14.02.2017 Справа № 904/12043/16
За позовом Приватного підприємства фірми "ОКТАН", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
про стягнення 44 871,60 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Заславець С.О., довіреність № 3/17 від 04.01.17р.
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.01.17р.
Суть спору:
Приватне підприємство фірма "ОКТАН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 44 871,60 грн. - заборгованості, з якої основного боргу - 39 969,77 грн., пені - 3 164,86 грн., інфляційних втрат - 1 422,25 грн. та трьох відсотків річних - 314,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 01/15 від 31.12.2014 р. в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 19.01.2017 р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 02.02.2017 р.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що договір є неукладеним, оскільки він не має чітко визначеного предмета оренди. Також відповідач наголосив, що всі наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі не мають прямої вказівки на укладені та підписані додаткові угоди до договору оренди, тобто не узгоджені додаткові угоди в актах приймання-передачі, що має також суттєве значення щодо предмета оренди.
02.02.2017 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2017 р.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.02.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
31.12.2014 р. між Приватним підприємством фірмою "ОКТАН" (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/15 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове строкове користування за плату наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 6д: нежиле приміщення, визначене на плані під літ. К-1 під виробничий цех, площею 75,4 кв.м.
Згідно з п. 1.2. договору сума орендної плати за цим договором складає: 1 510,00 грн., з урахуванням ПДВ, у місяць. В оренду плату враховані комунальні послуги та експлуатаційні витрати.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання й передачі площадки за актом приймання-передачі та діє до 31.12.2016, включно (п. 1.3. договору).
В подальшому сторони укладали додаткові угоди, в яких передбачали зміну умов договору.
Так, додатковою угодою № 1 від 09.11.2015 р., сторони узгодили з 01.12.2015 р. передати орендарю додатково приміщення в будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 6д: нежиле приміщення, визначене на плані під літ. З-1 під виробничий цех, площею 44,0 кв.м. з орендною платою 1 100,00 грн. в місяць. Отже, загальна площа орендованих приміщень становить 119,4 кв.м.
Крім того, даною додатковою угодою договір доповнено п. 1.2.1., яким передбачено, що загальна сума орендної плати в місяць становить 2 610,00 грн. з ПДВ та без урахування компенсації комунальних та експлуатаційних витрат.
Додатковою угодою № 2 від 31.12.2015 р., сторони узгодили з 01.01.2016 р. передати орендарю додатково приміщення в будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 6д: приміщення №№2-3, в приміщенні, визначеному на плані під літ. А-1 під офіс, площею 15,2 кв.м. з орендною платою 380,00 грн. в місяць без ПДВ. Загальна площа орендованих приміщень становить 134,60 кв.м.
Цією додатковою угодою передбачено, що загальна сума орендної плати в місяць становить 3 066,47 грн. з ПДВ та без урахування компенсації комунальних та експлуатаційних витрат.
Додатковими угодами № 3 від 11.01.2016 р. та № 4 від 08.02.2016 р. змінювалась сума орендної плати за приміщення до 6 135,79 грн. та 4 438,80 грн. відповідно.
Додатковою угодою № 5 від 20.04.2016 р., сторони передбачили, у зв'язку із необхідністю орендаря збільшення площі під офісне приміщення, повернення орендарем приміщення №№2-3, в приміщенні, визначеному на плані під літ. А-1 під офіс, площею 15,2 кв.м. в строк до 01.05.2016 р. відповідним актом приймання-передачі, а також надання орендодавцем орендарю з 01.05.2016 р. приміщення № 15 площею 31,3 кв.м., розташоване в приміщенні, визначеному на плані під літ. Н-1 під офіс. Так, загальна площа орендованих приміщень становить 150,7 кв.м., загальна сума орендної плати в місяць - 5 066,70 грн.
Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець передає нерухоме майно в оренду у відповідності до п. 1.1. цього договору згідно акту приймання-передачі та схеми розташування об'єкту оренди протягом трьох календарних днів з моменту підписання цього договору.
