильник разом з пломбами на відповідальне зберігання, про що відповідачем за участю представника позивача складено відповідний акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 0052718.
Водночас, 16.10.2013р. відповідачем за участю представника позивача здійснено технічну перевірку розрахункового засобу обліку НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344 та встановлено його працездатність, покази на момент перевірки: Т0 - 012896,40, Т1 - 000292,31, Т2 - 001080,75, Т3-011523,19, R - 00757,10, що зафіксовано у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №010549 від 16.10.2016р. У вказаному акті також є відмітка про те, що лічильник знаходиться на балансі постачальника, а трансформатори струму та ланцюги - на балансі споживача.
07.12.2015р. відповідачем замінено раніше встановлений розрахунковий засіб обліку на новий - НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344, який також було опломбовано та передано на відповідальне зберігання позивачу разом з пломбами, про що відповідачем за участю представника позивача складено акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 006726 від 07.12.2015р. При цьому відповідачем за участю представника позивача здійснено технічну перевірку зазначеного розрахункового засобу обліку та встановлено його працездатність, покази на момент перевірки: Т0 - 021659,18, Т1 - 000732,68, Т2 - 002132,34, Т3-018250,15, R - 1633,22, що зафіксовано у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ № 263748 від 07.12.2015р. У вказаному акті також є відмітка про те, що лічильник знаходиться на балансі постачальника, а трансформатори струму та ланцюги - на балансі споживача.
11.12.2015р. о 12:00 год. відповідачем за участю представника позивача була здійснена повторна перевірка розрахункового засобу обліку НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344, за результатами якої встановлено, що на момент перевірки облік працездатний. При цьому під час перевірки виявлено, що стався збій програмного забезпечення: на рідкокристалічному табло стався збій дати та часу, покази скидаються в зону Т4=000652,28. Зазначені обставини засвідчені актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ № 263803 від 11.12.2015р.
В той же час, після виявлення порушень в роботі розрахункового засобу обліку відповідачем здійснено його параметризацію, а саме проведено корекцію часу Т4 - 652,28, електронний лічильник запрограмований по тарифам для юридичних осіб, про що складено протокол виконання робіт по параметризації та повірки програмної конфігурації багатотарифного приладу обліку електроенергії №039695 від 11.12.2015р.
11.12.2015р. о 12:50 год. відповідачем за участю представника позивача складено акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ № 263804 від 11.12.2015р., в якому зазначено, що на момент перевірки облік працездатний, а також те, що була здійснена параметризація розрахункового засобу обліку, збій програмного забезпечення усунуто на місці.
11.12.2015р. о 13:00 год. інженерами групи технічного аудиту Слов'янського РЕМ ОСОБА_5, ОСОБА_9 за участю уповноваженого представника позивача (споживача) ОСОБА_7 складено акт №0005199 про порушення споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: м. Слов'янськ, вул. Урожайна, 17 вимог п.6.40 та/або п.1.3, 3.1, 3.2, 3.3, 5.1, 7.6 ПКЕЕ, а саме пошкодження розрахункового приладу обліку електроенергії - під час перевірки виявлено, що на рідкокристалічному табло стався збій дати та часу, покази скидаються в зону Т4=000652,28. Разом з тим, у вказаному акті встановлено, що пломби не порушені, а також те, що збій усунуто на місці. Представник споживача з актом про порушення не погодився, оскільки прилад обліку встановлений в трансформаторній підстанції Слов'янського РЕМ та доступ до нього відсутній, про що у акті зроблено відповідну відмітку.
11.12.2015р. о 14:00 год. розрахунковий засіб обліку - НИК 2303 АРК 1 Т № 0030344 опломбовано та передано позивачу на відповідальне зберігання позивачу разом з пломбами про що відповідачем за участю представника позивача складено акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 006609 від 11.12.2015р.
11.12.2015р. о 14:20 год. відповідачем за участю представника позивача складено акт перевірки усунення порушень «Правил користування електричною енергією» № 027933 від 11.12.2015р., згідно з яким під час обстеження встановлено, що порушення «Правил користування електричною енергією», зафіксовані в акті порушень ПКЕЕ №0005199 від 11.12.2015р., а саме: пошкодження розрахункового приладу обліку електроенергії - на рідкокристалічному табло стався збій дати та часу, покази скидаються в зону Т4, усунені.
28.09.2016р. відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією та визначення об'єму недоврахованої електроенергії, а також сум завданих збитків, яке оформлено протоколом №86/16. На вказаному засіданні, за участю представника позивача, зокрема, розглянуто акт про порушення ПКЕЕ №0005199 від 11.12.2015р. та прийнято рішення здійснити розрахунок об'єму та вартості електричної енергії по п.6.20 Правил користування електричною енергією після відновлення обліку з 14.12.2015р. по 13.01.2015р., погоджений із споживачем період донарахування по акту з 14.11.2015р. по 11.12.2015р., об'єм та сума недоврахованої електричної енергії складає: активна електроенергія 26092 кВт/г, 20 779,87 грн., реактивна електроенергія 1442 кВар/г, 58,79 грн. Зазначені об'єм та сума недоврахованої електричної енергії також відображені в розрахунку по акту про тимчасове порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача.
Позивач не погодився із вищезазначеним рішенням та звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд скасувати протокол №86/16 засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією та визначення об'єму недоврахованої електроенергії, а також сум завданих збитків від 28.09.2016р.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч.1 ст.174 ГК України також встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору, а відповідно до ч.ч.1,2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (далі ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір про постачання електричної енергії № 3868 від 16.10.2013р., згідно з яким відповідач зобов'язався постачати (продавати) електричну енергію, а позивач - оплачувати відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору, в т.ч. сплачувати вартість недоврахованої електроенергії у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначеній Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Умовами п. 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.
У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції (частина друга статті 237 ГК України).
Предметом розгляду даної справи є скасування протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення правил ПКЕЕ та визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків № 86/16 від 11.12.2015р.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1. визнання права;
2. визнання правочину недійсним;
3. припинення дії, яка порушує право;
4. відновлення становища, яке існувало до порушення;
5. примусове виконання обов'язку в натурі;
6. зміна правовідношення;
7. припинення правовідношення;
8. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9. відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10. визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, виходячи з наведеного, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Між тим, оскаржуваний протокол комісії енергопостачальної компанії за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕ, а отже обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Разом з тим, за змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а отже визнання недійсним саме рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена в розділі 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 16.12.2015р. № 3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання».
Заяви або клопотання про зміну предмету позову в порядку ст. 22 ГПК України позивачем до суду не надано.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Інші доводи та посилання сторін залишені судом без розгляду з огляду на висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 16 січня 2017р.
Суддя Л.В. Ніколаєва