Справа № 723/2805/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дячук О.О.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити йому у 2016 році щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням проведених виплат.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30.12.2016 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1, має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, Чернівецької області.
У 2016 року позивачу управлінням соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, Чернівецької області, як учаснику бойових дій була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а саме в сумі 920 гривень.
Вважаючи, що відповідачем неправомірно виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій у розмірі 920 грн, замість встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розміру виплати - п'ять мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За результатом розгляду справи, суд І інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Водночас, Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (далі - Закон № 79-VIII), який набув чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Із набуттям чинності Закону № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 141) у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Колегія суддів звертає увагу, що Конституційний Суд України в п. 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що Закон № 79-VIII прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то в даному випадку підлягають застосуванню норми Закону № 79-VIII.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі про Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державі, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
За вказаних вище обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо обрахунку та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону № 79-VIII та Постанови № 141, з огляду на те, що дані нормативні акти неконституційними не визнавалися.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем правомірно виплачено позивачу в 2016 році допомогу до 5 травня в розмірі 920 грн, як визначено Постановою № 141.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації задовольнити повністю..
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю .
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.