Згідно з п. 2.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі, передбачені цим договору.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату, передбачену п. 1.2. до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надаються послуги, на підставі виставленого йому рахунку та акту виконаних робіт.
01.01.2015 р. на підставі акту прийманя-передачі до договору, позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: нежиле приміщення, визначене на плані під літ. К-1 площею 75,4 кв.м.(аркуш справи 14).
01.12.2015 р. на підставі акту прийманя-передачі до договору, позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: нежиле приміщення, визначене на плані під літ. К-1 площею 75,4 кв.м. та нежиле приміщення, визначене на плані під літ. З-1 площею 44,0 кв.м. (аркуш справи 16).
01.01.2016 р. на підставі акту прийманя-передачі до договору, позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: приміщення №№2-3, в приміщенні, визначеному на плані під літ. А-1 під офіс, площею 15,2 кв.м. (аркуш справи 18).
01.05.2016 р. на підставі акту прийманя-передачі до договору, відповідач повернув, а позивач прийняв наступне майно: приміщення №№2-3, в приміщенні, визначеному на плані під літ. А-1 під офіс, площею 15,2 кв.м. (аркуш справи 23).
Крім того, 01.05.2016 р. на підставі акту прийманя-передачі до договору, позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: приміщення № 15 площею 31,3 кв.м., розташоване в приміщенні, визначеному на плані під літ. Н-1 (аркуш справи 22).
На виконання умов договору, позивач, зокрема, виставив відповідачеві рахунки на оплату орендних платежів та надав йому акти здачі-прийняття робіт за період лютий 2016 р. - листопад 2016 р. на загальну суму 54 200,75 грн. (аркуші справи 24-37).
Акти здачі-прийняття робіт за період лютий 2016 року - жовтень 2016 року були підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень. Акт за листопад 2015 р. відповідачем не підписано, позивачеві повернутий не був.
З метою досудового врегулювання спору, позивач надав відповідачу претензію № 105/16 від 10.11.2016 р. з проханням сплатити заборгованість. Відповідач отримав дану претензію нарочно 10.11.2016 р., про що свідчить підпис відповідача про отримання (зворотній бік аркуша справи 41).
Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Крім того, позивач 29.11.2016 р. направив відповідачу листа за № 110/16 від 28.11.2016 р., в якому повідомляв останнього про дострокове розірвання договору з 01.12.2016 р. у зв'язку із систематичним порушенням орендарем умов договору та надавав строк до 05.12.2016 р. для звільнення орендованого приміщення та передачі його позивачу за відповідним актом приймання-передачі. Також, відповідач особисто отримав листа 07.12.2016 р., про що свідчить його підпис. Відповіді на лист відповідач не надав.
Відповідач сплату орендних платежів за період лютий 2016 року - листопад 2016 року не здійснив частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 39 969,77 грн., що і стало причиною спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 39 969,77 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку порушення строків зі сплати або її частини, а також не компенсації витрат орендодавця згідно п.п. 1.2., 3.4., 3.4.1., орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3 164,86 грн. за період з 15.06.2016 р. по 19.12.2016 р. , яка передбачена договором і підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 15.06.2016 р. по 19.12.2016 р. у розмірі 314, 72 грн. та інфляційні втрати за період червень 2016 р. - листопад 2016 р. у сумі 1 422,25 грн. Розрахунки судом перевірено та визнано такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі: 39 969,77 грн. - основного боргу, 3 164,86 грн. - пені, 314,72 грн. - 3 % річних, 1 422,25 грн. - інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.
Доводи відповідача, викладенні у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.
Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства фірми "ОКТАН" (49112, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, буд. 6Д; ідентифікаційний код 21867393) 39 969,77 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 77 коп.) - основного боргу, 3 164,86 грн. (три тисячі сто шістдесят чотири грн. 86 коп.) - пені, 314,72 грн. (триста чотирнадцять грн. 72 коп.) - 3% річних, 1 422,25 грн. (одна тисяча чотириста двадцять дві грн. 25 коп.) - інфляційних та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору , про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "20 " лютого 2017 р.