13 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/232/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Клопот С.Л.
за участю секретаря Роговець М.О.,
представника відповідача Назаренко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови та зобов'язання зняти арешт, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та просить:
1. Скасувати постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області від 08.04.2004 Серія АА №560777 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
2. Зобов'язати Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області зняти арешт з 1/2 квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена в межах закінченого, на цей час, виконавчого провадження, матеріали якого вже знищені.
Наявність такого арешту порушує право позивача на вільне розпорядження належним йому майном.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2, являється власником 1/2 квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності.
З відповіді начальника Новозаводського ВДВС №Г/8 від 26.01.2017 позивачу стало відомо, що на виконанні в Новозаводському ВДВС перебувало виконавче провадження №659240 відкрите на підставі виконавчого листа №1-451, виданого 09.02.2003 Новозаводським районним судом м. Чернігова.
При відкритті вище зазначеного виконавчого провадження була винесена постанова державного виконавця АА №560777 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
На сьогоднішній день дане виконавче провадження завершено, а самі матеріали знищені у зв'язку зі сплином терміну зберігання завершених виконавчих проваджень.
Однак, при знищенні матеріалів виконавчого провадження, арешт з належної позивачу частини 1/2 квартири №42, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Музична, буд. 3 знято не було.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (втратив чинність, але діяв на момент відкриття та завершення виконавчого провадження).
Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-ХІVпримусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Пунктом б ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
У відповідності до п.1 ст.50 ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (втратив чинність, але діяв на момент завершення ВП) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Така норма продовжує діяти згідно п.1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про закінчення виконавчого провадження свідчить також той факт, що згідно ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV виконавчі документи по судовим рішенням можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
Як вбачається з відповіді начальника Новозаводського ВДВС, з дня з знищенням матеріалів виконавчого провадження пройшло значно більше часу, ніж це передбачено нормами законодавства про пред'явлення його до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У зв'язку з наявністю постанови про арешт майна позивача, останній обмежений в праві розпорядження цим майном.
Разом з тим, при відсутності матеріалів виконавчого провадження, відповідач позбавлений права скасувати постанову про арешт майна.
Відповідно до п.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІII, арешт може бути знятий за рішенням суду, якщо відсутні підстави для зняття виконавцем арешту, передбачені пунктом 4 цієї статті.
За таких підстав суд вважає за необхідне скасувати постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області від 08.04.2004 Серія АА № 560777 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
З огляду на те, що, скасувавши вказану постанову, суд фактично знімає накладений нею арешт майна, тобто повністю захищає порушені права позивача, відсутньою є необхідність зобов'язувати відповідача повторно такий арешт знімати.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст., ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області від 08.04.2004 Серія АА №560777 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.Л. Клопот