Справа № 127/158/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковбаса Ю.П.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Роти 2-ого батальйону Управління патрульної поліції у м.Вінниці Оленовича Ю.О. про скасування постанови серії АР № 078527 від 10.11.2016, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КупАП,
04 січня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора Роти 2-ого батальйону Управління патрульної поліції у м.Вінниці Оленовича Ю.О. про скасування постанови серії АР № 078527 від 10.11.2016, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КупАП.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що коли відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі у разі неявки осіб, які беруть участь у справі ) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що постанова винесена інспектором роти 2-ого батальйону Управління патрульної поліції у місті Вінниця 10.11.2016, однак позивачем позовну заяву подано до суду лише 19.12.2016, тобто з порушенням встановленого строку звернення до суду.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови винесена 10.11.2016 року, водночас, скориставшись досудовим вирішення спору, позивач звернувся до Управління патрульної поліції у м.Вінниці та 09.12.2016 року отримав лист-відповідь управління від 06.12.2016 року на його звернення, однак до суду звернувся лише 04.01.2016 року про що було зазначено зокрема й в апеляційній скарзі.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки ним не зазначено поважних причин пропущення строку звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права, так як суду не було представлено достатніх доказів, які б дали суду підстави дійти переконання про поважність пропущення позивачем строку для звернення до суду, встановленого ст. 289 КУпАП, отже, в місцевого суду були правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду згідно вимог ст. 100 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Зважаючи на те, що суд прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.