Справа № 822/2320/16
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
15 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Федючка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач у квітні 2016 року придбав автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4461, 2016 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06 квітня 2016 року.
26 вересня 2016 року Славутська об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийняла податкове повідомлення-рішення №37373-13, яким позивачу визначила суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 18750,00 грн., яке позивач оскаржив до суду.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернулася з позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з того, що вказаний легковий автомобіль, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку, тому приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" яким, запроваджений транспортний податок.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування ПК України (в редакції з змінами, внесеними згідно із Законом №909-VIII) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.
Підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).
Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України сільськими, селищними, міськими радами при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для відповідного місцевого податку чи збору.
Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку (пункт 7.1 статті 7 ПК України).
Рішенням сімдесят четвертої сесії Ізяславської міської ради № 14 від 10 липня 2015 року "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік на території Ізяславської ради" встановлений транспортний податок та затверджене Положення про порядок нарахування та сплати податку на майно в частині транспортного податку.
Відповідно до вказаного Положення платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні автомобілі які використовувалися до 5 років (включно) і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пункт 1); об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років (включно) і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пункт 2.1); базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 2.1 цього Положення (пункт 3.1), ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 2.1 цього Положення (пункт 4).
Рішенням п'ятої сесії Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області сьомого скликання від 28 січня 2016 року №11 "Про внесення змін до рішення "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік на території Ізяславської міської ради" внесені зміни в Додаток 2 "Положення про порядок нарахування та сплати податку на майно, в частині транспортного податку" до рішення № 14 від 10 липня 2015 року "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік на території Ізяславської ради", відповідно до яких об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу, об'єму циліндрів двигуна типу коробки передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (пункт 2.1), а базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до цього Положення.
За змістом підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Відповідно до пункту 3 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика) джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).
Пунктами 13 і 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а також забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Відповідно до розрахунку, отриманого з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200 з об'ємом двигуна 4461, 2016 року випуску та пробігом 50000 км - 1702000,0 грн.
Отже, автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4461, 2016 року випуску, який належить позивачу на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06 квітня 2016 року, з значно меншим пробігом, є об'єктом та базою оподаткування транспортним податком.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 37373-13 від 26 вересня 2016 року є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.
Також в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Серков проти України" та "Щокін проти України" тощо.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У своєму рішенні від 14 жовтня 2010 року, прийнятому в справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".
Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (пункт 50).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Однак, вказані положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
З урахуванням наведеного та обставин, встановлених у справі, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем в межах компетенції, в порядку та у спосіб, визначених законом, і не призвело до порушення прав позивача.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження.
На підставі викладених обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17 лютого 2017 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.