Справа № 675/235/17
Провадження № 3/675/96/2017
21 лютого 2017 року м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді: Короля О.В.,
при секретарі - Мордач К.О.,
за участю прокурора - Шудри Ю.В.,
за участю - ОСОБА_1,
розглянувши адміністративну справу стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянина України, яка народилася: Хмельницька область, Ізяславський район, с. Криволука, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, працюючої на посаді директора Мислятинської ОСОБА_2 ступенів, не судимої, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,-
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора Мислятинської ОСОБА_2 ступенів з 01.12.2004 року, та відповідно до пп. «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, будучи повідомленою про спеціальні обмеження, в порушення Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника - начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської районної державної адміністрації.
Так, директор Мислятинської ОСОБА_2 ступенів ОСОБА_1, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, при отриманні 01.12.2016 заяви від свого чоловіка ОСОБА_3 про прийняття на посаду сторожа 0,5 ставки та робітника по ремонту 0,5 ставки, 01.12.2016 року видала наказ №31-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_3В.», на підставі якого з 01.12.2016 її чоловіка ОСОБА_3, прийнято на роботу на посаду сторожа та робітника по ремонту.
Разом з тим, директор Мислятинської ОСОБА_2 ступенів ОСОБА_1, начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської РДА, про наявність реального конфлікту інтересів при виданні зазначеного наказу, не повідомляла.
Крім того, за вищевикладених обставин, ОСОБА_1, у порушення п.3 ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в умовах реального конфлікту інтересів, маючи можливість приймати на роботу, переводити та звільняти з роботи обслуговуючий персонал школи, при отриманні 01.12.2016 року заяви від ОСОБА_3 про прийняття на посаду сторожа 0,5 ставки та робітника по ремонту 0,5 ставки, 01.12.2016 року видала наказ №31-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_3В.», на підставі якого з 01.12.2016 її чоловіка ОСОБА_3, прийнято на роботу на посаду сторожа та робітника по ремонту.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вину визнає повністю, не заперечує та не оспорює обставин, викладених в протоколі №26 від 13.02.2017 року про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1, у судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП визнала повністю, щиросердно розкаялася та підтвердила обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні, вказала, що вина ОСОБА_1, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Попри те, що ОСОБА_1, вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення визнала повністю, також її вина повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема:
-Списком працівників Мислятинської ОСОБА_2 ступенів Ізяславського району Хмельницької області.
-Копією Наказу № 31-к від 01.12.2016 року «Про прийняття на роботу».
-Копією особової картки ОСОБА_3.
-Копією Наказу № 84-к від 30.11.2004 року «Про призначення ОСОБА_4» та копією її особової картки.
-Положенням «Про відділ освіти, молоді та спорту Ізяславської РДА Хмельницької області».
-Статутом Мислятинської ЗОШ ІІІ ступенів (нової редакції).
-Посадовою інструкцією директора Мислятинської ОСОБА_2 ступенів.
-Довідкою відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської РДА №78/28-45-60/2017 від 24.01.2017 року.
-Іншими письмовими доказами, які долучені до матеріалів справи та не ставилися під сумнів ОСОБА_1.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9 ,33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягненна до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Стаття 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту. Крім цього, згідно примітки 2 до цієї статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
У відповідності з п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно ст. ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У ході розгляду беззаперечно встановлено, що в діях ОСОБА_1, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
При визначені міри адміністративного стягнення, яка передбачена ст. 172-7 КУпАП, суд також враховує особу винної, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується.
Обставиною, яка пом'якшує адміністративне покарання стосовно ОСОБА_1, є щиросердне каяття, вчинення правопорушення вперше.
Обставин, які б обтяжували адміністративне покарання стосовно ОСОБА_1, суд не виявив.
Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1, необхідно застосувати мінімальне покарання, яке зазначене у санкції ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Керуючись ст.36,40-1,172-7, 283-285 КУпАП суд,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 320 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Король О.В.