Чортківський районний суд Тернопільської області
"20" лютого 2017 р. Справа № 607/1991/13-к
Номер провадження1-в/608/8/2017
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника установи ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорткові клопотання Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" щодо засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді чотирьох місяців арешту, про звільнення його від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ,-
До Чортківського районного суду 17 лютого 2017 року надійшло клопотання Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" щодо засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді чотирьох місяців арешту, про звільнення його від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду набрав законної сили 17 травня 2013 року. На теперішній час указаний вирок не виконаний. Засуджений ОСОБА_4 не ухилявся від відбування покарання,про що свідчить повідомлення відділу поліції на території якого проживає засуджений. орган або установа, на які покладені обов"язки виконувати судові рішення відповідно до вимог ч. 2 ст. 535 КПК України указаний вирок не виконали. Оскільки із часу набрання вироком законної сили, у звязку з його не виконанням, пройшло більше ніж 2 роки, Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" куди був доправлений засуджений ОСОБА_4 звернулась з клопотанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України про звільнення його від відбування покарання.
Представник установи клопотання підтримує.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 просить задовольнити клопотання.
Прокурор вважає, що клопотання підставне і підлягає до задоволення.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов"язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов"язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв"язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з"явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. При цьому, обов"язковою умовою для такого звільнення є те, що засуджений у межах періоду, зазначеного у статті 80 КК України, не вчинить нового злочину.
З пояснень засудженого ОСОБА_4 даних ним в судовому засіданні та досліджених доказів вбачається , що гр. ОСОБА_4 засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді чотирьох місяців арешту.Згідно розпорядження вирок набрав законної сили 17 травня 2013 року. На підставі довідки поліції ОСОБА_4 не розшукувася. Із витребуваної вимоги ОСОБА_4 був засуджений 11.11.2014 року за ч.1 ст.302 КК України до штрафу в розмірі 680 гривень , тобто за злочин невеликої тяжкості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Тривалість строків давності, передбачених ч. 1 ст. 80 КК України, диференціюється залежно від тяжкості вчиненого злочину, а також виду та міри призначеного судом покарання.
Отже, враховуючи наведені норми матеріального права, вид та міру призначеного судом покарання, приймаючи, що арешт є менш суворим видом покарання, ніж обмеження волі, засуджений ОСОБА_4 два роки, протягом яких обвинувальний вирок не виконувався, не ухилявся від відбування покарання, у вказаний строк не вчинив нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, указаний вид звільнення від відбування призначеного покарання зумовлений односторонньою відмовою держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначення ОСОБА_4 покарання протягом певних строків, а особа, засуджена до указаного виду покарання, не несе обов"язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, суд приходить до висновку про недоцільність виконання обвинувального вироку, оскільки строк виконання обвинувального вироку сплив , а після спливу указаного строку його виконання не може мати належного карального впливу.
При цьому, суд наголошує, що вчинення засудженою особою нового злочину невеликої тяжкості передбаченого ч.1 ст.302 КК України за який ОСОБА_4 був засуджений 11.11.2014 року, не може бути підставою для того, що перебіг давності перервався, тому у суду відсутні підстави обчислення строку давності з дня вчинення нового злочину.
Керуючись ст. ст. 372, 534, 537, 539 КПК України, ст.ст.74, 80 КК України, суд, -
Клопотання Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26)" про звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, від відбування покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України у виді чотирьох місяців арешту, у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Звільнити ОСОБА_4 із зали суду з-під варти негайно.
Строк оскарження ухвали сім днів з дня оголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд.
Суддя:/підпис/
Ухвала набирає законної сили " " лютого 2017 року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №607/1991/13-к.
Секретар:
Суддя: ОСОБА_1