Справа № 127/20953/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії,
Позивач - ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.
Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року, керуючись положеннями ст.ст. 183-2, 197 КАС України, було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження на 02 лютого 2017 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, керуючись положеннями ч. 2 ст. 197 КАС України, розгляд даної справи було призначено на 16 лютого 2017 року за загальними правилами КАС України.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися, надавши суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження від позивача (вх. 2764/17) та від відповідача (вх. 2743/17).
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, зважаючи на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 відноситься до 4-ої категорії осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
З 02 вересня 2012 року позивач отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
18 січня 2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням підвищення, передбаченого ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 09.02.2016 №22/Ц-1 управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повідомило, що підстави для перерахунку пенсії за ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні, оскільки пенсію призначено згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058- VI.
26 лютого 2016 року позивач повторно звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 23.03.2016 №98/Ц-1 управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повторно відмовило у здійсненні вказаного перерахунку пенсії.
Не погодившись із вказаними діями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернулась до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримуючи пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звернувшись із заявами до відповідача, просила перерахувати пенсію зі збільшенням її розміру на один процент зробітку за кожний рік роботи понад встановлений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стаж. За таких обставин, у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Водночас, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Вирішуючи питання щодо конкуренції наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії не врахував вимоги п. 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, за правилами якого у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
Отже, ОСОБА_2 має право вибору виду пенсійного забезпечення. Це право не було враховано відповідачем при перерахунку пенсії, внаслідок чого збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи відбулося зі стажу понад 30 років, тоді як ст. 56 Закону № 796-ХІІ встановлена інша межа - після 15 років стажу.
Таким чином, відмова у збільшенні пенсії позивача на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років порушує її права, встановлені ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловлений, зокрема у постанові від 07.07.2015 року № 21-727а15.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону № 1058-IV, обчислюючи розмір понаднормового стажу позивача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, якими визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
За таких обставин оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.